Адам Альтер описує одну із темних сторін технічної революції, яка призвела до появи нових форм залежної поведінки. Ми звикли користуватися всілякими гаджетами, спілкуємося в соціальних мережах навіть дорогою на роботу, не уявляємо життя без смартфона, а відсутність інтернету цілком здатна спричинити в нас важку депресію.

Однак ті, хто безпосередньо займається високими технологіями, поступово зрозуміли небезпеку їхньої привабливості. Стів Джобс не дозволяв своїм маленьким дітям користуватись iPad. В інтерв’ю New York Times він розповів, що вони з дружиною зводять до мінімуму спілкування дітей із будь-якими гаджетами та комп’ютерами. Те саме робили й інші знаменитості зі світу IT.

Грег Хохмут, один з інженерів Instagram, зауважив, що згодом у людини з’являється спокуса переглянути всі можливі хештеги, вона звикає постійно натискати на кнопки та ходити за посиланнями, і сама не помічає, як у неї формується залежність поведінки. Те саме відбувається і з користувачами Facebook та інших соціальних мереж. Мало хто намагається чинити опір цій залежності. І справа не в тому, що більшості не вистачає сили волі, а в тому, що розробники IT-продуктів, на думку автора, намагаються зламати механізми людської саморегуляції, отримуючи пряму вигоду від цієї залежності, яка все більше стає схожою на наркоманію.

Що таке наркоманія? Ми звикли вважати, що наркомани — це люди, які вживають героїн або кокаїн, а також курять траву. Але це розуміння, на думку Альтера, є вузьким, і наркоманія далеко не завжди пов’язана з вживанням хімічних речовин.

Де виникає наркоманія? У певному середовищі та обставинах, де постійно виникає спокуса. Тому Стів Джобс обмежував спілкування своїх дітей із чудесами техніки, добре знаючи їхню чарівну силу. Хороші програмні продукти та гаджети заманюють у свої мережі всіх без розбору, і поступово ми підсідаємо на наші комп’ютерні уподобання. І це тим більше небезпечно, що сучасний світ немислимий без інтернету та комп’ютера.

Ще 50–60 років тому люди впадали в залежність від цигарок, алкоголю та наркотиків. Але в нашій цифровій епосі набагато більше «гачків»: Instagram, Facebook, інтернет-магазини, порносайти тощо. Такої безлічі гачків ніколи раніше не було, і ми тільки зараз почали про це замислюватися. Доступ до них надзвичайно швидкий і легкий, тому залежність формується стрімко.

Творці цифрових продуктів, особливо інтернет-сторінок, постійно вдосконалюють технології на споживача, вивчаючи, які кольори фону, шрифти та звукові сигнали посилюють залучення.

Адиктивна, або залежна поведінка, відома вже давно, але останнім часом залежності стають дедалі різноманітнішими й опиратися їм усе важче. Нові уподобання, хоч і не пов’язані з вживанням хімічних речовин, але справляють такий самий ефект, як наркотики.

Ще одним наркотиком може стати активне прагнення мети, яке зазвичай вважається благом. Усі зосередилися на перевагах цілеспрямованості та забули про її недоліки. Цілеспрямованість була корисним мотиваційним інструментом, але зараз люди вважають за краще отримувати більше за менший час. І водночас у них немає аварійного гальма.

Знайомі психіатри Альтера зазначали, що майже кожен із їхніх пацієнтів має поведінкову залежність: азартні ігри, інтернет-шопінг, соціальні мережі, електронна пошта. Багато хто страждає від своїх пристрастей, зате їх набагато легше приховувати, ніж залежність від наркотиків. Це робить їх небезпечними, дає можливість розвиватися непоміченими багато років. Бажання спілкуватися в соціальних мережах настільки може поглинути людину, що вона перериватиме розмову на співбесіді чи побаченні, щоби поставити лайк або прокоментувати пост. Поступово відбувається відвикання від реальності.

Самі по собі IT-технології не гарні та не погані. Програми та платформи розробляються, щоби сприяти хорошим соціальним зв’язкам, але можуть бути призначені й для потенційних наркоманів. Сьогодні багато розробників заохочують залежність. Віртуальна реальність викликає таку гаму почуттів, що там обов’язково знайдеться ґрунт для зловживань.

Поведінкова залежність має шість ознак:

1) переконливі цілі, яких хочеться досягти;

2) непередбачуваний позитивний зворотний зв’язок;

3) почуття поступового прогресу та вдосконалення;

4) завдання, які стають складнішими з плином часу;

5) нерозв’язані проблеми;

6) міцні соціальні зв’язки.

Сучасні поведінкові залежності мають хоча б одну із цих ознак. Instagram викликає звикання, тому що деякі фотографії приваблюють багато лайків, інші подобаються менше. У гонитві за лайками користувачі розміщують одну фотографію за іншою в очікуванні реакції на них і постійно повертаються на сайт, щоби перевірити, як їх сприйняли, чи немає нових лайків. Геймери грають в ігри в мережі по кілька днів поспіль, оскільки змушені завершувати ігрові місії, тому що в них сформовані сильні соціальні зв’язки з іншими геймерами.

Наше довкілля — дуже сприятливий ґрунт для залежностей. Алкоголік може обходити стороною старих приятелів і місця їхнього скупчення на кшталт барів. Але що робити людині, яка бореться з інтернет-залежністю у світі, де неможлива відмова від інтернету? Вона змушена використовувати електронну пошту, комп’ютер та смартфон, тому що більшість робочих місць мають на увазі їх використання.

Утримання від високих технологій неможливе, але є й інші альтернативи. Головне — усвідомити, що є небезпека залежної поведінки та обмежувати себе, намагатися не від’єднуватися від реальності, не закидати свої робочі обов’язки, не забувати елементарну гігієну (як часто буває з геймерами) та реальні людські стосунки поза соціальними мережами. І тоді ми зможемо відмовитися від шкідливих звичок, які формують залежність, і використовувати лише ті сторони IT-технологій, які нам допомагають.

У чому небезпека нових залежностей та як їх подолати? Автор має кілька важливих ідей.