1

Відмінності між статями в приматів яскраво проявляються під час ігор

Під час спостережень за мавпами де Вааль і його команда давали своїм підопічним різні іграшки, зокрема ляльки. Якщо лялька потрапляла в руки молодим самцям, вони намагалися або відібрати її в суперника, або просто порвати із цікавості, щоби подивитися, що там у неї всередині. У будь-якому разі ляльки в руках самців швидко виходять із ладу. Зовсім інша справа — самиці. Вони вважають ляльку дитиною: заколисують її, няньчать, «годують» грудьми, цілують і укладають спати, проявляючи материнську турботу.

Сьогодні висловлюється думка, що пропонуючи дітям визначені їхньою статтю іграшки, ми формуємо їхні гендерні ролі, оскільки діти являють собою чисті аркуші, куди можна записати що завгодно. Але навіть якщо подарувати дитині цілий іграшковий магазин, більшість дівчаток вибере ляльок, а більшість хлопчиків — машинки. Навіть мавпи обирали іграшки саме так, хоча самці навряд чи мали уявлення про машинки. У будь-якому разі ляльок і плюшевих ведмедиків вони найчастіше ігнорували, а надавали перевагу тому, що рухається, або із чим можна погратися в рухливі ігри — м’ячу, наприклад, чи машинці, яку можна катати.

У Швеції, де дуже активно пропагується гендерна рівність, компанія іграшок під політичним тиском включила до каталогу будиночок Барбі для хлопчиків і зброю та фігурки героїв для дівчаток. Незабаром після цього шведський психолог Андерс Нельсон попросив дітей віком від 3 до 5 років показати йому свої колекції іграшок. Нічого не змінилося: хлопчики обирали інструменти, машинки, ігрові предмети на кшталт м’ячів, а дівчатка — ляльок і вбрання для них, іграшкові будиночки тощо.

Дітям було байдуже поняття про рівність у шведському суспільстві. Та й в інших країнах відзначалися ті самі дитячі вподобання у виборі іграшок. Хлопчики робили пістолети з усього, що більш-менш підходило для цього завдання, ляльковий будиночок перетворювали на гараж. Дівчата заколисували іграшкові поїзди як ляльок, якщо під рукою не було нічого більш підхожого.

Діти різної статі відрізняються один від одного не тільки вибором іграшок. Дівчатка віддають перевагу сюжетним іграм, у яких кожна грає свою роль. Хлопчики, фізично міцніші й активніші, люблять грубу метушню, схожу на боротьбу або бійку, але це просто гра.

Так само поводяться дитинчата й молоді самці мавп. Вони носяться, стрибають, бігають, кидаються одне на одного і валять на землю, регочучи або усміхаючись на весь рот. Ця груба гра сповнена боротьби, легкого покусування, але супроводжується характерним мавпячим сміхом, який сигналізує, що це саме гра.

У молодих самок теж бувають грубуваті ігри, але досить рідко. Вони придумують складніші ігри, або наслідуючи матір, або заграючи з людьми. Так, дві самиці намагалися викликати де Вааля з його кімнати, б’ючи під вікном у барабан, потім, вставши одна на одну, хотіли забратися у вікно. Як правило, самці грають із самцями, а самиці — із самицями, що відбувається і в людському світі, де дівчатка грають окремо від хлопчиків.

Після грубих ігор хлопчики зазвичай не сваряться. Навпаки, метушня і боротьба допомагають зміцнити зв’язки між чоловіками та вчать важливих навичок, наприклад, контролю фізичної сили. Самець горили може вбити дитинча, лише натиснувши на нього пальцем. Але він вміє контролювати свою силу й не завдає малюкам шкоди.

Жінки та діти фізично набагато слабші за чоловіків. Тому чоловікам особливо важливо відчувати свою фізичну перевагу. Це допомагає їм грати з дитиною, не завдаючи їй болю або шкоди. Батьки та сини люблять возитися один з одним, коли старший підкидає молодшого в повітря, бореться з ним на підлозі тощо. Хлопчики дуже люблять ці ігри й воліють грати в них саме з батьками, а мама потрібна, щоб втішати та вислуховувати. Крім того, хлопчики отримують уявлення про чоловічу силу й самі вчаться її контролювати.

Молоді самиці приматів люблять няньчити маленьких дитинчат. Вони завжди наближаються до молодої матері й намагаються розглянути дитинча ближче й помацати його. Молоді самці байдужі до цього видовища. Молодим самицям мати навіть може залишити своє немовля на деякий час для нагляду. Так само й дівчатка люблять возитися з маленькими сестричками та братиками, тоді як хлопчики зовсім до цього не прагнуть. І хлопчики, і дівчатка з дитинства готуються до своїх гендерних ролей, і це проявляється ще в дитячих іграх.

2

Важливо розуміти різницю між статтю та гендером

Стать зумовлена біологією. Ми народжуємося представниками тієї чи іншої статі, причому між статями є чіткі фізіологічні відмінності. На відміну від статі, під гендером зазвичай розуміють спектр характеристик, пов’язаних із психологічними та соціальними чинниками. Гендер може збігатися зі статтю, а може й не збігатися, може вкладатися у звичні уявлення про соціальні ролі для кожної статі або не вкладатися. Ведеться багато суперечок про те, якою мірою гендерні ролі формуються під впливом середовища, а якою — під впливом біології. Як показують спостереження, однозначні й категоричні відповіді дати навряд чи можливо. Взаємозв’язки складніші, ніж хотілося б уявляти прихильникам крайніх позицій, як тієї, що гендер — лише соціальна конструкція, так і тієї, що гендер визначається винятково біологією.

Автор розповідає про історію скандалу, пов’язаного з одним із перших сексологів, новозеландсько-американським психологом Джоном Мані. У Мані було багато наукових заслуг. Зокрема, він поповнив словник, що описує гендер і сексуальну ідентичність, розмежовував поняття гендеру і статі та заснував першу у світі клініку гендерної ідентичності.

Мані брав участь у зміні статі канадської дитини, якій зробили невдале обрізання, унаслідок чого вона позбулася майже всього пеніса. Мані переконав батьків видалити все інше, включно з яєчками, і виховувати хлопчика як дівчинку. Хлопчик, на ім’я Брюс став Брендою, йому нічого не розповіли про те, що з ним сталося.

Щоб закріпити результат, Бренді давали естрогени. Це був проєкт Джона Мані, і він постійно відвідував Бренду, спостерігаючи, як вона розвивається. Незабаром він оголосив, що експеримент пройшов успішно. Він зробив висновок, що гендер є питанням виховання. До певного віку його можна змінювати. Прихильники ідеї про те, що гендер — винятково соціальна конструкція, прийшли в захват, журнал Time оголосив Мані вченим-революціонером, який довів, що традиційні моделі чоловічої та жіночої поведінки можуть змінитися.