Ось чому ми бачимо сни
Дайджест бестселера Рахула Джандіала «This Is Why You Dream».
Про природу і значення сну, походження сновидінь та їхню образну мову.
Рахул Джандіал, як нейрохірург і нейробіолог, присвятив життя вивченню та лікуванню мозку. Але найбільше його цікавлять сновидіння. Чому люди бачать сни? Що ці сни означають? Чому вони одночасно й реальні, і сюрреалістичні?
Сни слугують джерелом натхнення для винахідників і художників, лікарів і психологів, теологів і філософів. Їх вважали віщими, посланнями богів і нашої підсвідомості, темних і світлих сил. Вони підштовхували людей до укладення шлюбів і ділових угод, дарували ідеї для віршів, пісень, наукових відкриттів, через сни траплялися військові вторгнення і душевні розлади.
Люди одночасно і створюють сни, і беруть участь у них поза своєю волею. Сни ніби не залежать від нас, хоча ми самі їх створюємо. При цьому джерело снів цілком прозаїчне. Сни породжуються нормальною електрофізіологією мозку та його трансформаціями залежно від добових ритмів. Такий тісний зв’язок із мозком дає змогу припустити, що сни — це інша форма мислення, а їхня спонтанність надихає на нові ідеї.
Навіть якщо вранці сни повністю стираються з пам’яті, вони можуть непомітно впливати на ваше мислення і ваші дії під час неспання. Сни можуть стати ще одним інструментом самопізнання та глибокого дослідження емоційного життя. Водночас вони невловні: адже ми бачимо сни на самоті, відгородившись від усього світу. Це суб’єктивний досвід кожної людини, і тому багато чого в сновидіннях не піддається науковій перевірці або доказам. Сни дають змогу нам вийти за межі фізичного «я», бачити із заплющеними очима, лежачи нерухомо, бігати, літати, плавати, розмовляти з іншими, не роззявляючи рота. Завдяки їм ми спілкуємося з незнайомцями або з людьми, які вже пішли із життя. Ми перебуваємо в сьогоденні, але сни дають нам змогу переміщатися в минуле або майбутнє.
У своїй книжці Джандіал аналізує сучасні уявлення про сни та сновидців і знайомить із власними теоріями на основі останніх досліджень і знань про мозок.
Зміст дайджесту
1 Сни виникають завдяки електричній активності мозку2Сон — не вибір, а необхідна потреба3Кошмари тренують наш розум4Еротичні сни, як і нічні кошмари, впливають на наше реальне життя5Сни підживлюють наш творчий потенціал6Сни пов’язані зі станом нашого здоров’я7В усвідомленому сновидінні людина і спить, і не спить одночасно8Сни можуть бути підказками, які піддаються тлумаченню наяву9Завершальні коментаріСни виникають завдяки електричній активності мозку
Автор під час операцій на мозку, які проводяться в стані неспання, використовує пристрій для подачі невеликих електричних розрядів безпосередньо на мозок. У мозку немає больових рецепторів, тож пацієнту не боляче. Але його мозок реагує на електрику: під час стимуляції певних точок у ньому то прокидаються спогади, то відчуття якихось запахів, то він раптово стає збентеженим, сумним або веселим.
Електростимуляція кори головного мозку змушує чути звуки, відчувати почуття і навіть бачити сни, зокрема кошмари. Якщо перестати впливати струмом на певну ділянку мозку, кошмари припиняться. Повторювані кошмари виникають через самовідтворювані цикли електричної активності нейронів.
Лише нещодавно з’явилася ідея, що сни виникають завдяки електричній активності мозку. Колись сни вважалися посланнями богів, демонів або померлих рідних, і душа отримувала їх уночі, виходячи з тіла. Вважалося, що розум під час сну відключається і нездатний породжувати сни без сигналів із зовнішнього світу. Тому сон трактувався як послання згори. Сьогодні доведено, що вся свідомість разом зі сновидіннями працює завдяки електриці. Мозок уві сні не втрачає активності: під час різних стадій сну інтенсивність електричної активності така сама, як і під час неспання.
Під час неспання мозок може підвищувати або знижувати метаболічну активність лімбічної системи на 3–4 відсотки, а уві сні ця стимуляція здатна змінюватися на 15 відсотків. Тому почуття в деяких снах набагато сильніші, ніж у повсякденному житті. Ми бачимо яскраві картини, відчуваємо глибокі почуття, рухаємося без жодних обмежень, перебуваємо поруч із людьми, яких давно втратили. Усе це відбувається завдяки активності мозку уві сні.
Хтось вважає, що ніколи не бачить сни. Насправді вони просто забуваються.
Сон — не вибір, а необхідна потреба
Сон являє собою форму розумової активності без зовнішнього стимулу. Він виникає автоматично. Це когнітивний процес, незалежний від стимулів, завдяки якому ми можемо мислити навіть в ізоляції від зовнішнього світу. Уві сні мозок не отримує зовнішніх подразників, але зберігає активність. Але для цього мають дотримуватися певні умови.
Перша — тіло має бути в стані спокою. Організм виділяє два нейромедіатори — гліцин і гамма-аміномасляну кислоту (ГАМК), що відключає моторні нейрони. Ці нейрони розташовані в особливих клітинах спинного мозку, що активують м’язи.
Друга умова — відключення мережі мозку, що керує. Вона складається зі структур, які одночасно активуються і відповідають за перевірку реальності та логіку. Коли ця структура відключається уві сні, ми бачимо сни з неймовірними сюжетами, де ми, наприклад, літаємо.
Третя умова занурення в сон — звернення уваги всередину себе. Під час цього активуються розрізнені ділянки мозку під назвою «мережа пасивного режиму роботи мозку» (Default Mode Network — мережа режиму за замовчуванням). Джандіал вважає більш відповідною назву «мережа уяви». Коли працює мережа уяви, розум блукає, що нерідко призводить до несподіваних ідей і осяянь. Так відбувається, коли зовнішній світ не привертає уваги.
Мозок має мережу, що керує та мережу уяви, які домінують по черзі. Під час неспання домінує виконавча мережа, а мережа уяви чекає свого часу — перерви у виконанні завдань виконавчої мережі. Активована мережа уяви шукає в пам’яті вільні асоціації та нестандартні зв’язки. Мозок, що не спить, відкидає найбільш фантастичні з них, але уві сні вона діє на повну силу. Уві сні вона ніби показує нам фільм, об’єднуючи спогади, знання та емоції у зв’язний сюжет. Так відбувається не тільки уві сні. Людський мозок заповнює будь-які прогалини в реальності за допомогою зв’язного оповідання. Так, пацієнти з деякими видами часткової амнезії, коли не можуть щось пригадати, на ходу придумують спогади. Так буває і з людьми з хворобою Альцгеймера.
Ми самі створюємо свої сни, але не можемо ними керувати.
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Переглянути коментарі (0) Підписатися на Telegram-канал