Знайомство зі стоїцизмом варто почати з вивчення його основ

Вчення стоїків, як і інших шкіл античності, перебувало під сильним впливом ідей Сократа. Сенс життя, на думку стоїків, полягав у пошуку найкращого способу прожити його. Щастя було найвищою метою, але щастя стоїки розуміли не як задоволення всіх бажань і досягнення всіх цілей, а як результат життя, прожитого доброчесно й осмислено. Що це означає?

Правильного життя не може бути без вивчення устрою світу і природи людського мислення. Для цього стоїки вивчали фізику (сюди входили природничі науки, метафізика й теологія), логіку (вона містила в собі риторику, теорію пізнання, психологію) та етику. На думку стоїків, ці науки допомагали виховати моральність і основні чесноти — мужність, поміркованість, справедливість і мудрість.

Епіктет виділив три напрями-дисципліни стоїцизму, з яких складається це вчення:

• Дисципліна бажання або стоїчне прийняття. Стоїки прагнули дуже чітко зрозуміти, чого варто хотіти й до чого варто прагнути, а чого хотіти та до чого прагнути не варто. «Дихотомія контролю» — одне з найважливіших положень їхнього вчення. Покращуючи свої знання про світ, ми починаємо розуміти, ЩО ми можемо контролювати, уникаємо типових людських помилок і страждань, пов’язаних із тим, що ми переоцінюємо ступінь свого впливу на речі та ситуації. Завдяки цьому розумінню ми розвиваємо поміркованість і прийняття.
• Дисципліна дії або стоїчна філантропія (турбота про інших людей). У її основі — етика. Стоїки наголошували, що людина — істота соціальна, допомагати іншим — наша нагальна потреба, вони надавали великого значення людській особистості та способам її виховання.
• Дисципліна згоди або стоїчна усвідомленість. У її основі — розумність. У чому вона виражається? Ідеться не тільки й не стільки про інтелектуальні здібності та ерудованість, скільки про вміння правильно реагувати в різних ситуаціях, володіти собою і розуміти свої емоції та не йти в них на поводу, якщо вони руйнівні.

Щоб стати стоїком, вам не потрібно сідати за підручники та вивчати всі науки, які цінувалися античними філософами. Людина може перейнятися ідеями стоїків, якщо зрозуміє основи теорії та почне їх практикувати. Сам Епіктет заявляв, що стоїцизм — це практична філософія, сенс якої — приносити людям користь. Якщо користі немає, то вчення не має сенсу.

Зосередьтеся на тому, що ви в силах змінити. Розуміння того, що залежить від вас, а що — ні, є основою внутрішнього спокою

Уявіть, що ви поспішаєте на важливу зустріч, від якої залежить кар’єра. Усі деталі продумані до дрібниць: ви рано встали, з вечора приготували одяг, раніше виїхали. Але під’їжджаючи до офісу, ви стаєте в затор, який ніяк не можна об’їхати. У цій ситуації залишається тільки два рішення — спокійно прийняти те, що нічого не можна змінити, або злитися на весь світ.

Але якщо такі ситуації непередбачувані й некеровані, навіщо витрачати свої душевні сили на злість? Цим питанням серйозно переймалися стоїки, «дихотомія контролю» — один зі стовпів їхнього вчення. У його основі — дуже чітке розуміння того, що перебуває в нашій владі, а що — ні. Стоїки помічали, що людина схильна надто багато часу й енергії витрачати на занепокоєння про те, що від неї ніяк не залежить. Вихід вони вбачали в прийнятті того, що не можна змінити, і в концентрації на тому, що змінити можна й що перебуває в нашій владі. Наприклад, ви ніяк не можете змінити час вильоту затриманого рейсу, але ви цілком можете приборкати свої емоції із цього приводу.

В одному випадку ви можете злитися і зриватися на інших людях, в іншому — ви знайдете найкраще з можливих занять, якому і присвятите час, що вивільнився.

Те ж саме й із прийняттям минулого — нам його не змінити та немає сенсу накручувати себе. Цінний теперішній момент, який ми проживаємо. Стоїчний підхід допомагає побороти руйнівний гнів і знайти в собі мудрість прийняти реальність такою, якою вона прийшла у ваше життя. Розуміння цього допомагає знайти спокій духу.

Стоїки виділяли три способи контролю:

• повний контроль над ситуацією;
• усвідомлення неминучих відхилень від плану;
• прийняття обставин, які ніяк не залежать від людини.

Припустимо, що молода пара вирушає у весільну подорож на тропічний острів, яка повністю спланована. Їхня мета — добре відпочити. Вони обирають засоби досягнення своєї мрії. Бронюють готель, знаходять квитки, вирушають у дорогу. В аеропорту вони дізнаються, що багаж загублено, бронювання знято, тож їм доведеться перші дні жити в іншому місці та без речей. Ця ситуація засмучує їх, але вони ще можуть на неї вплинути, зателефонувавши туроператору. Тому вони приймають цю даність і далі радіють подорожі.