Потрібно бути відкритим для ідей і не боятися ризикувати

Автор розповідає історію Лізи Прайс, яка до певного часу й не припускала, що колись відкриє свою справу, матиме власний косметичний бренд, який вона продасть L’Oréal за восьмизначну суму у 2014 році. Ліза закінчила Вищу школу музики та мистецтва в Нью-Йорку і змінила кілька робочих місць, перш ніж знайшла собі справу до душі. Вона влаштувалася асистенткою письменника на шоу Білла Косбі, одного з найпопулярніших ситкомів на телебаченні.

Роботою Лізи були задоволені, і незабаром вона, якщо побажала, могла б обійняти багато посад у телевиробництві: стати продюсером, супервайзером сценарію, координатором виробництва. Вона планувала розвивати подальшу кар’єру в цьому напрямку. Приблизно тоді ж їй на очі потрапила стаття в одному із журналів про співака Прінса і його захоплення ароматами. Усі зазначали, що від нього завжди вишукано пахло. Він любив використовувати кілька видів парфумів і складав із кількох один аромат. Ліза теж любила різні запахи, але саме після цієї статті зрозуміла, що їх складання — це мистецтво.

Ліза вивчала різновиди парфумів і читала про різновиди ароматичних нот: верхні, ноти серця, базові ноти. Вона змішувала аптечні лосьйони з ароматами дорогих парфумів, щоб створити власний ароматизований зволожувальний крем, але результат їй не сподобався. Тоді вона почала вивчати властивості ефірних олій і експериментувати з ними. Ліза купила книгу про ефірні олії, де, крім опису олій, були рецепти домашніх кремів, лосьйонів, олій для волосся і бальзамів. Вони послужили основою для експериментів Лізи, у яку вона додавала інгредієнти на власний смак. Це було просто захоплення, улюблене хобі, вона ніколи не припускала, що її продукцію можна продати. День вона проводила на улюбленій роботі, а ввечері займалася творчістю: складала аромати й робила креми та лосьйони.

Так тривало доти, доки шоу Косбі не прийшов кінець через низку скандалів і звинувачень. Ліза працювала асистентом продюсера на кількох шоу, потім у виробництві шоу настало затишшя, і Ліза залишилася без роботи. І тоді її мати Керол запропонувала доньці продати свої лосьйони та креми на розпродажі біля їхньої церкви. Ліза дуже здивувалася: вона ніколи не планувала продавати свою продукцію, вважаючи, що навряд чи хтось виявить до неї цікавість. Але потім почула на шоу Опри Вінфрі, як бізнесмен, який розпочав із нуля, сказав, що насамперед потрібно бути захопленим своєю справою. Тоді з хобі вона може перетворитися на бізнес.

І Ліза продала всі свої креми та лосьйони на розпродажі біля церкви. Вони мали такий успіх, що люди почали до неї звертатися з проханням продати ще. Незабаром вона продавала свою продукцію на ярмарках, фестивалях мистецтв і ремесел, блошиних ринках. До неї додому приходили клієнтки і приводили із собою подруг. Так ідея створювати нові аромати призвела до появи власної лінії продуктів і відкриття своєї справи.

Ризик має бути прорахованим

Мати Лізи Керол підтримала її, навіть підштовхнула на шлях підприємництва. Але так буває не завжди. Зазвичай і самі люди бояться звернути з второваної доріжки, щоб монетизувати свої захоплення, а часто батьки заражають дітей своїм острахом ризику. Так було з Джимом Кохом, успішним бізнес-консультантом, який заробляє понад півмільйона доларів на рік. Раптово він зрозумів, що йому зовсім не хочеться присвятити цьому все життя. І він вирішив зайнятися тим, до чого завжди лежала душа, — варити крафтове пиво. Коли він поділився своїми планами з батьком, той жахнувся. І батько, і дід Джима були спадковими броварниками та раніше тримали сімейну пивоварню, якої довелося позбутися, коли бізнес став збитковим. Батько сказав Джиму, що відкриття пивоварні — найдурніша ідея, яку він коли-небудь чув від Джима. Але Джиму було нудно продавати консалтингові послуги — він хотів розв’язувати проблеми та просувати нове крафтове пиво. У нього була дружина і двоє маленьких дітей, і все ж він вирішив ризикнути.

Джиму вже доводилося ризикувати: у 25 років, здобувши ступінь MBA, він залишив Гарвард і став спортивним інструктором. Понад три роки він плавав на байдарках, займався альпінізмом і скелелазінням, лякаючи батьків. Це загартувало його характер і через 10 років допомогло проігнорувати пораду батька. Він залишив роботу бізнес-консультанта в Boston Consulting Group і відкрив пивоварню, яка згодом стала відомою Boston Beer Company. Він сказав, що, звісно, зазнати невдачі було б страшно, але не так страшно, як займатися ненависною справою до старості й витрачати життя даремно. Проте ризик Джима був прорахованим: на той час він дуже багато знав про бізнес і знав, що ці навички допоможуть йому досягти успіху в тому, у чому не змогли досягти успіху попередні покоління.