1

Зір, слух, нюх, дотик і смак — важливі еволюційні механізми, які керують нашою поведінкою

Упродовж усього життя ми діємо, спираючись на інформацію від органів чуття. Наше сприйняття контролюється мільйонами нейронів, які обробляють сигнали зору, слуху, дотику, нюху і смаку.

Зір дає можливість нам реагувати на світло, оцінювати кольори, розмір і форми об’єктів, а також відстань між ними. Зміни природного освітлення регулюють наші біологічні ритми. Загалом, чим яскравіше світло, тим бадьоріше ми себе почуваємо. Яскраве блакитне вранішнє світло — один із найсильніших сигналів, який повідомляє мозку, що пора прокинутися. Розмір об’єктів впливає на психологічний стан людини. Люди почуваються комфортніше у відкритих приміщеннях із великою кількістю світла, чим у квартирах і офісах (даються взнаки сотні тисяч років проживання в лісах і саванах). Відкриті простори давали древній людині більше можливостей залишити їх у разі небезпеки. Зараз ми також віддаємо перевагу відкритим природним ландшафтам і відкритому міському середовищу. Наша підсвідомість сприймає їх як безпечніші. На думку автора, з цієї ж причини ми заповнюємо будинок рослинами в горщиках, підсвідомо ми сприймаємо рослини як укриття, оскільки в густій зелені легко ховатися.

Висота стелі впливає на наш образ думок. Приміщення з високими стелями відчуваються нами як комфортніші та сприяють вільному і творчому стилю мислення. Чим нижче стелі, тим гірше мислять люди, вони втрачають масштабне бачення і зосереджуються на певних речах або явищах. Нам приємні плавні контури. Округлі форми розслаблюють, створюють відчуття належності до групи, тоді як кути, навпаки, пригнічують внутрішнє прагнення до гри та спілкування і викликають підсвідоме бажання відокремитися. Люди за овальним або круглим столом більше схильні прислухатися один до одного, чим люди за столом із кутами.

Колір впливає на наші емоції, відчуття смаку й задоволення, яке ми отримуємо від їжі. За допомогою зору ми неусвідомлено визначаємо рівень насиченості киснем шкіри інших людей. Рожевий відтінок говорить про позитивний емоційний стан і діє на нас заспокійливо, тому рожеві стіни в ізоляторах зменшують рівень стресу та агресії серед ув’язнених. Шкіра червонішого відтінку, навпаки, примушує нас насторожитися. Такий відтінок шкіри характерний для чоловіків, оскільки залежить від рівня тестостерону. У дикій природі альфа-самці загалом «червоніше» за інших самців у зграї. Наш мозок зв’язує червоний колір із домінуванням, збудженням та агресією. Для сучасного чоловіка використання червоного кольору в одязі — досить простий спосіб заявити конкурентам про свою перевагу (не даремно Супермен носить червоні труси поверх одягу). Чорний колір наш мозок пов’язує з агресією. Спортивні команди у формі чорного кольору грають агресивніше, ніж команди у формі будь-якого іншого кольору, включно з  червоним.

Колірна гамма приміщення впливає на людину приблизно так само, як фонова музика, створюючи певний настрій. Стелі та стіни у світлих тонах роблять приміщення візуально більшим і вищим. Білий колір створює ефект чистоти, але люди не дуже комфортно себе почувають у нейтрально-білих інтер’єрах, оскільки для природи не властива однотонність. Студенти краще засвоюють матеріал, якщо навчальні приміщення витримані в м’яких блакитних відтінках. Блакитний колір також сприяє створенню довірчої атмосфери між людьми. А ось насичений синій колір пригнічує апетит. Зелений колір заспокоює і знижує зорове стомлення, тому стіни, фіранки та халати докторів у лікарнях часто бувають зеленого кольору. Колір стін і освітлення також впливає на відчуття температури довкілля. Нам здається, що приміщення в теплих відтінках тепліші, ніж вони є насправді.

