Невміння правильно ставитися до емоцій стає джерелом проблем

Життя завжди пов’язане з невизначеністю. Перешкоди, що трапляються нам на шляху, можуть викликати різноманітні почуття: страх, радість, горе, сум, захоплення, ненависть. Так наша нервова система допомагає нам орієнтуватися в тому, що відбувається. Наше тіло підлаштовується під отримані сигнали, і ми відчуваємо, як посилюється або сповільнюється серцебиття, напружуються або розслабляються м’язи, затуманюється або прояснюється мислення. Ці реакції допомагають нам не тільки виживати в несприятливому середовищі, а й досягати успіхів у сприятливому.

Багато років наша нервова система еволюціонувала й розвивалася, допомагала нам рухатися далі. Але не завжди на неї можна покластися. Іноді емоції допомагають розібратися в ситуації, а іноді можуть усе зіпсувати. Через сильні почуття ми можемо наговорити зайвого або накрутити самих себе й піти не тим шляхом. Звісно, дорослі люди намагаються контролювати свої почуття і не висловлювати все, що думають. Але замикання «неугодних» почуттів усередині себе теж не допомагає. Поступово реакції на сигнали зовнішнього світу можуть стати слабшими, неадекватними та все більше збивати з курсу, замість того, щоб допомагати.

Наукові дослідження показують, що емоційна негнучкість призводить до появи психологічних проблем, включно з депресією і тривожністю. А ось гнучкий підхід до думок і почуттів допомагає оптимально реагувати на повсякденні ситуації та призводить до добробуту й успіху.

Не варто думати, що розвивати емоційну гнучкість це те ж саме, що «думати позитивно». Позитивне мислення часто тільки шкодить, заважає оцінювати ситуацію об’єктивно. Емоційна гнучкість має на увазі здатність розслабитися, залишити тривоги, прийняти свої почуття і жити більш усвідомлено.

Між подразником і реакцією є маленький проміжок часу, і саме в цьому проміжку міститься свобода вибору, коли людина вирішує, як реагувати на подразник. Емоційна гнучкість звертається до цього проміжку й допомагає впоратися з найрізноманітнішими проблемами, чи то розбите серце, чи то втрата роботи, чи то низька самооцінка.

Емоційно гнучкі люди динамічні та вміють підлаштовуватися під швидко мінливий світ. Вони долають проблеми, не втрачаючи захопленості, відкритості та сприйнятливості. Вони прекрасно усвідомлюють, що життя не завжди легке, але не здаються, залишаються вірними своїм цінностям і далі слідують своїм цілям. До всіх своїх емоцій, зокрема негативних, емоційно гнучкі люди ставляться із цікавістю та розумінням і приймають ці емоції.

Багато людей не можуть впоратися з труднощами життя і відчувають себе загнаними в пастку. Вони постійно відчувають стрес, перевантажені завданнями, намагаються робити по кілька справ одночасно, що тільки посилює тривогу. Повсякденний стрес здатен постарити клітини головного мозку на 10 років!

Якщо люди відчувають, що крутяться як дзиґа й немає жодного прогресу, вони вирішують щось змінювати: припинити стосунки, знайти нову роботу, піти за покупками. Але такі зміни не допомагають у довгостроковій перспективі, якщо образ думок залишається незмінним.

Якщо люди намагаються змінити неприємні думки, то, навпаки, ще більше зациклюються на них, а коли намагаються придушити, то починають займатися або марною діяльністю, або шукати розраду в різних залежностях. Спроба перемикнутися з негативу на позитив у більшості випадків призводить до погіршення стану. Негативні переживання — це нормально, надмірне позитивне мислення — ні.

Емоційна гнучкість — це процес, завдяки якому ви можете жити сьогоденням, розуміючи, коли потрібно або не потрібно змінювати свою поведінку, щоб слідувати своїм намірам і цінностям. Це не означає, що ви ігноруєте свої почуття, ви просто перестаєте за них чіплятися, а розглядаєте їх без страху і критики, приймаєте і впускаєте в життя зміни на краще.

До емоційної гнучкості ведуть 4 кроки

Щоби бути емоційно гнучкою людиною, по-перше, необхідно прийняти всі свої думки та почуття, із цікавістю і без упередження подивитися на свій внутрішній світ. Деякі почуття та емоції мають під собою підґрунтя, але деякі сходять до далекого минулого.

По-друге, щоб навчитися працювати з почуттями, необхідно дистанціюватися, тобто відокремити ці почуття від себе й подивитися збоку на те, про що ви думаєте й переживаєте. Ви маєте зрозуміти, що ви — це не ваші думки та почуття. Коли ви дивитеся на свої емоції збоку, вам відкривається ширша картина того, що відбувається, і ви зможете краще розв’язувати завдання, що стоять перед вами.