
У світі конкурентних правд
Дайджест книги Гектора Макдональда «Правда».
Про те, як ЗМІ, політики, представники бізнесу формують громадську думку та створюють свої версії реальності, виставляючи факти в потрібному світлі.
Аудіоверсія скороченої книги доступна підписникам. Активувати підписку можна тут
У своїй книзі Гектор Макдональд часто звертається до поняття «конкурентні правди», пояснюючи, що будь-який набір фактів породжує більше правди. Цим уміло користуються маніпулятори, адже будь-яку подію можна описати кількома способами, використовуючи різні погляди. Конкурентні правди фігурують у новинах, виступах політиків, рекламі, стрічках соцмереж, передвиборчих обіцянках. У деяких випадках ці правди сприяли якимось спільним цілям, в інших — вводили в оману та обманювали.
Конкурентні правди, що оточують вас, впливають на ваші думки про світ. Вони формують вашу реальність і багато в чому визначають вашу поведінку. Мета книги — навчити читача критично оцінювати інформацію, фільтрувати конкурентні правди та відстежувати, як вони на нього впливають.
Приклад конкурентної правди — мова британського короля Георга VI напередодні початку Другої світової війни. Монарх навмисно не згадав про складні політичні причини війни, до якої було залучено безліч сторін, сконцентрувавшись на етичному боці конфлікту: Великобританія має протистояти силі, яка намагається зруйнувати цивілізований світопорядок. Він грамотно вибрав факти та розставив потрібні акценти, щоби заспокоїти населення та підготувати його до неминучої війни.
Цей приклад демонструє, що конкурентну правду можна використовувати задля досягнення благих цілей. Проте дуже часто конкурентні правди використовуються несумлінно, щоби навмисно дезінформувати аудиторію, спотворити реальний стан справ та очорнити інші погляди.
У своїй книзі Гектор Макдональд розповідає про тактики, які використовуються маніпуляторами, щоби вплинути на наш світогляд за допомогою тієї чи іншої конкурентної правди.
Про те, як розібратися у величезній кількості правд, розвинути критичне мислення та зрозуміти, як правди, які нас оточують, впливають на наше мислення, автор має кілька важливих ідей.
Зміст дайджесту
1Складність та різноманіття світу породжують безліч напівправд, і цим користуються маніпулятори2Маніпуляції з історією змушують забувати минуле та бачити лише один бік подій3Наше сприйняття залежить від контексту4Складність статистичних розрахунків надає великі можливості для маніпуляцій5Сторітелінг — потужна зброя в руках маніпуляторів6Мораль, вірування та соціальні конструкції є важелем впливу в руках маніпуляторів7Бажаність та сприйнята цінність мінливі та відносні, і цим можна користуватися8Імена та назви визначають сприйняття9Завершальні коментарі1
Складність та різноманіття світу породжують безліч напівправд, і цим користуються маніпулятори
Цілком імовірно, що в недалекому майбутньому перед законодавцями постане питання про те, чи можна дозволяти на вулицях міст рух безпілотних машин. У різних груп населення будуть різні відповіді на це питання, кожна відповідь буде конкурентною правдою, підкріпленою своїми аргументами. Так, економісти побачать у робомобілях потужний потенціал для економічного розвитку, профспілкові діячі будуть стурбовані тим, що посилиться нерівність через скорочення робочих місць водіїв, екологи відзначать позитивний вплив робомобілів на довкілля, оскільки люди купуватимуть менше машин. Скласти більш-менш об’єктивне уявлення про питання можна лише вивчивши всі погляди. Але найчастіше люди, які ухвалюють рішення, обмежуються лише вузьким поглядом на проблему, не розглядаючи різні конкурентні правди.
Так само і звичайні люди — вони отримують новини з вузьких джерел, а їхнє оточення зазвичай поділяє та підкріплює їхні погляди. Ми вважаємо за краще обговорювати питання з тими знайомими, хто поділяє нашу думку — і це властива всім якість. Тому ми бачимо лише малу частину доступних нам конкурентних правд. Цим вміло користуються маніпулятори за допомогою замовчування, заплутування, поєднання не пов’язаних одна з одною подій.
