Навички характеру можуть підштовхнути нас до досягнення великих цілей, і розвинути їх ніколи не пізно

Три стратегії розвитку навичок характеру:

• бути «творцем дискомфорту»;
• бути «губкою», що вбирає інформацію;
• бути антиперфекціоністом.

Тривалий час було заведено вважати, що характер закладається до певного віку, а до 30 років особистість уже повністю сформована і змінитися не може. Недавній експеримент, проведений групою соціологів у Західній Африці, показав, що це не так. Учасниками експерименту були 1500 підприємців у віці 30, 40 і 50 років, у яких були невеликі стартапи у виробництві, обслуговуванні та торгівлі. Учасників розбили на три групи. Одна з них була контрольною, і в ній просто займалися своїми звичайними справами. Дві інші групи були навчальними: вони тиждень вивчали нові концепції в бізнесі, аналізували їх на прикладах інших підприємців і проводили рольові вправи та ігри щодо власних стартапів. В одній групі навчання зосередилося на когнітивних навичках, в іншій — на навичках характеру. Навчаючись когнітивних навичок, керівники стартапів пройшли акредитований бізнес-курс від Міжнародної фінансової корпорації. До нього входили вивчення фінансів, бухоблік, управління персоналом, маркетинг і ціноутворення. Після теорії приходив час практики, коли знання використовували для розв’язання проблем. В іншій групі вивчали навички навчання особистої ініціативи. До них входили проактивність, дисципліна й рішучість. Усі ці якості учні мали застосовувати на практиці.

Тренування навичок характеру справило величезний вплив. Після того як засновники витратили лише п’ять днів на відпрацювання цих навичок, прибуток їхніх фірм зріс у середньому на 30 відсотків протягом наступних двох років. Це майже втричі перевищувало переваги навчання когнітивних навичок. Знання в галузі фінансів і маркетингу, можливо, і допомогли засновникам отримати вигоду з можливостей, що відкриваються, але вивчення проактивності та дисципліни дало їм змогу самим створювати можливості. Підприємці з групи з навичками характеру не просто реагували на зміни ринку, а передбачали їх, розробляли більше креативних ідей і впровадили більше нових продуктів.

Когнітивні здібності відрізняють нас від тварин, а особистісні якості — від машин. Когнітивні навички автоматизуються: комп’ютери та роботи можуть будувати автомобілі, розподіляти фінанси, керувати літаками, проводити хірургічні операції. Що швидше розвивається технічний прогрес, то важливішими стають взаємини людей і навички, які роблять нас людьми.

Становлення характеру потребує дискомфорту, він не формується в тепличних умовах. Грант розповідає про поліглотів Сару Марію Хасбун і Бенні Льюїса. Менше ніж за 10 років Сара Марія вивчила з нуля шість нових мов, а Бенні за два місяці вивчив чеську, перебуваючи в Чехії, в Угорщині за три місяці — розмовну угорську, а за пів року в Китаї — розмовну мандаринську. Водночас обидва вони довгий час вважали себе нездатними до мов. Вони вчили мову за книжками, підручниками, письмовими завданнями, і в них нічого не виходило. Бенні зрозумів, що єдиний спосіб вивчити мову — це заговорити нею, і став шукати носіїв мови, щоб із ними спілкуватися. Після довгого періоду помилок і дискомфорту він здолав свою першу іноземну мову, теж іспанську, і перейшов до наступної. Навіть коли він помилявся і спотикався, люди підбадьорювали його й заохочували говорити, що мотивувало його нові спроби.

Вивчаючи нову справу, не бійтеся дискомфорту. Відчуття комфорту зростатиме в міру вдосконалення навичок.

Будьте «губкою», що вбирає корисну інформацію

На початку XX століття соціолог Макс Вебер висунув гіпотезу, що надзвичайне зростання досягнень пов’язане з протестантською трудовою етикою. Він вважав, що до Реформації на працю дивилися як на неминуче зло, і тільки після неї праця перетворилася на покликання. Добрий протестант мав старанно і плідно працювати, щоб служити суспільству. Заохочували рішучість і дисципліну, засуджували неробство й марнотратство.

Нещодавно вчені-економісти Саша Беккер і Людгер Вессман вирішили перевірити вплив Реформації на досягнення населення. Виявилося, що справді в країнах, де широко поширився протестантизм, спостерігалося вище економічне зростання, ніж у тих країнах, де вплив Реформації був слабким. Але це не означає, що люди стали працювати старанніше через ідеї Мартіна Лютера. Католицтво спиралося на Біблію, яку здебільшого засвоювали в церкві під час проповідей, в усній формі. Лютер переклав Біблію німецькою мовою і проповідував, що всі школи в усіх містах мають навчити дітей читати Святе Письмо. А щойно людина опановувала грамоту, вона отримувала доступ до великого масиву інформації, яка раніше була для неї недоступною. Вона розвивала свій мозок читанням і з його допомогою могла освоювати нові навички, для чого в неписьменних було значно менше можливостей.

Навчившись читати, новонавернені отримали доступ до корисної інформації та когнітивних навичок. Одних лише навичок недостатньо для навчання, але вони необхідні. Базова грамотність дає змогу швидше навчатися і використовувати навички характеру більш ефективно.