1

Найкраща методика продуктивності — та, яка відповідає вашим цінностям і враховує ваші біологічні піки

Перш ніж набувати нової звички підвищення продуктивності, подумайте, чи відповідає вона вашим цінностям. Коли автор розпочинав проєкт, він твердо вирішив вставати о 5.30 ранку. У середовищі адептів продуктивності поширена думка, що завдяки раннім пробудженням, ви можете стати ефективнішою людиною. Коли більшість людей ще спить, ви в тиші зможете виконати безліч завдань.

Але для того, щоби вставати о 5.30 ранку та відпочити, необхідно лягати спати о 21.30. Щоби лягати так рано, автору довелося відмовитися від вечірнього спілкування зі своєю дівчиною та друзями. До того ж часто саме в цей час автор мав пік енергії, уваги та креативності, тому йому доводилося робити вибір: попрацювати на хвилі енергійності або поспати достатній час.

Лише через 6 місяців автор пристосувався вставати о 5.30 ранку та протримався з таким графіком ще кілька місяців, доки не зрозумів, що просто ненавидить рано вставати та рано лягати спати. Йому також набридло відмовлятися від спілкування з друзями, не подобалося припиняти роботу, коли він перебував у стані «потоку», він зрозумів, що рано-вранці в нього, навпаки, менше енергії та уваги. Зрештою, він помітив, що став менш продуктивним.

Прочитавши літературу, Бейлі переконався, що немає жодної різниці в досягненнях і продуктивності між «совами» та «жайворонками», жоден розпорядок дня не є оптимальним. Головне — що ви робите зі своїм часом неспання, а для кращої продуктивності необхідно знайти піки свого біологічного годинника та використовувати його на повну.

Різниця між продуктивними й непродуктивними людьми полягає не в здатності рано вставати й рано лягати, а в здатності чи нездатності працювати навмисно та усвідомлено. Також важлива наявність чіткої мети та потужної мотивації.

В оцінюванні своєї продуктивності багато людей припускаються однієї помилки: вони прирівнюють продуктивність до кількості зробленого. Насправді потрібно зосередитися на тому, як співвідносяться ваші результати та наміри. Просто поставте собі наприкінці дня запитання: «Чи вдалося мені зробити те, що я хотів?». Якщо впродовж дня ви хотіли зробити всі податкові звіти та зробили їх, ваш день був продуктивним. Якщо ви хотіли зробити генеральне прибирання та зробили його — ваш день був продуктивним. Якщо ви хотіли, зрештою, відпочити й нічого не робити, і ви добре відпочили — ваш день був продуктивним.

Також, щоби бути продуктивнішим, займайтеся важливими справами та якнайменше часу витрачати на неважливі. Розставивши пріоритети, ви досягнете набагато більших результатів. Не забувайте про принцип Парето: 20 % зусиль дає 80 % результату. Не витрачайте 80 % свого часу на те, від чого буде лише 20 % віддача.

Користуйтеся «правилом трьох» — на початку кожного дня вирішіть, які три найважливіші справи мають бути виконані до кінця дня. Аналогічно запитайте себе й на початку тижня, які три важливі справи ви маєте виконати за тиждень? «Правило трьох» допомагає краще керувати днем ​​та тижнем, допомагає ставити реальні цілі та отримувати задоволення від їх виконання. Три завдання на день не лякають масштабом та допомагають фокусуватися на конкретних цілях, а не хапатися за всі справи поспіль.

Крім визначення ваших головних завдань, важливо виконувати їх у години ваших біологічних піків. Під час таких піків ви відчуваєте приплив енергії та відчуваєте, що здатні виконати більший обсяг роботи за менший час.

Проаналізуйте кілька днів — зазначте, коли ви відчуваєте велику енергійність і запишіть цей час (для чистоти експерименту не пийте каву та різні енергетики). Якщо у вас пік енергії вранці, виконуйте найважливіші справи вранці. Якщо ви найбільш активні ввечері, залишайте такі справи на вечір. Цілком можливо, що у вас буде кілька активних годин зранку й кілька вечорів. Розподіліть роботу між цими годинами.

2

Розберіться із шістьма тригерами прокрастинації

Попри захопленість темою продуктивності, Кріс Бейлі зізнається, що, як і люди, здебільшого він схильний до прокрастинації. На його думку, усі причини відкладення важливих справ пов’язані з одним або декількома із 6 тригерів:

• нудні справи;
• відчуття безплідності зусиль;
• надто складні справи;
• неструктуровані чи неоднозначні справи;
• справи, які не мають для вас цінності;
• справи, які не передбачають задоволення від процесу виконання.

Чим більше ознак має завдання, тим наполегливіше ви його відкладатимете. Необхідно розібратися, у чому причина вашої прокрастинації та вирішити її. Якщо ви хочете стати більш продуктивною людиною, вам доведеться навчитися виконувати емоційно неприємні завдання.

Будь-яке прийняте рішення є результатом перемоги або лімбічної системи (емоційної, у якій міститься центр задоволення), або префронтальної кори головного мозку (відповідає за логіку й раціональність).

Під час прийняття рішень ці частини перебувають у протистоянні одна з одною, оскільки цілі різні. Коли перемагає префронтальна кора, ви пишете звіт, коли лімбічна система — дивитеся телевізор. Взаємодія префронтальної кори та лімбічної системи дає змогу нам займатися цікавими та значущими справами, які приносять задоволення. Наприклад, навчатися грати на музичному інструменті, накопичити на подорожі.

Здебільшого, продуктивність пов’язана з формуванням сильної префронтальної кори, яка зможе придушити бажання дивитися телевізор або займатися вебсерфінгом і звернути увагу на високу віддачу. За таких обставин лімбічна система теж має почуватися добре.