Дотик допомагає нам оцінити температуру довкілля, вагу об’єктів і деякі їх характеристики, такі як текстура або матеріал. У природі практично немає ідеально гладких однотонних поверхонь, сприйняття текстур і матеріалів для нас тісно пов’язане з емоціями. Нічого так більше не пригноблює, ніж маленькі однотонні порожні приміщення з гладкими стінами та підлогою. Температура довкілля — важливий чинник добробуту, причому в чоловіків і жінок спостерігається різниця в сприйнятті теплового комфорту. Жінкам потрібні тепліші приміщення, ніж чоловікам. З віком, обмін речовин сповільнюється, і в старості теплі приміщення потрібні й тим, й іншим. Температура в будинку впливає на якість сну. Комфортна температура для сну для людей в діапазоні 16–24°C, що відповідає клімату Ефіопського нагір’я, де пращури людей мешкали впродовж 5 мільйонів років. Якщо температура вища або нижча цього діапазону, якість сну (і життя) значно погіршується.

Дотики — один зі способів взаємодії з іншими людьми та маркер належності до соціальної групи. Наша потреба в тактильному контакті така висока, що здатна переважити навіть відчуття голоду. У 1950-х рр. відомий американський психолог Гаррі Харлоу провів експеримент. Дитинчат мавп ізолювали від інших приматів у приміщенні з двома муляжами мавп — дротяною, але такою, що дає їжу й пухнастою, але, що не годує. Усі дитинчата обирали пухнасту «матір», а не дротяне джерело їжі. Ласкаві дотики — біологічна необхідність і базова потреба нашої психіки, без них наше емоційне здоров’я, розумовий розвиток і здатність до реалізації в соціумі під загрозою. На всій поверхні нашої шкіри, (виняток долоні та підошви ніг) розташовуються особливі рецептори, які чутливі до ніжних дотиків, у відповідь на які наше тіло виробляє гормони задоволення. Фізичний контакт знижує стрес і підвищує імунітет. Дослідження показують, що 15-хвилинний масаж, що розслаблює під час обідньої перерви підвищує працездатність офісних службовців більше, ніж словесна мотивація або зайняття у фітнес-залі. Дотики цілющі, якщо вони виходять від людей, яким ми довіряємо. Численні небажані дотики, з якими ми стикаємося щодня, навпаки, спричиняють стрес.

Здебільшого сучасним людям бракує тактильних контактів з іншими людьми. Особливо від тактильного голоду страждають літні люди. Частково цю проблему вирішує штучна стимуляція, тобто масажні крісла, але вони не здатні створити з людиною глибокий емоційний зв’язок, якого ми потребуємо. Літнім і самотнім людям набагато краще допомагає контакт із тваринами.

Нюх — найдревніша сенсорна система, яку ми маємо. Запахи чинять на нас психологічну дію. Наша реакція на запахи залежить від того, наскільки вони асоціюються для нас із безпекою і задоволенням. Запах квітів приємніший за запах гнилизни. Запах випічки або кави позитивно впливає на соціальну поведінку. Люди більш охоче дотримуються правил або допомагають іншим, якщо оточені цими ароматами. Кав’ярні — ідеальне місце, щоб стати ближче один до одного.

Ми інстинктивно хочемо залишити приміщення, в якому погано пахне. Поганий запах — це не ефемерне поняття, це цілком конкретні молекули пліснявих грибків та інших токсичних речовин, які можуть призвести до  проблем зі здоров’ям. Ми швидко перестаємо помічати нейтральні запахи, але неприємні запахи ми не здатні ігнорувати навіть із часом, тому що мозок сприймає їх як ознаку небезпеки. Життя поряд із птахофабрикою або звалищем — прямий шлях до психологічних проблем.

Ароматерапія — один із найдоступніших способів поліпшити свій психологічний стан. Ми можемо використати ароматичні свічки, освіжувачі повітря, ароматичні олії та навіть просто свіжі квіти та трави. Аромати кави, м’яти, розмарину, евкаліпта, кориці та цитрусових бадьорять і підвищують когнітивні здібності, аромат лаванди допомагає розслабитися і впоратися з агресією та безсонням. Солодкі запахи, такі як ваніль і карамель, підвищують вироблення окситоцину й допомагають впоратися з болем. Усі приємні запахи викликають у нас відчуття безпеки та щастя.

Слух потрібний нам, щоб сприймати звуки та оцінювати безпеку місця існування.

Наша психіка відповідає стресом на занадто гучні та різкі звуки.

Звуки асоціюються в нас із конкретними об’єктами. Древня людина розрізняла тисячі звуків, безпомилково визначаючи їх співвідношення з джерелом, що давало їй змогу виживати в дикій природі. Ми інстинктивно дивимося на ті об’єкти, які чуємо (чи в напрямку об’єкта, якщо він знаходиться далеко). Гучність звуку допомагає нам визначити відстань до об’єкта і швидкість, з якою він рухається.

