Чому медуза не старіє: наука про те, як подовжити життя
Дайджест книжки Нікласа Брендборга «Загадка медузи, що не старіє».
Про чинники, що впливають на старіння, про те, як його сповільнити, і про те, що допомагає зберігати здоров’я впродовж довгих років.
Боротьба зі старінням — природний підсумок довгого шляху розвитку науки. Десятки тисяч років люди боролися просто за те, щоб вижити та дожити хоча б до середнього віку. Потім наука почала боротьбу з вірусами та бактеріями, які раніше знищували цілі міста. На початок XX століття середня тривалість життя європейця вперше в історії становила 50–60 років, а медицина зіткнулася з таким явищем, як масова старість і вікові хвороби. Попри певні успіхи, боротьба з віковими захворюваннями все ще триває. Крім того, учені перейшли від боротьби з віковими хворобами до першопричини, що їх спричиняє, — самого старіння.
У своїй книзі «Загадка медузи, що не старіє» данський молекулярний біолог Ніклас Брендборг розповідає про те, чому ми старіємо, наскільки сильно тривалість життя залежить від генів, а також про те, чи можливо сповільнити процес старіння і зберегти молодість.
Зміст дайджесту
1У пошуках засобу від старіння вчені звертаються до спостереження за унікальними живими істотами, які не старіють або здатні повертати вікові зміни назад2Є різні теорії, що пояснюють причини старіння3Спосіб життя впливає на тривалість життя більше, ніж гени та спадковість4Тривалість нашого життя регулюють два механізми — теломери та епігенетичний годинник5Нам потрібен керований стрес, щоб жити довше6Гормони росту зменшують тривалість життя7Надлишок заліза в організмі негативно впливає на тривалість життя8Інфекції та хвороби збільшують швидкість старіння9Голодування допомагає продовжувати життя10На тривалість життя впливає система харчування11Завершальні коментаріУ пошуках засобу від старіння вчені звертаються до спостереження за унікальними живими істотами, які не старіють або здатні повертати вікові зміни назад
Наука визначає старіння як поступове згасання фізіологічних функцій організму, що підвищує ризик смерті. Старіння саме по собі не вбиває. Ми вмираємо від захворювань, які з’являються в процесі старіння. Можна навіть сказати, що старіння — це генетичне, хронічне й поки що невиліковне захворювання, яке призводить до згасання функцій усіх органів тіла. Приблизно так само діє ВІЛ-інфекція — люди помирають не від неї, а від супутніх захворювань.
Найзвичніший нам різновид старіння — старіння за експонентою. Так старіють багато організмів, хоча швидкість старіння у всіх різна. Черепахи та кити доживають до двохсот років і більше, миші живуть кілька років, людина в середньому доживає до 80 років, а найстарішій з нині живих акул 390 років, і вона здатна прожити ще століття.
Деякі тварини старіють дуже швидко відразу після того, як дали потомство: тихоокеанські лососі, чорні каракатиці, цикади, самці сумчастого гризуна Antechinus stuartii. Рослина агава живе кілька десятиліть, але швидко вмирає після цвітіння.
Порівнюючи з екстремальним, поступове старіння виглядає більш привабливим, але в природі є організми, які взагалі не старіють. До них належать деякі види бактерій, поліпів, молюсків і ракоподібних. Омари не старіють, з кожним роком вони стають більшими, сильнішими та фертильнішими, але все-таки гинуть від хижаків і хвороб. Не старіють і дерева, вони вмирають, коли стають надто високими та падають від вітру. Деякі види бактерій в критичній ситуації занурюються в сон, упакувавшись у захисну оболонку. Така спляча бактерія називається ендоспорою. Ендоспорам не страшні природні катаклізми, вони можуть перебувати в сплячці майже вічно. У лабораторіях оживали бактерії, яким було від 10 000 до кількох мільйонів років.
Деякі види тварин не тільки не старіють, а й навчилися обертати вікові процеси назад. В океані живе крихітна медуза Turritopsis, яка в критичній ситуації повертається в стадію поліпа. Коли умови поліпшуються, вона знову стає медузою. Повторювати такий цикл вона може багато разів. Неймовірні здібності до виживання демонструє планарія, маленький плоский черв’як. Навіть якщо розділити планарію на двадцять частин, кожна частина виросте в цілу планарію. Якщо планарії не вистачає їжі, вона починає поїдати сама себе, поки не залишиться одна нервова система. Коли їжі стає більше, вона починає харчуватися звичайним способом, а втрачені частини тіла відростають назад. Істота з такими здібностями до регенерації — справжній скарб для вчених, які вивчають старіння.
Є різні теорії, що пояснюють причини старіння
Важливу роль у процесі старіння відіграє накопичення мутацій — явище, за якого істоти накопичують і передають нащадкам гени, що спричиняють хвороби в зрілому віці. Наприклад, миша народилася з мутацією, яка спричинить у неї хворобу у два роки. Але 90 % мишей гинуть від голоду, холоду й хижаків, не доживши й до року. Вони не встигають відчути шкоду від мутацій, але передають мутовані гени потомству. Мутація може передаватися від покоління до покоління, водночас не заважаючи виживанню, тому що мало хто з представників цього виду в дикій природі проживе понад рік.
Багато генів, що спричиняють захворювання в старості, в молодості, навпаки, корисні, тому еволюція їх зберігає. Учені назвали це явище «антагоністичною плейотропією». Наприклад, миша може народитися з мутацією, яка в старості провокує рак, але ця ж мутація в юності робить мишу сильнішою і плодовитішою. Оскільки миша й так не доживе до старості, ця мутація вигідна для виживання виду.
Прихильники іншої теорії вважають, що механізм старіння закладений в нас природою, тому що ресурси на планеті обмежені. Так, личинки бджіл мають однакові гени, але ким стане бджола, маткою чи робітницею, залежить винятково від харчування та догляду. Водночас матки живуть роками, а робочі бджоли пару тижнів.
Якщо старіння запрограмоване, то має бути спосіб змінити цю біологічну програму.
Ще в 1980-х роках учені довели, що це можливо. Американський дослідник видалив у хробака нематоди один із генів, age-1, що відповідає за термін життя. Нематода прожила довше за інших черв’яків і була такою ж плідною.
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Для мене було нарешті структуровано пояснено багато речей, простою мовою. Дуже цікаво, це та книга, до якої обовязково повернусь ще!