1

Когнітивна терапія пропонує особливий підхід для лікування депресії

Є кілька простих методик, які можуть допомогти навіть у період складних та затяжних депресій. Вони були створені в рамках нового підходу до психології — так званої когнітивної терапії, основи якої заклав доктор Аарон Т. Бек у п’ятдесятих роках XX століття. Потім були десятиліття перевірок її ефективності, які довели, що метод працює. І в багатьох випадках він навіть кращий за традиційні форми лікування.

Суть цього підходу в тому, що людина самостійно знається на своїх симптомах. Когнітивна терапія спирається на бажання одужати й на готовність до дій, що веде до одужання. Девід Бернс, який переконався в ефективності когнітивної терапії на власному досвіді, пише, що контроль своїх «поганих» станів, а також опір їхньому впливу може бути досягнутий без особливих зусиль. Так, у випадку з депресією лікар Бернс спостерігав такі стадії, які проходили пацієнти під час когнітивної терапії:

• швидке видиме, але неусвідомлене покращення стану;
• глибоке розуміння причин депресії;
• вироблення вміння протистояти стресу, та тривогам та початок роботи над собою.

Розуміння пацієнтом безпосередніх причин депресії суттєво знижує ризик рецидиву.

Прихильники когнітивного методу вважають, що події нашого життя є об’єктивними. Вони не можуть бути хорошими чи поганими. Вони просто є. Оцінювання їм даємо ми самі залежно від свого стану та настрою. Якість життя залежить не від самих подій, а від їхнього сприйняття. Це головна теза, на якій побудовано когнітивний підхід.

Коли людина страждає на депресію, вона бачить усе в темних тонах і не може вибратися з пастки власних емоцій. Їй здається, що життя позбавлене сенсу, радості. Що воно завжди було й буде таким. Минуле сприймається як низка невдач та хворобливих подій, а в майбутньому людина не бачить нічого доброго. Така безнадійність пояснюється вибірковістю свідомості та зациклюванням лише на одному спектрі емоцій. Людина має усвідомити неспроможність та ірраціональність подібних думок. Негативні думки не витримують аналізу, і хворі самі бачать абсурдність того, у що вірили багато років. Завдання когнітивних методик — переконати людину, що сприйняття нею реальності спотворено.

Як показало дослідження, проведене в Пенсільванському університеті, когнітивна терапія дієвіша, ніж лікарська. Упродовж двох тижнів одній групі хворих давали лише антидепресанти, а в іншій застосовувалися методи когнітивного підходу. З дев’ятнадцяти осіб першої групи одужало лише п’ять, тоді як із другої групи — п’ятнадцять. Щобільше, члени групи когнітивного методу відчули покращення вже після двох тижнів терапії.

Потрібно розуміти, що когнітивна терапія не дає гарантії повного одужання. Але якщо на результат лікарської терапії не можна вплинути, то на ефект когнітивних методик можна. Усе залежить від рішучості людини та її мотивації. Заняття мають бути регулярними та добре спланованими. Важливо не просто відчути поліпшення після використання декількох методик, а зрозуміти, що тепер ви в змозі контролювати свій настрій та емоції, що приходять.

Попри те, що автор рекомендує когнітивну терапію, у деяких випадках медикаменти можуть бути ефективними. Антидепресанти можуть допомогти вилікувати депресію, але використовувати їх потрібно лише за призначенням лікаря. По-перше, є кілька підвидів антидепресантів, деякі з яких мають протипоказання та свої особливості застосування. По-друге, лікар має відстежувати стан хворого впродовж терапії. Якщо антидепресанти не подіяли через три тижні приймання, їх необхідно змінити.

2

Негативні емоції — не причина депресії, а її симптом

Люди, які страждають на депресію, часто скаржаться на поганий настрій. Традиційні методи боротьби з депресією розглядають зміну самопочуття і емоції, що з’являються, як основу поганого його стану. Бернс вважає такий підхід неправильним, оскільки негативні емоції — це не причина депресії, а лише її симптом. Цей симптом є відбитком песимістичних думок хворого.

Лікування депресії має починатися з аналізу думок людини, а не почуттів та емоцій. Людина має знайти й записати самокритичні судження, які непомітно з’являються під час поганого настрою. Їх аналіз дасть змогу побачити помилки, які є справжніми причинами хвороби.

Коли людина здорова, осмислення не спотворене і відповідає події. Під час депресії сприйняття реальності спотворюється. Емоції стають негативними. Так багато людей роками живуть у самообмані та запевняють себе в тому, що вони найнещасніші.

Мета терапії — зробити оцінювання подій адекватним та «налаштувати» фільтр, через який проходять події.