Життя людини підпорядковане ритмам, у тому числі музичним. Учені вважають, що музика і спів виникли в процесі еволюції, оскільки допомагають нам виконувати монотонну роботу. Прослуховування або виконання музичних творів допомагає здолати нудьгу, пов’язану з рутинними процесами. Ритмічна музика допомагає підбадьоритися та утримувати ритм роботи. Музика, яка ритмічно збігається з нашими діями, знижує стрес і збільшує вироблення гормонів задоволення, тому вона також діє як легке знеболювальне.

Й останній із сенсорних механізмів — це здатність відчувати смак. У дикій природі він сигналізує нам про безпеку їжі. Гіркий смак говорить про токсичність рослини, а солодкий найбільш приємний для людини. Солодка їжа викликає в мозку реакції задоволення, що діють як легкі опіати, тому виробники додають цукор у більшість продуктів. Гострий смак викликає в нас реакції збудження. Смак — один із маркерів якості та корисності їжі для нашого мозку.

Усі наші почуття постійно взаємодіють, даючи нам найповніше уявлення про об’єкт або явище. Цікаво, що наша реакція на зовнішні сигнали має культурологічний аспект. Їжа здається нам смачніше, якщо стіл красиво сервірований. Серветки з ткані, скатертини та витончені столові прилади можуть вплинути на суб’єктивне сприйняття смаку їжі більше, ніж майстерність кухаря. Вишуканість сервування перевершує за силою дії навіть романтичну напівтемряву, хоча вона нагадує нам про древні часи, коли плем’я збиралося біля багаття. Найвищі оцінки їжа отримувала при комбінації обох умов — вишуканого сервування і романтичної напівтемряви.Як фінальний штрих можна використати класичну музику. Ми вважаємо будь-яку їжу вишуканішою, якщо фоном грає класика. Схожу дію на наше сприйняття робить перегляд історичних серіалів, який ми пов’язуємо зі способом життя представників аристократії. Навіть сама звичайна їжа і просте вино сприймаються нами як вишуканіші, якщо на фоні йде одна з серій «Абатства Даунтон» або «Корони».

2

Вибір статевого партнера — складний процес, у якому залучені всі органи чуття

Оцінка однією людиною краси та привабливості іншої людини — один із найскладніших мультисенсорних процесів у житті. Головні сигнали привабливості пов’язані із зовнішнім виглядом, голосом і запахом. Водночас чоловіки та жінки звертають увагу на різні сенсорні сигнали, тобто по-різному підходять до вибору партнера. Чоловіки більше спираються на зір, а жінки на слух, нюх і дотик.

Еволюційно нас тягне до партнера в хорошій фізичній формі, що підвищує ймовірність народження здорового потомства. Незалежно від статі, чим симетричніше обличчя людини, тим вона привабливіше для протилежної статі. Асиметрія обличчя або тіла говорить про те, що потенційний партнер серйозно постраждав від якоїсь хвороби або несприятливих умов довкілля, що може позначитися на потомстві. Один зі способів стати привабливіше — зробити обидві половини обличчя більше симетричними за допомогою косметики. Велике значення для привабливості особи має посмішка. Ми підсвідомо сприймаємо її як ознаку хорошого здоров’я, тому найпростіший спосіб підвищити свою привабливість — частіше посміхатися.

Чоловіки вибирають жінок візуально. Незалежно від віянь моди, для більшості гетеросексуальних чоловіків привабливими будуть широкі стегна і великі груди. Жінки менше звертають увагу на зовнішність чоловіків, набагато більше значення для них мають запах тіла й голос обранця. Для жінки це найпотужніші сигнали, які дозволяють миттєво оцінити стан здоров’я чоловіка, його гормональний фон і життєздатність можливого потомства. Рівень тестостерону впливає на тембр голосу і форму особи, тому чоловіки з мужнім голосом і обличчям привабливіші для жінки.

І чоловіки, і жінки зчитують запах потенційного партнера, щоб упізнати його вік, стан здоров’я і зробити висновки про привабливість. У цьому сенсі цікавий вибір парфуму.

Люди схильні вибирати парфуми, які відбивають природний запах їхнього тіла, тому парфум — один із маркерів привабливості.

Ми не вважаємо привабливими людей, чий запах занадто сильно схожий на наш власний (так ми відсіваємо людей зі схожим геномом) або навпаки, занадто сильно відрізняється (запах представників інших рас ми вважаємо менш привабливим).