Протягом усієї історії люди складали легенди, які відображали їхній жах перед небуттям, прийдешньою і невідворотною загибеллю, зникненням назавжди. Наші пращури вигадували сюжети про героїв, одержимих пошуком безсмертя, і в цих історій був повчальний підтекст: герой мав прийняти неминучість та підкоритися долі. Ця тема простежується в одному з найдавніших текстів, що дійшли до нас, — епосі про Гільгамеша, у якому герой, приголомшений смертю друга, вирушає на край землі з метою знайти еліксир безсмертя.

Усвідомлення власної смертності було джерелом екзистенціального жаху споконвіку. Що буде після смерті, чи буде взагалі щось? Ми відганяємо від себе ці думки, але вони невідступно супроводжують нас, ніби тривожна мелодія на задньому плані. З віком вони приходять дедалі частіше. Ми хворіємо, шкіра втрачає пружність, зуби псуються, волосся сивіє і випадає, гіршає пам’ять, ми втрачаємо привабливість молодості, втрата рідних, й ось ми вже самі перебуваємо на порозі власної смерті. Іноді смерть приходить раптово, забираючи людину в розквіті сил. Звикнутися з тим, що життя може обірватися в будь-який момент і ми із цим нічого не можемо вдіяти, дуже важко. Усвідомлення смертності є джерелом постійного страждання, яке ми зі змінним успіхом чимось заглушаємо.

Тривалий час основним прихистком, що рятує людину від екзистенціального жаху, слугувала релігія, яка давала відповіді на питання, що мучать, пояснюючи все волею бога або богів, дією закону карми. Кожен релігійний напрям обіцяв свою версію життя після смерті.

У наш час на зміну релігії прийшла наука, яка дала зовсім інші відповіді: життя зародилося випадково; Всесвіт міг виникнути без будь-якого задуму вищих сил; Земля — не центр світу, а невелика планета, яка обертається навколо нічим не примітної зірки на краю галактики Чумацький шлях; люди — лише примати, мислення яких недосконале і пристосоване для виживання в африканських саванах; усе, що існує, згідно з дією принципу ентропії, прагне до руйнування та хаосу, а наш Всесвіт спіткає теплова смерть.

Здається, залишається тільки усвідомлювати швидкоплинність життя, змирившись із невідворотністю долі, або зарити голову в пісок і просто жити, не замислюючись. Але є люди, які відмовляються приймати те, що здається невідворотним, і кидають виклик самій смерті. Ідеться про представників руху трансгуманістів — учених, винахідників, технологічних активістів, амбітних підприємців, які ставлять за мету радикальне подовження життя людини та досягнення безсмертя. Про них самих, їхні ідеї та плани розповідає у своїй книзі «Бути машиною» журналіст Марк О’Коннелл.

Трансгуманісти вважають, що технології дадуть змогу людству подолати смерть уже в осяжному майбутньому. Прихильники цього руху — зовсім не маргінали або божевільні мрійники, як можна було б подумати. Їхні ідеї поділяють багато відомих учених, підприємців та інвесторів.

Комусь ідеї трансгуманістів здаються захопливими, комусь — дивними, але цікавими. Є і чимала частка скептиків, які знаходять трансгуманізм глибоко відразливим і морально неприйнятним.

Автор — не трансгуманіст, у нього неоднозначне ставлення до представників цього руху. З одного боку, він симпатизує їхньому бажанню поліпшити світ і позбавити людей страждань, дивуючись талантам та досягненням певних трансгуманістів. З іншого боку, він постійно сумнівається, бачачи зворотний бік руху, надто великий оптимізм його представників, а часом наївність і страх перед звичайним життям з усіма його радощами та прикрощами.

Про те, за що борються трансгуманісти, що ними рухає, чи здійсненні їхні мрії, автор має кілька важливих ідей.

