1

Виступіть проти авторитету або поставте під сумнів те, що багато хто вважає само собою зрозумілим

У приклад, Шейн наводить Шепа Гордона, менеджера американського рок-музиканта Еліса Купера. Гурт робив ставку не на музику, а на театральність своїх виступів, тож більше нагадував не музикантів, а шоу виродків. Він влаштував Куперу виступ у Лондоні на стадіоні Вемблі, проте коли до концерту залишалися лічені дні, з’ясувалося, що на концерт вдалося продати лише 500 квитків. Треба було щось робити.

Незадовго до концерту було зроблено рекламну фотографію Купера. Гордон переконав соліста роздягнутися догола, щоби його пахвинну зону прикривав тільки живий удав. Цим справа не скінчилася. Фотографію було збільшено до розмірів рекламного щита, який прикріпили до задньої частини вантажівки. За великі гроші водій вантажівки погодився інсценувати аварію на Пікаділлі, у найбагатшій частині Лондона. Виникла пробка, машини об’їжджали вантажівку, вертольоти транслювали ДТП на всю країну, жахаючи респектабельних батьків і приводячи в бурхливе захоплення — їхніх дітей.

Вибухнула інформаційна буря. Постало питання про заборону в’їзду до Великобританії для Купера та його групи, який обговорювався в парламенті. Газети публікували заголовки, що описують жахливого рокера, судячи з усього, абсолютно божевільного. Незабаром усі квитки на концерт були розкуплені, а новий сингл гурту став одним із найпопулярніших. Гордон зробив консервативних батьків своїми ворогами, отримавши дітей у друзі, і допоміг Куперу вийти в музичні зірки.

З первісних часів люди схильні об’єднуватися в групи, що протистоять іншим. Дональд Трамп примудрився посваритися з величезною кількістю людей, але цим заручився підтримкою безлічі прихильників.

Свого часу Отто Бісмарк прагнув об’єднати розрізнені князівства в одну країну, а жителів різних регіонів у єдину націю. Він зрозумів, що для цього найкраще підійде зовнішній ворог, з яким треба розпочати війну. З цією метою він вибрав Францію. Тонкими інтригами він втягнув її у франко-пруську війну, у якій змушені були взяти участь усі жителі німецьких областей. Після перемоги можна було сміливо говорити про народження єдиної нації.

Шейн дає інструкції, як втілити цю войовничу стратегію життя. Для початку потрібно записати кілька думок, з якими ви не погоджуєтесь, але змушені постійно їх вислуховувати або діяти відповідно до них. Це буде основою протилежного погляду. Придумайте контраргументи та запишіть. Перевірте їх ґрунтовно, щоби ніхто не міг вас спростувати. Запишіть ці контраргументи та наклейте десь над столом.

Потім знайдіть у соціальних мережах групи з протилежним поглядом і киньте їм виклик, використовуючи свої нотатки. Робіть публікації, обстоюючи свою позицію. Знайдіть якихось гуру або володарів дум, з якими вже давно ніхто не сперечається, і сміливо киньте їм виклик. Будьте готові до того, що більшість людей затято накинеться на вас. Зате виявляться й ті, хто з вами згоден, але не наважувався висловитися вголос. Так у вас з’являться перші прихильники.

2

Створіть суспільство своїх прихильників

Племінник Фрейда Едвард Бернейс спеціалізувався на пропаганді та маркетингу. Він пропагував куріння серед жінок із метою підвищення продажів Lucky Strike, організувавши марш суфражисток із сигаретами в зубах, демонструючи у такий спосіб свою рівність із чоловічою статтю.

Йому навіть вдалося прищепити нездорові звички американцям, заради підвищення продажів свинини одного з великих американських виробників. Для цього Бернейсу довелося переконати споживачів у тому, що на сніданок немає нічого кращого за бекон. Він скористався своїми зв’язками в різних галузях, знайшов відомого лікаря, якого переконав провести дослідження про користь свинини для здоров’я. Лікар дійшов висновку, що бекон справді найкраща їжа на сніданок, оскільки заповнює енергію, витрачену під час сну. Як тільки дослідження закінчилося, Бернейс попросив лікаря повідомити про його результати медичну спільноту. Незабаром по всій території США лікарі дружно рекомендували пацієнтам бекон на сніданок. Що зробив Бернейс? Він знайшов людину, яка мала великий вплив на необхідну йому аудиторію й ринки, та  скористався цим впливом на свою користь.

Енді Ворхол будував свою кар’єру, коли ще був нікому не відомим художником за допомогою хайпа. Він усіма силами намагався привернути до себе увагу, оббиваючи пороги редакцій журналів чи рекламних агентств. Він дарував секретаркам приємні дрібнички, приносив каву та пончики службовцям, робив компліменти праворуч і ліворуч, особливо тим, від кого залежала його майбутня кар’єра.

У 1969 році він заснував журнал Interview, що повністю складається з інтерв’ю зі знаменитостями, зірками, вродливими людьми та законодавцями моди. Мало того, що він мав гарний журнал — він, крім іншого, отримав можливість спілкуватися та зачаровувати людей, які дали поштовх його кар’єрі. Потік замовлень на портрети не закінчувався. Уорхол завжди орієнтувався на успішних людей, і журнал був чудовою нагодою стати ближчими до них.