В основі працьовитості часто лежить надлишок енергії, а не боротьба за мізерні ресурси

Птах ткач (із сімейства ткачикових) із Південної Африки славиться своїм умінням будувати складні гнізда. Формою вони нагадують гарбуз, а розміром не більші за страусове яйце. Гнізда можуть бути загальними, що нагадують копицю сіна, що включає до 300 гнізд. Створені з трави та очерету, вони легкі та міцні, і якщо людина захоче їх розплутати, навряд чи в неї це вийде. Але ткач легко розплутує власне гніздо, знищуючи його.

Влітку ці птахи будують одне за одним нові, ідентичні гнізда, а старі старанно руйнують за допомогою дзьобиків, спочатку відриваючи від дерева, а потім, на землі, розбираючи стеблинку за стеблинкою. Самець ткача вибудовує за літо приблизно 25 гнізд із метою залучення самок, щоб їм було куди відкладати яйця. Спостереження за цими птахами протягом кількох років у 1970-х роках засвідчили, що один самець зруйнував 158 гнізд із побудованих ним 160.

Проєкт дослідження ткачів був довгостроковим. Він показав, що ткачі діють не автоматично, будуючи й руйнуючи гнізда. Вони експериментують із різними прийомами та матеріалами для будівництва, щойно вилуплюються з яєць. Вони невпинно зв’язують і розв’язують вузли, удосконалюючи свою майстерність. У кожного птаха є свої методи.

Ткачі — не єдині представники тваринного царства, яким властиво працювати. Своєю працьовитістю славляться терміти, які ніколи не сплять і працюють без відпочинку до самої смерті. Це природжені будівельники, які будують цілі міста зі своїми структурами управління і роботою систем клімат-контролю. У них є свої заняття, схожі на людські професії, — солдати, чорнороби, фермери, що стежать за грибними фермами.

У кожного в царстві термітів своя роль. Є репродуктивні особини, королі та королеви. Вони набагато більші за своїх побратимів і їхнє єдине завдання — розмноження. Король запліднює яйцеклітини, вироблені королевою. Королева, крім виробництва яйцеклітин, виділяє феромони, які служать сигналами для її підданих.

За століття еволюції терміти все більше модифікували свої кургани. Їхня еволюційна історія все ближче прив’язувалася до роботи, яку вони виконували, змінюючи довкілля для задоволення своїх потреб. Вони належать до еусоціального виду, тобто виду, що утворює складні соціальні спільноти, де всі працюють спільно заради розмноження і задоволення своїх потреб, а деякі готові пожертвувати життям заради порятунку спільноти.

Екосистеми ткачів і термітів схожі на людські підприємства. Великі організації прагнуть підняти ефективність своїх працівників, як це відбувається в термітнику. Більшість бізнес-лідерів намагаються встановити взаємовигідні, безпрограшні відносини зі своїми клієнтами та постачальниками. Навіть у країнах, де прославляється вільний ринок, є антимонопольне законодавство та інші інструменти для захисту різних груп людей та інтересів.

Працьовитість ткачів і термітів (як і людська) може пояснюватися не боротьбою за мізерні ресурси, а сезонним надлишком енергії. Більшу частину часу пташка ткач зайнята виловом черв’ячків, личинок, шлюбними іграми. Коли настає період спокою, вона і далі працює, на перший погляд, безглуздо, будуючи й розпускаючи гнізда, а на ділі відточуючи майстерність. Те ж саме відбувається з людиною. Вона працює заради задоволення, коли в неї є надлишок енергії, тобто той надлишок, який утворюється в періоди відпочинку.

Людина освоює трудові навички через наслідування. Праця стала можливою, коли з’явився надлишок вільного часу

Опановування навички потребує часу, енергії та великої праці. Спочатку людина намагається опанувати її за допомогою наслідування, навчання та експерименту. Потім вона довго практикується, домагаючись автоматичної легкості. Крім того, для нової навички потрібна певна спритність, когнітивні здібності, наполегливість, уява та амбіції.

Здатність наших далеких предків освоювати різні навички передалася нащадкам на генетичному рівні. Вона розвивалася разом з еволюцією, пристосовуючи під ці навички наші руки, очі та мозок. Якоюсь мірою ми самі — продукт різних видів роботи, яку виконували наші предки. Крім того, ми поступово формуємося протягом нашого життя різними видами роботи, яку виконуємо.

Найважливішою частиною трудової діяльності є інструмент. Першими інструментами були дерев’яні та кам’яні знаряддя, такі як палиця-копалка та різні види примітивних сокир. Залежність від інструментів була врахована еволюцією, яка пристосувала наші тіла для виготовлення і використання інструментів. Для перетворення каменів та інших предметів на корисні інструменти потрібні були спритні руки, здатні протягувати нитку в голку, і великі пальці, здатні маніпулювати предметами. Плечі та руки пристосувалися під метання снарядів, очі в передній частині голови допомагають судити про відстань між об’єктами. Крім того, наші тіла призначені для тонких рухових навичок. Але найбільший вплив трудові навички та користування інструментами справили на мозок.

Навички первісних людей проявлялися в наслідуванні та спостереженні. Використання перших палиць і сокир було технічними навичками, полювання, стеження, спілкування — поведінковими.