Журналістка Флоренс Вільямс тривалий час мешкала в штаті Колорадо. Їй подобалася близькість до природи, вона проводила багато часу, гуляючи та досліджуючи околиці. Часті прогулянки на самоті горами та споглядання заходу сонця були звичною частиною її життя. Але потім вона переїхала до Вашингтона. Практично відразу Вільямс відчула тиск великого міста, апатію та тривожність. Зв’язавши свій душевний стан із переїздом та відсутністю зелені навколо, вона зрозуміла, наскільки великий вплив має природа на наше здоров’я та настрій.

Вільямс вирішила з’ясувати, чим, з погляду науки, пояснюється наша прихильність до гарних пейзажів і чи приносять прогулянки на свіжому повітрі реальну користь. Два роки тривало її журналістське розслідування, під час якого вона познайомилася з вченими-фізіологами, неврологами, екологами та просто з небайдужими до природи людьми. Вільямс брала участь у десятку експериментів, відвідувала передові країни, які вже розпочали активне вивчення впливу природи на людину. Наприклад, у Японії, Кореї, Фінляндії активний відпочинок так само природний, як похід у кіно чи магазин за продуктами. Результатом досліджень Вільямс і стала її книга, у якій вона розповідає, чому перебування на природі робить нас кращими і як можна використовувати ці знання в житті.

Природа необхідна людині, але з кожним днем ​​ми все більше віддаляємося від неї і тим самим створюємо собі проблеми у вигляді підвищеної стомлюваності, агресивності, головного болю та інших недуг сучасного життя. Така тенденція особливо небезпечна для дітей, які практично не застали часи, коли люди багато гуляли та не знали, що таке смартфони, ноутбуки та планшети.

Для багатьох із нас природа стала лише гарним краєвидом із вікна або приводом зробити гарну фотографію для Instagram, але це неправильно. Ми не маємо недооцінювати її вплив на наші когнітивні здібності, концентрацію та пам’ять. Книга Вільямс змушує замислитися над тим, як багато ми втрачаємо, проводячи час у задушливих містах. Водночас автор не закликає переїжджати до лісу, залишати цивілізацію та викидати телефон. Щоби відчути оздоровчий ефект природи, достатньо буде п’яти годин на місяць, проведених за містом.

Зміст дайджесту

1Людині необхідне спілкування з природою, але в сучасному ритмі життя для цього залишається все менше можливостей2Перебування на природі зміцнює імунну систему людини3Залежність від нових технологій негативно позначається на концентрації уваги та пам’яті, але прогулянки на природі допомагають покращувати когнітивні здібності4Наш мозок краще сприймає пейзажі, що складаються з безлічі деталей, якими зазвичай є природні об’єкти5Щоби покращити самопочуття, достатньо п’яти годин на тиждень, проведених на природі6Потрібно дати змогу природі бути дикою навіть у містах7Завершальні коментарі

1

Людині необхідне спілкування з природою, але в сучасному ритмі життя для цього залишається все менше можливостей

У Японії є поняття «лісове купання», яке означає повне занурення в природу — виїзд за місто до національних парків. Там людина зливається з природою, позбавляється наслідків стресу та інших міських турбот. Ця практика набирає обертів, тому в японському лісі ви навряд чи залишитеся на самоті. Але, за словами Уїльямс, багатолюдність не заважає японцям відчути цілющі сили зелені.

Практика «лісового купання» з’явилася 1982 року, але багато в чому пов’язана зі східними релігіями — буддизмом і синтоїзмом, у яких приділяють велику увагу союзу людини та сил природи. Вважається, що людина має «впустити» природу у своє тіло і відчути її всіма органами сприйняття — торкатися, бачити, чути, вдихати та навіть куштувати на смак.

Нині лісову терапію практикує чверть населення Японії, що є значним досягненням. Держава виділяє значні ресурси на будівництво нових лісових стежок, вивчення лісової терапії та інші суміжні дослідження в цій галузі. Але фінансові вкладення повністю окупаються — японці після перебування в лісі стають спокійнішими та розслабленішими. Їм необхідний такий різновид відпочинку через постійний стрес, адже Японія посідає третє місце у світовому рейтингу за кількістю самогубств. Автор бачить причину в соціальному тиску, виною якому — надто швидкий темп життя, велика щільність населення та висока конкуренція. Щоби досягти чогось у житті, доводиться прагнути бути найкращим уже з дитячого садка.

