Щоби проілюструвати можливі шляхи розвитку штучного інтелекту, Макс Тегмарк вдається до художнього вигаду. Він починає книжку з розповіді про те, як у великій компанії за ініціативою керівництва було зібрано команду під назвою «Омега», що працювала над створенням спільного штучного інтелекту, здатного виконувати ті самі завдання, що й людина.

Незабаром команда домоглася свого — перший загальний штучний інтелект отримав ім’я Прометей. Він постійно навчався чогось нового, покращував свої здібності, хоча відставав від людей у деяких сферах, зокрема в соціальних навичках. Але це не турбувало його творців. Вони вирішили вдосконалити конкретні можливості Прометея — так, щоб він сам міг програмувати системи штучного інтелекту, самостійно покращуючи себе й роблячи це набагато швидше, ніж людина. Незабаром творці завантажили в нього величезний обсяг інформації, щоб він міг обробляти її та вчитися. Потім вони почали успішно використовувати навченого Прометея для заробляння грошей, зокрема для створення мультфільмів. Пробні мультфільми Прометея були незграбними, наче їх робила дитина, але він стрімко навчався і вже за кілька днів навчився створювати продукцію, від якої неможливо було відірватися. Сюжети фільмів були розумніші та цікавіші за голлівудські, невдовзі їх дивилися майже в усьому світі, і дохід компанії суттєво збільшився.

За допомогою «Прометея» «Омега» створила власну бізнес-імперію — штучний інтелект аналізував дані та видавав на їхній підставі прогнози та плани, що далеко випереджали можливості людини. Паралельно він поліпшував власне програмне забезпечення і проєктував «залізо», яке могло оптимально відповідати цим програмам. Але компанія побоювалася, що Прометей вирветься на свободу, і не давала йому вихід в інтернет. «Омега» почала виробляти найкраще у світі комп’ютерне обладнання і стрімко покращувала технології, впроваджуючи в усі сфери діяльності людини роботів. За короткий час вони витіснили людей із робочих місць у дуже багатьох сферах промисловості, транспорту, торгівлі, будівництва, сільського господарства та багатьох інших.

За допомогою Прометея «Омега» стала впливати й на суспільне життя в усьому світі. Штучний інтелект давав компанії поради щодо оптимального використання людських ресурсів, щодо використання політиків на місцях для проведення лінії «Омеги». І незабаром їхня таємна медіаімперія вирішила, що готова до завоювання всього світу за допомогою суперінтелекту Прометея. Компанія залучала талановитих журналістів, вела розслідування, викривала корупцію в прямому ефірі, розкопувала сенсації (все це Прометей знаходив, аналізуючи завантажену в нього інформацію з Мережі, від якої, як і раніше, був відлучений). Незабаром нова медіаімперія відтягнула на себе всю глядацьку аудиторію і скупила збанкрутілі новинні канали, які було нікому дивитися.

Потім «Омега» зосередилася на пом’якшенні міжнародної напруженості та роззброєнні — ядерні арсенали почали скорочуватися, протистояння великих держав — слабшати. Натомість уряди різних країн почали приділяти увагу зміні клімату та новій енергетичній інфраструктурі. Паралельно Прометей створював онлайн-курси, виробляючи революцію в освіті.

Державна влада та бізнес-еліта слабшали, неспроможні конкурувати з Прометеєм. Завдяки йому життя у світі поліпшувалося: розширювалися можливості здобуття освіти, зростала інфраструктура, світових конфліктів стало менше, а високих технологій — більше. Але задоволені були не всі. Зі зменшенням конфліктів скоротився оборонний бюджет, падав фондовий ринок, що загрожувало банкрутством не тільки великим фінансистам, а й пересічним громадянам, які планували майбутню пенсію, розорялися інвестиційні фірми — адже їх постійно хтось випереджав.

«Омега» зосередилася на семи напрямках: демократія, податкові скорочення, скорочення державних соціальних послуг, зменшення військових витрат, вільна торгівля, відкриті кордони, соціально відповідальні компанії. Поступово весь світ переконався, що соціально відповідальні компанії краще піклуються про людей, ніж державні структури.

Незабаром завдяки зусиллям «Омеги» та за допомогою Прометея виникла подоба світового уряду, у якому зосередилася вся влада. Як цією владою розпорядиться «Омега»? Який у неї план?

Тегмарк вважає, що описав майбутнє, причому не дуже далеке. Високі технології, особливо штучний інтелект, дають нам безмежні можливості, але і приховують загрозу. Вони можуть привести нас до неймовірного процвітання — або спровокувати глобальну катастрофу. Усе залежить від того, як ми ними розпорядимося.