Принципи бойових мистецтв підходять і для повсякденного життя

Бойові мистецтва, у яких слабші й невисокі бійці можуть перемогти сильніших і більших супротивників, досить рідкісні. Принаймні так було до появи бразильського джиу-джитсу, основу якого заклав Хеліо (Еліу в португальській вимові) Грейсі. Він змушений був піти зі школи в третьому класі через напади запаморочення, був хворобливою і кволою дитиною. У 1920-х роках Хеліо разом із братом придумав бразильський варіант джиу-джитсу, у якому замість сили використовувався принцип важеля. Через 10 років після цього Хеліо перетворився на національного спортивного героя Бразилії, який перемагав супротивників набагато більших і сильніших за нього самого. Він намагався довести не власну перевагу, а переваги створеної ним системи.

Хеліо Грейсі допоміг освоїти бразильське джиу-джитсу своїм дітям, яким передалася і його пристрасть до цього спорту. Один із його синів, Роріон Грейсі, 1978 року переїхав до США й багато років навчав бразильського джиу-джитсу всіх охочих у своєму гаражі. Він став одним з ініціаторів чемпіонату Ultimate Fighting Championship (UFC), де бійці різних видів єдиноборств проводили матчі один з одним у боях без правил. Бій йшов на вибування, без обмежень за ваговою категорією і за часом. У турнірі брав участь представник сім’ї Ройс Грейсі, який переміг трьох бійців із різних видів єдиноборств. На бій із кожним пішло не більше п’яти хвилин. Через рік Ройс повторив свій успіх, і це змусило всіх професійних спортсменів переглянути свій підхід до боїв. Сьогодні жоден боєць змішаних єдиноборств не бере участі в чемпіонатах, не «прокачавши» попередньо свої навички бразильського джиу-джитсу.

Ренер Грейсі, який навчався джиу-джитсу з дитинства, вважає, що це мистецтво зробило його впевненим і наполегливим не тільки в бою. Завдяки йому він не пасує перед перешкодами та проблемами, не дає їм узяти гору, а шукає розв’язання проблеми. Ренер уже 25 років професійно навчає всіх охочих джиу-джитсу, від дітей, яких б’ють шкільні хулігани, до жертв насильства. Джиу-джитсу дає їм можливість, використовуючи принцип важеля, відбитися від нападника або взяти гору в жорстокій бійці, навіть якщо сили нерівні.

У 2020 році, під час пандемії, Ренер і його старший брат Райрон були змушені перервати тренування в Університеті Грейсі. Це дало їм час для експериментів і поглибленого вивчення предмета, у результаті чого вони визначили 32 принципи, які можна застосовувати як у спорті, так і в житті. Спочатку вони створили відеокурс, а згодом він перетворився на книжку. Розмірковуючи над 32 принципами, Ренер загадувався над питанням, чи не використовував він їх і поза бойовим мистецтвом. Він зрозумів, що з 13 років, від початку роботи в сімейному бізнесі, джиу-джитсу формувало його взаємодію зі світом і допомагало долати перешкоди. Особливий вплив на нього справили перші шість принципів, які керували його думками та діями, сприяли успіху в особистому та професійному житті.

Принцип підключення допоміг йому після травми спини заснувати онлайн-підприємство, що збільшує вплив сім’ї Грейсі у світі спорту. Принцип відстороненості дав Ренеру можливість подолати душевний біль після трагічної смерті матері. Принцип дистанції пом’якшив удар після зради двох друзів, яким він довіряв, і навчив справлятися з труднощами в особистих стосунках. Завдяки принципу піраміди

Ренер створив продукти, які зайняли нішу у висококонкурентній сфері. Сім’я Грейсі за допомогою принципу створення перетворила безліч майстрів традиційних бойових мистецтв на затятих шанувальників бразильського джиу-джитсу, використовуючи нові оригінальні методи. Принцип прийняття допоміг Ренеру зберегти шлюб.

Принцип підключення: постійно вдосконалюйте тактику та інструменти для спілкування з оточенням

Усі люди прагнуть стати частиною цілого, бути пов’язаними з іншими: сім’єю, світом, друзями, самими собою. Принцип зв’язку важливий і в джиу-джитсу: він допомагає шукати вихід із важких ситуацій і розв’язувати несподівані проблеми.

Багато частин тіла в джиу-джитсу використовуються для встановлення фізичного зв’язку з противниками. Це кисті, ступні, передпліччя, гомілки, стегна, тазостегнові суглоби, пахви, лікті. Цими інструментами нас наділила природа, і ми вчимося користуватися ними із самого дитинства і з найбільшою користю. Це за замовчуванням вміє робити більшість людей, але джиу-джитсу навчає використовувати ці частини тіла для захоплення, контролю, підсікання, притягування або відштовхування противника, або для придушення його атаки, або для стійкої оборони. Заняття джиу-джитсу впливають на розумовий процес та інстинктивні реакції, і що більше практикуватися, то сильнішим буде цей вплив. Ренер зрозумів, що сполучні частини його тіла мають соціальні аналоги для встановлення стосунків із людьми. Це не кінцівки й не м’язи, за допомогою яких встановлюється контакт із противником, а здатність слухати, спілкуватися, вести переговори, співпереживати або уникати. Усе це допомагає зберігати контроль у соціальних ситуаціях.