1

ШІ та автоматизація можуть стати як злом, так і благом — це залежить від людини

Думки щодо ШІ та автоматизації розділилися. Оптимісти вважають, що машини, які замінюють людину, тим самим повертають їй людську сутність, яку вона втрачає, працюючи 7–10 годин на день. Коли роботи звільнять її від праці, вона зможе повністю реалізувати свій творчий потенціал (а компанії, які перейшли на автоматизацію праці, відповідно заощадять на зарплаті, лікарняних та інше, але про це прихильники ШІ рідко говорять на публіку). Щоправда, вони не заперечують, що ця тенденція може мати негативні сторони, але користь у їхніх очах переважує шкоду.

Адже автоматизація праці в промислову революцію хоч і зруйнувала деякі робочі місця, але водночас створила нові, які замінили старі. До того ж розвиток технологій сприяє прогресу та покращенню рівня життя. Так, деякі ремісники втратили роботу, зате з’явилося багато фабричних робітників. З появою електрики залишилися без роботи ліхтарники, натомість почали вироблятися електротовари, які потрібно було виготовляти, продавати та ремонтувати, для чого знадобилося набагато більше робочих місць. Винахід холодильника відправив у минуле продавців льоду, натомість дав роботу фермерам, рестораторам і продавцям харчових продуктів, що швидко псуються.

Ще один аргумент на захист ШІ — те, що він робитиме найнудніші та монотонні частини роботи, не замінивши повністю робітників, а лише підвищуючи продуктивність. Поки автоматика виконує рутинні завдання, робітник отримує можливість докласти сили до чогось цікавішого.

Уже сьогодні всередині великих компаній діють додатки ШІ, виконуючи введення даних, форматування документів та підбиття підсумків за квартальними та річними звітами. Лікарі можуть зосередитися на лікуванні хворих, тоді як медичні записи веде комп’ютер. ШІ у сфері права дає можливість юристам більше взаємодіяти із клієнтами. Архітектори вирішують творчі завдання, поки ШІ працює з кресленнями. Водночас машина в цих професіях не зможе повністю замінити людину, тож подібним робочим місцям вона не загрожує. ШІ працює з людьми, полегшує їхню працю, це співпраця, а не конкуренція. Каспаров, який свого часу програв серію ігор на комп’ютерній програмі IBM Deep Blue, вважає, що комп’ютеру й людині потрібно працювати разом, щоби гравці могли консультуватися з машиною і тим самим покращувати свої навички. Така співпраця можлива в багатьох інших галузях: медичній, юридичній та інших.

Крім того, людські потреби постійно зростають, тому найближчим часом можуть з’явитися такі робочі місця, які сьогодні неможливо уявити. Уже сьогодні ШІ створено такі сфери діяльності, як аналітика даних, прогнозна аналітика, точна медицина тощо. І цей процес триває. Можливо, через рік-два з’являться роботи — персональні тренери, або алгоритми, які допомагають автомобілю коригувати схеми руху, або виявляти майбутні спалахи захворюваності на аналізі стічних вод.

Однак усі ці аргументи, на думку автора, залишають багато запитань. Незрозуміло, чи будуть нові робочі місця, створені ШІ та автоматизацією, такими ж добре оплачуваними та стабільними, як колишні. Можливо, людині доведеться переміститися зі старого приміщення до зовсім іншого, менш задовільного. Сьогодні неможливо сказати, наскільки справедливо розподілятимуться ці робочі місця, якщо збережуться колишні тенденції.

Безперечно, що прибуток власників підприємств, які впровадили автоматизацію, багаторазово зросте. Але немає впевненості, що вони поділяться нею зі своїми робітниками, а не лише з інвесторами.

Крім того, невідомо, чи вважають за потрібне компанії перенавчати співробітників, готуючи їх до роботи із ШІ, якщо їм вигідніше просто позбутися їх, якщо в їхній участі відпала потреба. Для когось перехід на нову позицію та робота з машинами пройдуть легко, але багато хто не зможе так просто змінити стару роботу на нову. Чи надаватиметься їм соціальна та економічна підтримка, і в яких формах?

Усі ці питання ставляться до людей, а не до машин. Саме люди — політична та бізнес-еліта, провідні інженери-технологи — здатні перетворити ШІ як на руйнівну силу, так і на двигун прогресу.

2

Жодна робота не може бути захищеною від автоматизації

Аж до кінця XIX століття вважалося, що немає сенсу будувати літальні апарати, які будуть важчими за повітря, — у них немає жодних шансів злетіти. 1903 року брати Райт спростували це переконання. 1962 року ізраїльський учений Єгошуа Бар-Хіллель стверджував, що комп’ютер нездатний до перекладів з іноземних мов. У 2018 році Google Translate перекладає приблизно 140 млрд слів на день, що сильно знижує потребу в перекладачах-людях. Ще в середині 1980-х років відкидалася сама можливість того, що колись продаж авіаквитків буде автоматизованим: вважалося, що така робота під силу тільки касиру та турагентствам. Але сьогодні люди все частіше самі купують квитки онлайн і послуг касирів потребують менше.

Здебільшого люди, як експерти в галузі праці чи високих технологій, так і далеких від цих сфер, вважають, що ШІ та автоматизація в недалекому майбутньому можуть змінити багато сфер діяльності та залишити без роботи неабияку кількість робітників та службовців. Водночас самі вони були впевнені, що їхнє власне становище є абсолютно безпечним. З одного боку, багато хто з нас упевнений, що ШІ — надзвичайно потужна та ефективна технологія, що виконує найскладніші завдання, з іншого — що вона ніколи не зможе замінити нас як працівників.

Навіть у тих сферах, де машини вже витісняють людей, люди не оцінили масштабу загрози. Сьогодні в США багато компаній витрачають мільярди доларів на розвиток та впровадження технології автономних вантажних перевезень, і це широко висвітлюється в різних ЗМІ. Прототипи таких вантажівок з’являються на деяких магістралях у стадії тестування. Однак водії-дальнобійники, які чудово про це знають, навіть думки не можуть припустити, що такі вантажівки позбавлять їх робочих місць.