1

Процес переосмислення починається з інтелектуальної смиренності

Інакше кажучи, ми повинні визнати, що є безліч галузей, у яких ми неосвічені. Визнаючи свої недоліки, ми можемо з більшою легкістю проявляти ментальну гнучкість. Засумнівавшись у своїх уявленнях, ми дозволяємо собі переосмислити їх. Саме так має поводитися справжній учений. Одних лише знань і сили інтелекту недостатньо.

Дослідження показують, що чим більше людина набирає балів за тестом IQ, тим імовірніше, що вона піддається стереотипам, бо швидше розпізнає патерни. Але по-справжньому розумна людина не має боятися періодично оновлювати свої уявлення про світ і свої переконання.

Навіть математики точніше інтерпретують результати, якщо вони відповідають їхнім переконанням. Але якщо емпірична модель суперечить їхній ідеології, вони зазнають невдачі в аналізі цієї моделі. Приміром, математик-ліберал гірше оцінюватиме докази того, що заборона на носіння зброї провалилася. Якщо вони консерватори, то гірше оцінюють докази того, що ця заборона корисна.

Так відбувається через упередженість підтвердження, коли ми бачимо тільки те, що хочемо бачити, і тоді наш розум вступає в протиріччя з істиною. А найгірше те, що ми цього навіть не усвідомлюємо. Заважає також ментальній гнучкості  глибоке переконання у своїй об’єктивності, властиве багатьом розумним людям. Їм складно побачити власні обмеження, а гарне мислення може стати перешкодою до переосмислення.

Справжній учений не дає змоги своїм ідеям перетворитися на ідеологію. Він уміє дивитися скептично не лише на аргументацію інших людей, а й на свою власну. Його мислення — це не просто неупередженість, воно активно відкрите для інших точок зору й перегляду поглядів.

Крім упередженості підтвердження, є упередженість бажаності, коли ми починаємо думати й говорити так, як подобається тим, кого ми хочемо вразити. Як приклад Грант наводить засновника компанії RIM, яка створила смартфон BlackBerry, Майка Лазарідіса. Талановитий інженер і винахідник, він створив вельми успішний продукт, у якого було безліч шанувальників у всьому світі. Гордість за успішний винахід зробила його занадто самовпевненим. Він до останнього відмовлявся переходити на сенсорний екран, віддаючи перевагу клавіатурі. Він стояв на своєму, навіть коли акції компанії впали. Шанувальники схвалювали його позицію, і Лазарідіс говорив 2011 року, що BlackBerry — культовий продукт і змінам не підлягає. Він вирішив догодити смакам мільйонів колишніх шанувальників свого смартфона й не подумав про мільярди потенційних споживачів. Коли він нарешті зрозумів, що настав час змін, було вже надто пізно.

Здатність переосмислювати ідеї свого часу допомогла Джобсу врятувати Apple від банкрутства. Спочатку він не хотів перетворювати iPod на мобільний телефон. Але група співробітників зуміла його переконати. Інженери запевнили його, що всі функції iPod залишаться колишніми, до них лише додасться ще одна. Технологію буде переосмислено, а принцип залишиться колишнім. Джобс дав себе переконати, і через 4 роки після запуску продажі iPhone приносили Apple половину виторгу. Цей гучний успіх безпосередньо пов’язаний з готовністю переосмислити старі ідеї.

2

Повна впевненість у собі робить нас самовдоволеними

Заведено вважати, що впевненість — це ознака компетентності. Насправді це не так. Багато хто, особливо чоловіки, схильні переоцінювати свої чесноти, тоді як інші зовсім не вважають їх ходячою досконалістю.

Є всезнайки, впевнені, що розуміють практично все в будь-якому питанні. Уболівальники впевнені, що знають набагато більше за тренерів і гравців. Це так званий синдром квотербека, за якого впевненість превалює над компетентністю.

Повну протилежність синдрому квотербека являє собою синдром самозванця. Людина із цим синдромом цілком компетентна, але не впевнена в собі та вважає, що не заслуговує на успіх. Ніхто не зможе змусити таких людей переглянути свої погляди. Відбувається ефект Даннінга-Крюгера, коли впевненість і компетентність перебувають у зворотній залежності. Він був відкритий 1999 року психологами Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом. Разом вони провели кілька експериментів за участю студентів-психологів Корнелльського університету. З’ясувалося, що учасники, які набрали найменше балів за тестами логічного мислення, граматики та почуття гумору, мали сильно завищену оцінку своїх навичок.