Зміст дайджесту

1З давніх часів людина мріє вирватися за межі своєї тілесної оболонки, і трансгуманісти пропонують нове розв’язання старої проблеми2Прихильники сингулярності вважають, що вже в найближчому майбутньому людина зіллється з машинами3Кріоніка виглядає багатообіцяючою, але насправді нічого не гарантує4Ідея про досягнення безсмертя за допомогою завантаження свідомості в комп’ютер спричиняє суперечки5Розвиток штучного інтелекту викликає серйозні побоювання6Занадто багато чого в трансгуманістичному русі нагадує релігійний культ7Трансгуманісти уособлюють собою радикальне прагнення до самовдосконалення8Завершальні коментарі
1

З давніх часів людина мріє вирватися за межі своєї тілесної оболонки, і трансгуманісти пропонують нове розв’язання старої проблеми

Людське тіло — шедевр природи, воно здатне витримувати серйозні навантаження і працювати цілий день на з’їденому зранку бутерброді, але водночас воно вкрай вразливе до інфекцій та травм, а із часом воно в’яне. Наш розум здатний розв’язувати найскладніші завдання, створювати витвори мистецтва, здійснювати відкриття, але водночас його складно назвати ідеальним — ми багато чого забуваємо, не можемо утримувати в пам’яті кілька об’єктів, втрачаємо концентрацію, наші здібності обробляти інформацію вкрай обмежені, з віком вони гіршають.

Трансгуманісти вважають, що наша вразлива сутність — тіло й розум — далеко не оптимальні системи, і вони потребують серйозного поліпшення за допомогою біо та комп’ютерних технологій: вживлення спеціальних приладів, що відстежують і коригують рівень хімічних речовин в організмі, заміни частин тіла на досконаліші протези, імплантації в мозок пристроїв для поліпшення когнітивних навичок.

Поліпшення розуму й тіла — лише кроки на шляху досягнення основної мети: перемоги над головним, на думку трансгуманістів, ворогом людства — смертю. Старіння, що призводить до смерті, вони розглядають як хворобу. Від цієї хвороби щороку помирають сотні тисяч людей, але чомусь ніхто не б’є на сполох і не розробляє ліки проти неї. Трансгуманісти не хочуть миритися з тим, що більшість людей сприймають як неминучість. Їм не подобається вразливість нашого виду до хвороб, травм, старіння, втрати інтелектуальних здібностей. Ба більше, вони не вважають за необхідне миритися з такими особливостями нашого виду, як імпульсивність, гнівливість, лінь, схильність до залежностей. Але головне — вони відмовляються жити під тиранією смерті, яку планують перемогти в уже найближчому майбутньому за допомогою технологій. Перемога над смертю означає не тільки продовження життя тіла, а й вихід за межі біологічних форм життя, завантаження субстрату свідомості в комп’ютер, набуття цифрового безсмертя. Ці цілі позначив у своєму маніфесті «Лист до Матері-Природи» Макс Мор — оксфордський філософ і помітна в трансгуманістичному русі фігура.

Трансгуманісти позиціюють свій рух як визвольний — вони прагнуть звільнитися від кайданів біології за допомогою технологій. Їхні противники заперечують, що звільнення трансгуманістів — уявне, що це не звільнення зовсім, а нове, уже технологічне, поневолення. Трансгуманізм можна назвати продовженням масової культури, вираженням переконання про те, що навколишній світ має служити людським цілям, і віри в те, що технології однозначно роблять життя кращим. У цьому сенсі трансгуманістів можна назвати радикальними оптимістами. Ця культура особливо добре прижилася в Кремнієвій долині, де багато підприємців одержимі ідеєю перемоги над старінням. Так, відомий інвестор і підприємець Пітер Тіль фінансує багато проєктів із продовження життя. Дочірня компанія Google Calico теж займається пошуком розв’язання проблеми старіння.

Трансгуманісти розглядають смерть як помилку. Вони хочуть порушити принцип ентропії, згідно з яким усе у Всесвіті рухається від порядку до хаосу. На противагу ентропії вони вигадали термін «екстропія», що відображає прагнення до порядку, постійну трансформацію та оптимізм.

Трансгуманісти часто стикаються з неприйняттям своїх ідей, часом навіть відразою. Ці тенденції підкріплюються виробленими нормами моралі, міфами про Прометея, Дедала та Ікара, Вавилонську вежу. Трансгуманісти вважають, що люди демонструють природне для них заперечення, в основі якого відсталість мислення. Коли ж вони побачать нові можливості в дії, то приймуть їх як даність.

