В основі нарцисизму завищене почуття власної значущості та відсутність емпатії до інших людей

Діагноз «нарцис» ставлять майже будь-якій марнославній людині або тій, що вимагає до себе підвищеної уваги. Але в Американської психіатричної асоціації є чіткі критерії нарцисичного розладу особистості (НРО). Для постановки такого діагнозу необхідно, щоб у людини було щонайменше п’ять із таких ознак:

• величезна зарозумілість;
• постійні фантазії про найбільші успіхи в різних сферах;
• переконаність у своїй особливості та унікальності. Нарциси вважають, що їх можуть зрозуміти тільки люди з особливим високим статусом, що їм варто спілкуватися тільки з такими людьми;
• надмірна потреба в тому, щоб ними захоплювалися;
• відчуття, ніби в них є якісь особливі права та привілеї;
• споживацьке ставлення до людей, використання їх у корисливих цілях;
• відсутність співчуття;
• заздрість або переконаність, що їм заздрять;
• демонстрація зарозумілості та зарозумілості щодо оточення.

Іноді буває, що в людей менше ніж 5 ознак НРО, але вони теж нарциси, просто більш м’яко виражені. Як і багато інших психічних захворювань, нарцисичний розлад особистості буває різного ступеня тяжкості.

Попри те, що є дев’ять чітко встановлених ознак нарцисизму, їх усі можна звести до двох: завищеного відчуття власної значущості та коли немає  емпатії до інших людей. Усе інше — побічні ефекти цих особливостей.

Тому людей, які не відповідають повною мірою нарцисичним критеріям, але відповідають головним двом, теж можна віднести до справжніх нарцисів. Вони оточують нас усюди, ми не помічаємо їх, поки не стає пізно.

Донедавна вважалося, що НРО трапляється приблизно в 1 % населення і що більшість нарцисів — чоловіки. Але останні дослідження доводять, що нарцисів більше. Багато хто навчився приховувати засуджувані суспільством риси, щоб контролювати враження, яке вони справляють на людей, і краще маніпулювати іншими. Тож спершу нарциси можуть здатися дуже чарівними та цікавими, поки ви не пізнаєте їх як треба.

За нарцисизмом ховається болісний сором. Нарцисична поведінка — спосіб подолати та придушити цей сором

Час від часу всі ми стикаємося з проблемами, які кидають виклик нашій думці про себе: поставили не ту оцінку за контрольну роботу, хоча ви були впевнені в кращому результаті; комусь віддають посаду, для якої, як ви вважали, ви ідеально підходите; після першого, здавалося б, вдалого побачення, ваш партнер не відповідає на дзвінки.

На короткий час такі виклики здатні похитнути самооцінку, але у звичайних людей вона незабаром повертається до нормального стану. Люди з низькою самооцінкою можуть замкнутися в собі та не йти на контакт. Або ж намагаються полегшити біль, знецінюючи його джерело, кажучи собі, що викладач їх ніколи не любив; вони не отримали роботу, бо занадто кваліфіковані для неї; а партнер був такий собі.

Такі захисні маневри — брехня, яку люди вигадують, щоб відгородитися від правди й зміцнити свою самооцінку.