Усі люди схильні до ілюзії знання — думають, що знають, як йдуть справи, але насправді рівень розуміння ситуації або предмета низький

Хіба не дивно, що людство здатне створювати приголомшливо складні речі, тоді як знання одного індивідуума вельми поверхневі? Люди навчилися будувати космічні кораблі й відправляти роботів для дослідження космосу, але окремо взята людина навряд чи зможе детально пояснити, як працює бачок в унітазі.

Ми схильні переоцінювати власні знання — думаємо, що знаємо більше, ніж є насправді. Іноді ми впевнені у своїх знаннях про якийсь предмет чи явище доти, доки нас не попросять детально їх пояснити. Людині може здаватися, що вона знає, як влаштований велосипед, але під час спроби описати його будову за допомогою малюнка, навіть досвідчений велосипедист може збентежитися. Виявляється, ми лише думаємо, що знаємо, як влаштований цей світ, але це не так. Нам простіше ігнорувати його складність і переоцінювати свої знання про нього.

Мислення служить досягненню цілей і розв’язанню проблем, воно допомагає нам розуміти навколишній світ і спілкуватися з іншими людьми. Завдяки пам’яті ми можемо зіставити наші дії в минулому й сьогоденні, а також обрати найбільш ефективну дію. Логічне мислення допомагає нам прогнозувати дії в нових умовах. Ми надаємо величезного значення мисленню. Проблема в тому, що ми живемо в полоні ілюзій, і насправді наші знання не настільки глибокі, як нам здається. Як приклад автори наводять експеримент ученого-когнітивіста Френка Кейла, який вивчав різні теорії світоустрою. Щоб довести, що люди живуть ілюзією і здебільшого мають дуже поверхневі знання, учений попросив групу людей описати принцип роботи застібки-блискавки, а після пояснення попросив випробовуваних оцінити себе вдруге. Вдруге люди ставили собі нижчу оцінку і визнавали, що знають менше, ніж думали.

Людина може звільнитися від своїх ілюзій, підсумував Френк Кейл, якщо спробує пояснити суть справи, яку, як їй здається, вона добре розуміє. Це стосується не тільки знань про побутові предмети, а й того, що ми думаємо про політику, економіку, технології та інші сфери життя. Деякі речі назавжди залишаться занадто складними для нашого розуміння, і навіть геніальний розум ніколи не зможе охопити цей світ цілком.

Але як же людство існує вже стільки тисячоліть, якщо наші знання так обмежені? Завдяки колективному знанню. Наші погляди та світогляд формуються суспільством. З давніх часів людина отримувала доступ до знань інших людей через співпрацю, коли люди об’єднувалися в групи, громади та спільноти, де кожен ставав експертом у своїй галузі. У такий спосіб розвивалося сільське господарство, фольклор, приготування їжі, полювання та багато інших занять. Життя в соціальній групі робило обмін знаннями легшим. Щоб вижити, людям треба було діяти щодо пізнання як одна команда — розподіляти розумову працю і розділяти результат своєї діяльності.

Так, люди здебільшого неосвічені й переоцінюють глибину своїх знань про світоустрій. Але здатність піддаватися ілюзії — це теж важлива характеристика нашого розуму. Ілюзія знання виникає тому, що ми навчилися ділитися знаннями й покладатися на знання інших людей із різних спільнот, які ми не завжди можемо відрізнити від власних знань.

Логічне мислення людини будується на каузальній логіці — здатності бачити причинно-наслідкові зв’язки

Здатність до логічного мислення — те, що відрізняє нас від тварин. У його основі лежить здатність бачити причинно-наслідкові зв’язки (каузальна логіка). За допомогою логічного мислення людський розум може бачити, як із причини виникає наслідок, прогнозувати майбутнє, а також ідентифікувати ключові властивості ситуації. Наприклад, зрозуміти, що людина хвора, або що якийсь пристрій потребує ремонту.

Ми постійно робимо подібні умовиводи, зважаючи на інформацію про те, що відбувається, а потім робимо висновки. Здатність планувати на віддалене майбутнє — теж різновид причинно-наслідкового мислення. Довгострокове планування нам потрібне, щоб ми були готові витрачати роки життя на навчання і розвивати навички, важливість яких ми усвідомлюємо тільки в далекому майбутньому.

Причинно-наслідкові міркування допомагають нам і у сфері емоцій. За допомогою логічного мислення ми можемо зрозуміти почуття інших людей, реакції, дії, а також їхні наслідки та можливе розв’язання проблеми. Це основа когнітивної діяльності людини.

Люди можуть міркувати так:

• Прогностично — у напрямку вперед, тобто розуміти, як одні речі стають причинами інших, аналізувати події, прогнозувати майбутнє та пізнавати навколишній світ.
• Діагностично — у напрямку назад, від наслідків до причини, що є винятковою властивістю людини, оскільки тварини на таке не здатні.

Найпоширенішим способом передачі причинно-наслідкової інформації від людини до людини є оповідання — розповідання історій.