1

Ігри такі популярні, тому що вони задовольняють ті потреби, які не може задовольнити реальність

Відеоігри стають усе популярнішими, і з кожним роком усе більше людей занурюється у віртуальні світи. Дехто вважає, що масове захоплення іграми змінить суспільство більше, ніж колись автотранспорт, радіо та телебачення.

Можна нарікати на те, що так багато людей віддає перевагу віртуальній реальності, але важливо розуміти, чому вони це роблять. У чому причина того, що так багато людей починає грати в різні ігри? Реальність не задовольняє їх, вони втомлюються від неї, або вона не здається їм такою привабливою, як гра. Відпрацювавши належний час на нудній роботі, люди приходять додому й на кілька годин занурюються в барвистіший віртуальний світ. Тут вони можуть застосувати свій інтелект і таланти, які виявилися нікому непотрібними насправді. Завдяки чітко окресленим правилам та негайній винагороді люди отримують більше задоволення від досягнення ігрових цілей.

У реальності ми не можемо знайти стільки розваг та стимулів, повсякденні обов’язки здаються нам нудними, тому люди масово біжать до ігрового простору. І хоча це викликає занепокоєння багатьох батьків, вчителів та роботодавців, є і ті, хто вважає ігри корисними. І їхня точка зору має під собою вагомі підстави. Під час ігор ми отримуємо негайну винагороду, вони покращують наш настрій, з їхньою допомогою ми можемо навчатися нових навичок, об’єднуватися з іншими людьми. Не завжди ми можемо задовольнити ці потреби в реальному житті.

Попри презирливе з боку багатьох ставлення до ігор, завдяки іграм можна змінити суспільство на краще й досягти більшої ефективності та продуктивності в будь-яких сферах. Захоплення іграми зовсім не сучасне явище. Ще Геродот у своїй праці «Історія» описував, як лідійський Цар Атіс допоміг своєму народу впоратися з тяжкими часами та голодом за допомогою ігор. Протягом 18 років лідійці грали в ігри та придумали ігри в кістки, бабки, м’яч та інші.

Поширена думка, що, занурюючись у гру, люди стають пасивними, уникають реальності. Але історія, розказана Геродотом, показує, що уникнення реальності може бути найкращим рішенням у деяких обставинах, воно може приносити користь людям. У сучасному суспільстві проблема голоду стоїть не так гостро, як у давнину, але сучасна людина страждає через велику кількість рутини та безглузду роботу, яка не задовольняє її потребу бути залученою до якоїсь цікавої справи. У пошуках такої справи люди й звертаються до ігор.

Не треба категорично відмовлятися від потенціалу ігор, вважаючи їх безглуздою тратою часу. За допомогою ігор ми можемо покращити як власне життя, так і виправити те, що нас не влаштовує в навколишньому світі. Ми не маємо соромитися свого захоплення іграми та відчувати провину через нього. Завдяки іграм ми можемо набути досвіду, який може розкрити нашу особистість, сильні сторони, мотиви та цінності.

2

У будь-якої гри є чотири основні характеристики

Є безліч ігор: одно- і призначені для багатьох користувачів, швидкоплинні й тривають цілий рік, сюжетні й без сюжету, онлайн і офлайн. Проте у всіх ігор є чотири характеристики: мета, правила, система зворотного зв’язку та добровільна участь.

Мета — результат гри — те, заради чого люди грають у гру.

Правила встановлюють рамки для способів досягнення мети. Такі обмеження мотивують гравців розкривати свій потенціал.

Завдяки системі зворотного зв’язку (рівні, бали) гравці можуть судити, як вони наближаються до мети.