Особливу роль у популяризації ідей трансгуманістів відіграв англійський геронтолог Обрі де Грей, який зовні нагадує проповідника й має відповідну силу переконання. Він керує некомерційною організацією SENS, мета якої — знаходження способів запобігання старінню. Де Грей розглядає старіння і смерть як виліковні хвороби, тож вважає, що небажання займатися цими проблемами подібне до злочину, геноциду, через який гинуть мільйони людей. Де Грей висловлює переконання, що збільшення швидкості розвитку технологій у царині подовження життя дадуть змогу з кожним роком збільшувати середню тривалість життя більш ніж на рік. Після цього буде досягнуто переломного моменту, коли збільшення віку не означатиме збільшення ймовірності смерті наступного року.

Опір ідеям трансгуманізму та аргумент про те, що смерть надає життю сенсу, де Грей вважає інфантильною і дурною позицією, спробою раціоналізувати те, із чим доводиться миритися, свого роду стокгольмським синдромом — прив’язаністю до власного мучителя. Сам де Грей бачить себе кимось на кшталт рятівника, який намагається запобігти масовому знищенню людей. Перша мета де Грея — відтермінувати старість за допомогою медичних технологій, своєчасної діагностики та відновлювальних процедур. Другий більш масштабний крок (SENS 2.0) здається більш фантастичним. Передбачається, що протягом кількох десятиліть медицина просунеться вперед так далеко, що зможе продовжувати життя на сотні років.

Інший яскравий представник руху — Лора Демінг, яка називає смерть від старіння найбільшою проблемою, що стоїть перед людством. Лора в чотирнадцять років вступила до магістратури біологічного факультету Массачусетського технологічного інституту, а в сімнадцять отримала стипендію фонду Пітера Тіля Thiel Foundation Fellowship для особливо обдарованих студентів за допомогу в створенні першого венчурного фонду, який займається дослідженнями збільшення тривалості життя. У цей напрям її привели особисті мотиви та роздуми про невідворотність згасання людського організму і смерті, які мучили її ще з дитинства. Вона не розуміла, чому ніхто не працює над позбавленням людини старості й не вважає руйнування тіла, спричинене нею, хворобою та чимось неправильним. В інтерв’ю автору вона звернула увагу на проблему сучасної медицини: безліч фармацевтичних компаній, по суті, займаються усуненням симптомів — лікуванням раку, діабету, хвороби Альцгеймера. Але практично немає компаній, які працюють над викоріненням причини — пошуком ліків проти старіння.

2

Прихильники сингулярності вважають, що вже в найближчому майбутньому людина зіллється з машинами

Під сингулярністю розуміють епоху, що наближається, коли штучний інтелект буде значно перевершувати інтелект людини, коли все біологічне життя підкориться технологіям, а всі проблеми світу буде вирішено за їхньою допомогою.

Першим принципи сингулярності, як постлюдської ери, виклав математик і письменник-фантаст Вернор Віндж у доповіді на конференції NASA 1993 року. Він стверджував, що в недалекому майбутньому людство створить надлюдський інтелект, після чого людська ера закінчиться. Процес цей не зупинити, він невідворотний. Настання сингулярності може ознаменувати не тільки розв’язання всіх проблем людства, а і знищення людини як виду. Ці ідеї надалі розвинув Рей Курцвейл — культова в Кремнієвій долині постать, винахідник, підприємець і письменник, який 2012 року став директором Google з інженерних питань.

За прогнозами Курцвейла, людство досягне сингулярності вже до середини XXI століття.

У його уявленні це ознаменує початок ери технологічного достатку та верховенства розуму над матерією. В основі переконаності Курцвейла лежить «закон прискореної віддачі»: розвиток технологій має експоненціальний характер, вони ускладнюються з дедалі вищою швидкістю, пристрої стають дедалі меншими, а їхні обчислювальні здібності — дедалі потужнішими. Передбачається, що незабаром саме розвиток технологій стане рушійною силою еволюції. Комп’ютери будуть частиною нас самих (або ми будемо їхньою частиною), вони радикально розширять наші фізичні та розумові здібності.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 344 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!