Перша тактика — умовчання. Як у звичайному житті ми не викладаємо в соцмережі свої невдалі фотографії та не розповідаємо про недоліки на першому побаченні, так і досвідчені комунікатори не повідомляють правду повністю, щоб убезпечити себе. Наприклад, чиновники з охорони здоров’я заявлять про зниження смертності від однієї хвороби, але «забудуть згадати» про зростання випадків інфікування іншою.
Друга тактика — заплутування. Приклад, що добре ілюструє цю тактику, — корупційний скандал у ПАР, пов’язаний із надбагатою родиною Гупта, яка зловживала своєю владою і впливом. Сім’я найняла британське піар-агентство Bell Pottinger, щоби воно відвернуло увагу громадськості від скандалу та направило її в інший бік — на необхідність «економічної емансипації», звільнення від білого монополістичного капіталу. Кампанія виявилася успішною, населення почало обурюватися засиллям білого капіталу, і про корупцію сімейства Гупта забули. Проте значно постраждала репутація агентства Bell Pottinger, яке звинуватили в розпалюванні расової ворожнечі, через що з агентства почали йти клієнти.
Третя поширена тактика — об’єднувати, тобто штучно справляти враження, що між якимись вибраними правдами є взаємозв’язок, коли його немає. Під час президентської кампанії Барака Обами у 2008 р. пастор церкви, яку він відвідував, критично висловився на адресу уряду США фразою «… прокляни, Боже, Америку…». ЗМІ та противники Обами швидко пов’язали пастора з ним, хоча сам Обама не давав приводу говорити про те, що він поділяє такі погляди. У результаті, щоб уникнути небезпечної асоціації та врятувати свою кампанію, Обамі довелося зректися пастора і змінити церкву.
Події та явища, що нас оточують, надто складні й багатогранні, щоби ми могли охопити їх повністю. Ми можемо тільки прагнути отримати об’єктивне уявлення про події, але маємо розуміти, що завжди обмежуватимемося напівправдами. Це не завжди погано — ми можемо обирати ті правди, які допоможуть нам донести нашу думку, щоби змінити ситуацію на краще. Спрощення та вибірковість — два основні принципи, які допоможуть бути успішними в комунікації з іншими. Деякі правди можна опустити, щоби не засмічувати загальну картину. Відбираючи правди посилення своєї позиції, треба намагатися не спотворювати дійсність. Однак варто бути дуже обережними з тими, хто навмисно прагне заплутати, підміняючи важливу інформацію безліччю неважливих подробиць і намагаючись створити стійку асоціацію між подіями, що не пов’язані одна з одною.
2
Маніпуляції з історією змушують забувати минуле та бачити лише один бік подій
Історія може стати небезпечною зброєю в руках маніпуляторів. Одна з їхніх тактик — політика забуття. Нантський едикт (1598), виданий королем Генріхом IV, наказував жителям Франції забути й ніколи не згадувати релігійні війни, що йшли останні 30 років між католиками та протестантами. Були знищені всі записи та офіційні документи, заборонялася будь-яка згадка про події в піснях та віршах, судові позови анулювалися. Ці заходи мали лише тимчасовий успіх: короля-протестанта вбив католицький фанатик, і війна продовжилася.
Політика забуття використовується і професійними маніпуляторами, які підганяють минуле під вимогу моменту. Так, під час створення шкільної програми можуть ігноруватися ганебні аспекти національного минулого. Наприклад, у 2015 р. у Техасі зі шкільної програми з історії було прибрано згадки про закони Джима Кроу (про сегрегацію чорних та білих американців у громадських місцях) та згадки про ку-клукс-клан. З підручників школярі не дізнаються, що Громадянська війна США почалася передусім через непримиренні протиріччя між штатами в питаннях рабовласництва, а не просто через різні погляди на права.
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Переглянути коментарі (0) Підписатися на Telegram-канал