Перший крок у вивченні нового — пошук сенсу й цінності

Те, наскільки успішно ви вчитеся, багато в чому залежить від вашого сприйняття предмета навчання, його значущості для вас. Ви не зможете добре опанувати те, що не вважаєте важливим. Тому перший крок у процесі навчання нового — пошук сенсу й цінності.

Сенс — найпотужніший драйвер нашої поведінки. Кожен із нас створює історію про себе, але частиною цієї історії може бути тільки те, що має для нас сенс. Якщо ми не бачимо в чомусь сенсу, у нас не буде бажання цим займатися.

Шукайте сенс у тому, чого ви хочете навчитися. Якщо хочете навчитися грати на музичному інструменті, насамперед освойте мелодії, які вам подобаються. Якщо хочете навчитися малювати — спробуйте намалювати картину в подарунок близькій людині. Що більший сенс для вас матиме предмет вивчення, то більша ймовірність, що ви його опануєте. Цей підхід протилежний пасивним стратегіям навчання, коли ви просто виокремлюєте й заучуєте щось, не усвідомлюючи сенсу. Люди, які бачать у своїй роботі сенс, отримують набагато більше задоволення від неї, причому вони здатні знаходити його навіть у рутинних заняттях, таких як прибирання.

Інший важливий аспект сенсу полягає в тому, що він допомагає об’єднувати розрізнені шматки інформації в єдину картину, пов’язувати між собою деталі.

Пошук сенсу — активний процес, який залежить від нас самих. Навіть якщо ви не бачите цінності якоїсь галузі знань, то можете це змінити, самостійно знайшовши сенс. Наприклад, студент, який вивчає психологію, може спочатку не розуміти, навіщо йому вивчати статистику, але потім він може усвідомити, що без розуміння статистичних методів він не зможе проводити дослідження, аналізувати їхні результати й робити правильні висновки з них. Зрозумівши сенс нового знання, він ставитиметься до нього як до чогось важливого, того, що потребує її уваги.

Кріс Халлеман, професор психології з Вірджинського університету, який неодноразово стикався зі спротивом студентів, що не бажали вивчати статистику, вирішив змінити це й викликати в них цікавість до предмета. Він просив студентів написати твір про те, який стосунок статистика має до їхнього життя, і ставив навідні запитання про те, як можна використати статистику у своєму житті та кар’єрі. Коли студенти змогли сформулювати для себе цінність занять статистикою, яка могла полягати просто в тому, щоб вивчити щось нове, у них покращилися оцінки та зросла мотивація до занять.

Пошук сенсу і формулювання цінності — це виключно особисті завдання, які пов’язані з внутрішньою мотивацією. Ви не можете змусити себе чимось займатися, просто сказавши, що це цінно, або попросивши когось зробити це за нас. Так нове заняття спричинятиме лише відторгнення. Якщо хтось інший наполягатиме на важливості навчання, ми вважатимемо це тиском або маніпулюванням. Людині важливо визначити, чому навчання важливе саме для неї. Але коли ви сформулюєте для себе цінність знання, це закладе основу для самопідтримуючого циклу подальшого навчання. Отримані знання притягуватимуть до себе нові.

Щоб ваша робота чи навчання мали більше сенсу, підлаштовуйте їх під себе. Наприклад, якщо ви мрієте виступати публічно, але працюєте бухгалтером, почніть із п’ятихвилинних виступів перед колегами про зміни в нормативних документах або корисні для роботи ідеї та практики. Так ви підвищите значущість своєї роботи та надасте їй більше сенсу. Якщо, навпаки, вам треба вивчити те, що не пов’язано з вашими сильними сторонами, подумайте, який стосунок нова галузь може мати до ваших інтересів, подумки «прив’яжіть» нове до того, що вже має для вас значення.

У навчання багато спільного з процесом дослідження

Люди — дослідники від природи, ми жадаємо нових відкриттів, нехай у сучасних умовах це часто виражається в тривалому перебуванні в інтернеті в пошуках чогось цікавого. Наші почуття і гормони задоволення є орієнтиром у процесі пошуку нового. У стані депресії людина втрачає відчуття сенсу й перестає поводитися як дослідник. Мотивація пов’язана з емоціями, тому ті інформаційні продукти, які міцно входять у наше життя, дають правильні підкріплення, сприяючи прояву природи шукачів. І що більше ми ними користуємося і що більше часу та уваги в них вкладаємо, то більше значення вони починають мати для нас.

Процес захоплення починається із ситуаційної мотивації — нас щось приваблює, наприклад помітний заголовок статті, дзвінок, повідомлення. Ситуаційна мотивація недовговічна, вона швидко згасає, і ми перемикаємося на щось інше. Основу довготривалого навчання може скласти лише глибока мотивація, коли людина присвячує вивченню галузі чи навички тривалий час. Однак ситуаційна та глибока мотивації не протилежні, глибока мотивація може розвинутися із ситуаційної. Ключовий компонент — відчуття значущості, сенсу. Інтерес виникає із ситуаційної мотивації, коли щось привертає вашу увагу. Потім ви можете трохи заглибитися в тему й побачити в ній цінність для себе. У міру подальшого занурення в тему ви починаєте відчувати дедалі більшу цінність занять.