Зміна кар’єри — це не подія, а перехідний процес, який займає час і складається з невеликих змін

Більшість методів, спрямованих на зміну кар’єри, вимагають, щоб ви починали з кінцевої мети — бажаного результату. Проблема в тому, що розуміння того, ким ви дійсно хочете стати, приходить пізніше. Кар’єрні переходи рідко бувають лінійними. Вони слідують послідовності, яка починається з уявлення можливих «я», потім іде безладна середина, у якій ви опиняєтеся між своїми ідентичностями, і завершується процес глибокими особистісними змінами. Єдиний спосіб розібратися в цьому — експериментувати з новими видами діяльності, час від часу відступаючи, щоб осмислити те, що ви дізналися, і скоригувати курс. Щоб змінити кар’єру, не потрібно захоплюватися самоаналізом. Навпаки, зміни починаються з дій, при переході від однієї кар’єри до іншої дія передує знанню.

Ермінія Ібарра виділяє дев’ять нестандартних стратегій на основі своїх досліджень людей, які успішно змінили траєкторію кар’єри.

Нестандартна стратегія 1. Дійте, щоб знайти нове розуміння «я».

Ви не зможете пізнати себе за допомогою самоаналізу. Ключ до успішної зміни кар’єри лежить у дії та експериментуванні, а не в спробах аналізувати чи планувати свій шлях до нової кар’єри. Люди, які успішно здійснили кар’єрний перехід, не планували його досконально. Вони досліджували свої можливі «я» на практиці. Поступово їхні нові робочі ідентичності набували форми, але це був тривалий процес коливань між старою і новою ролями. Цей процес вимагав глибоких змін, що зачіпають не тільки роботу, а й фундаментальні переконання та пріоритети.

Нестандартна стратегія 2. Замість того щоб зациклюватися на пошуку свого єдиного істинного «я», зосередьтеся на перевірці та вивченні безлічі можливих «я».

Рефлексія важлива, але вона не повинна ставати захистом від перевірки припущень на практиці. Діючи, ви спостерігаєте за своєю поведінкою і коригуєте очікування залежно від результатів.

Нестандартна стратегія 3. Дозвольте собі коливатися між утриманням і відпусканням старого в перехідний період.

Прийміть труднощі, метушню, сум’яття і невизначеність, які передують зміні професії. Період сум’яття необхідний. Будьте обережні з поспішними рішеннями та новими пропозиціями.

Нестандартна стратегія 4. Не піддавайтеся спокусі ухвалити велике рішення, яке змінить усе й одразу.

Прийміть стратегію маленьких перемог. Поступові успіхи призводять до глибших змін.

Нестандартна стратегія 5. Знайдіть проєкти для вивчення нових напрямів або стилів роботи.

Експериментуйте з побічними й тимчасовими проєктами. Варіюйте свої експерименти, щоби порівняти досвід, перш ніж звузити коло можливих варіантів.

Нестандартна стратегія 6. Зосередьтеся не лише на роботі, а й на пошуку людей, які втілюють ідентичність, якою ви прагнете стати.

Шукайте приклади для наслідування за межами звичних соціальних кіл.

Нестандартна стратегія 7. Не чекайте глобальних змін, а використовуйте повсякденні події, щоб знайти сенс у змінах.

Переглядайте свою історію з урахуванням нових відкриттів.

Нестандартна стратегія 8. Періодично робіть перерви, щоб усунутися і поміркувати над змінами.

Невелика перерва допоможе вам розібратися в собі, відійти від звичних моделей поведінки, але не зав’язуйте в роздумах.

Нестандартна стратегія 9. Зміни відбуваються стрибками.

Використовуйте вікна можливостей для великих або поступових змін. Переломні моменти, спричинені зовнішніми подіями та особистими прозріннями, відіграють важливу роль у кар’єрних переходах. Ці моменти, часто невеликі й символічні, сприяють усвідомленню необхідності змін.

Не варто намагатися знайти своє єдине істинне «я». Зосередьте увагу на тому, яке з безлічі можливих «я» ви хочете випробувати

Рефлексія — це важливо. Але ми можемо використовувати її як захист від реальності. Роздуми про те, хто ми є, менш важливі, ніж з’ясування того, чи дійсно ми хочемо того, що, як нам здається, хочемо. Дія дає можливість побачити себе через нашу поведінку й дає змогу скоригувати наші очікування. Не діючи, ми ховаємося від самих себе.

Переосмислення кар’єри — це нелінійний процес зміни старої ролі, що набридла, на нову, поліпшену. Коли ви не знаєте, що принесе майбутнє, або коли шлях, яким ви йшли, несподівано змінюється, має сенс вивчити різноманітні варіанти, а не дотримуватися одного. Як приклад автор наводить Гері Маккарті, який пережив переломний момент у віці 35 років, коли отримав негативну оцінку своєї роботи й зустрів Діану, свою майбутню дружину. Розмірковуючи про свою кар’єру, Гері зрозумів, що часто під час ухвалення рішень йшов на поводу в інших. Він працював в інвестиційному банку, навчався в бізнес-школі, а потім приєднався до MetaConsulting Group (MCG) у Сан-Франциско. Однак консалтинг, як і банківська справа, не приносили йому задоволення. Переломним моментом стала погана оцінка роботи в MCG, і Гері зрозумів, що йому потрібні зміни. За кілька тижнів він залишив MCG і виїхав із Каліфорнії. Цей крок ознаменував перехід від невпевненості до контролю над своїм життям. Гері досліджував як звичні, так і несподівані кар’єрні шляхи, пов’язані із захопленнями: підводним плаванням і виноробством. Він навіть подумував про те, щоб разом із Діаною відкрити бізнес з організації елітних винних турів. Пройшовши курси інструкторів із підводного плавання, Гері спробував традиційні варіанти розвитку кар’єри, але не знайшов їх задовільними. Зрештою йому зателефонував Блу, компанія якого була частиною мережі MCG. Блу запропонував Гері як фрилансеру взяти участь у новому проєкті зі створення платіжного бізнесу. Гері із задоволенням занурився в хаотичне середовище нового проєкту. Він працював позаштатним співробітником протягом двадцяти місяців, а потім йому запропонували роботу керівником портфелями акцій. Ця роль припала Гері до душі, у ній він міг використовувати своє унікальне поєднання навичок і постійно вчитися.

Під час зміни професії Гері зіткнувся з невпевненістю у своїх подальших діях. Як і багато хто в подібній ситуації, він спочатку не мав чіткого уявлення про те, що робити. Попри те що він пробував різні традиційні методи, як-от бесіди з кар’єрними психологами, звернення до служб аутплейсменту, жоден із них не привів до однозначного рішення. Шлях Гері мав у собі метод проб і помилок. Він почав зі стандартних підходів: вивчав компанії, налагоджував зв’язки та складав списки звичних і незвичайних можливостей. Він спробував перетворити свої захоплення на кар’єру, але засумнівавшись у довгостроковій привабливості цих починань, переглянув свої гіпотези.