Японія не єдина країна, де простежуються негативні наслідки урбанізації. Весь світ переходить до швидшого та хаотичного життя. Жителі багатьох розвинених країн зазначають, що їм стає складніше концентруватися, думати та запам’ятовувати інформацію. Нескінченні телефонні дзвінки, повідомлення в гаджетах, затори та суєта стали звичними для сучасної людини. Усе більше людей страждають на різні психічні розлади, депресію на тлі стресу, недосипання і перезбудження.

Лісова терапія допомагає повернутися до нашого коріння і хоча б на якийсь час зменшити швидкість, з якою рухається наше життя. Вільямс зустрілася з одним із учених, які займаються розробленням цього проєкту — Йосіфумі Міядзакі, який також є антропологом та віцедиректором Центру з питань довкілля, здоров’я та польових досліджень. Він вважає, що оскільки люди розвивалися та еволюціонували в тісному контакті з природою, то близькість до неї є однією з наших базових потреб. Але багато хто про це навіть не здогадується.

Міядзакі є прихильником підходу американського біолога Едварда О. Вілсона, який висунув гіпотезу біофілії — природженої любові до всього живого та природи. Вілсон оцінює природу не тільки як простір, у якому людині доводилося виживати, але і як місце, яке дарувало їй натхнення, наповнювало емоціями та допомагало впоратися зі стресом. Згідно з гіпотезою біофілії, природа допомогла людині розвинути співчуття, емпатію та когнітивні здібності. Коли вона не мала можливості черпати натхнення з музики, любові та спілкування з родичами, вона зверталася до природи. Захід сонця, світанки, хвилі океану були свого роду антидепресантами ще із часів палеоліту.

Міядзакі провів десятки досліджень, аби зрозуміти, як саме природа впливає на організм людини. Він з’ясував, що кортизол знижується на 12 %, нервова активність на 7 %, серцебиття на 6 %. Дослідник підкреслює, що людина досягла нинішнього рівня розвитку завдяки природі. Наші пращури перебували на свіжому повітрі практично весь час. Але й сьогодні наші потреби в цьому плані мало змінилися — нам потрібний активний відпочинок. Але ми більше не проводимо час так, як закладено природою, і від цього відчуваємо стрес. З кожним поколінням цей розрив усе більше, тому що з’являються альтернативні способи проведення часу, які все більше прив’язують нас до міст і затишних квартир. Тому важливо хоча б іноді давати організму доступ до природного для нього середовища проживання.

2

Перебування на природі зміцнює імунну систему людини

Вільямс познайомилася зі ще одним членом команди Міядзакі — імунологом Кінгом Лі. Дізнавшись, що прогулянки на свіжому повітрі зменшують рівень стресу, він висунув теорію, згідно з якою перебування на природі позитивно впливає на нашу імунну систему. Річ у тому, що в нашому організмі є клітини-кілери (так звані NK-клітини), які захищають нас від хвороботворних агентів. Ці білі кров’яні клітини відправляють команду знищення зараженим вірусом клітинам, зокрема й раковим. Однак кількість цих корисних клітин залежить від великої кількості чинників — у тому числі від правильного харчування та рівня стресу. Іншими словами, чим більше ми нервуємося і переживаємо, тим більший ризик, що наш організм не впорається з небезпечними клітинами.

Лікар припустив, що якщо перебування на природі зменшує тривожність, то воно також впливає на кількість NK-клітин. Було проведено дослідження, у рамках якого група бізнесменів середнього віку проводила кілька годин у лісі три дні поспіль. До кінця дослідження кількість клітин-кілерів за результатами аналізу крові в них збільшилася на 40 %.

І навіть через місяць їхня кількість була вищою на 15 % у порівнянні з початковими даними.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 352 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!