Часто стратегією називають те, що не є нею

Сьогодні поняття «стратегія» використовується як слово-паразит. Замість маркетингу сьогодні говорять про «маркетингову стратегію», обробка даних перетворюється на «IT-стратегію», придбання інших бізнесів — на «стратегію зростання», зниження ціни підносять як «стратегію низьких цін». Крім того, за стратегію часто приймають успіх, амбітні цілі, лідерство, що надихає або бачення майбутнього компанії. Відсутність чіткого розуміння того, що таке стратегія, заважає управлінню, втіленню інновацій, розумінню сильних сторін бізнесу. Без чіткого розуміння її суті стратегія не може стати ефективним інструментом.

Стратегія — це не лідерство й не рішучість, але з її допомогою обирають, як, чому й де їх треба залучити. Стратегія — це не окремі засоби або цілі, а набір дій, методик, аргументів, які використовуються для найкращого розв’язання проблеми, що стоїть перед організацією.

За спостереженнями Річарда Румельта, хороша стратегія здається простою та очевидною. Її можна донести без використання презентацій, схем, діаграм та інших методик. Суть стратегічного підходу полягає у виявленні основних проблем і загроз бізнесу та вироблення способу їх подолання. Головний обов’язок лідера — визначити те, що заважає руху організації вперед, і виробити узгоджений підхід до усунення перешкод.

Часта помилка — сприймати стратегію як загальний напрямок, не пов’язаний із будь-якими конкретними діями. Автор наводить слова одного керівника, який скаржився на те, що компанія вклала величезні ресурси в процес розробки стратегії, але не змогла її впровадити. Те, що описував керівник, насправді не було стратегією, тому що стратегія має містити конкретні заходи подолання проблем. Заходи щодо вирішення поставлених завдань — це не просто доповнення до стратегії, а її суть. У хорошій стратегії завжди міститься опис конкретних дій, інакше це буде не стратегія, а постановка цілей.

За допомогою стратегії компанія визначає, як вона рухатиметься вперед, як долатимуться основні труднощі та як втілюватимуться її ключові інтереси.

Погану стратегію можна виявити за кількома основними ознаками

В основі поганої стратегії лежать помилкові судження і помилкова логіка. Найпоширеніша помилка під час вироблення стратегії — ставитися до неї як до методу досягнення цілей, а не як до шляху розв’язання основних проблем.

Ще одна ключова ознака поганої — відсутність уваги до основних проблем і труднощів організації. Часто в поганій стратегії бракує фокуса на головному, керівники намагаються примирити безліч суперечливих вимог та інтересів.

Погана стратегія виражається у вигляді амбітних цілей, цінностей, місій, гучних закликів, за якими не видно конкретного напрямку. Така стратегія призводить до того, що організація погано функціонує. Якщо уряд замінює хорошу стратегію гучними гаслами та загальними цілями, він стає нездатним ефективно розв’язувати державні проблеми. У бізнесі за поганої стратегії стратегічні плани слугують прикрашанню дійсності, являють собою спроби видати бажане за дійсне. В освіті встановлюють стандарти й планові показники, але не беруть до уваги причини поганої успішності учнів.

Суспільству необхідно підвищувати вимоги до керівників і вимагати від них не лише натхнення, харизми та проникливості, а й хорошої стратегії. Погана стратегія є наслідком помилок і помилок керівників. Для неї характерна беззмістовність, поверховість, внутрішні суперечності, відсутність визначення головної проблеми та шляхів її розв’язання.

Погану стратегію можна виявити за такими ознаками (часто достатньо хоча б однієї):

Перша ознака — «вода», марнослів’я, що видаються за високоінтелектуальний підхід, стратегічні поняття і міркування. Про неї скажуть пихаті промови, новомодні терміни, іноді навіть езотеричні ідеї, зрозумілі лише «обраним».