Тенденції в галузі віртуального середовища

Тенденція — «Особистість-мультивсесвіт». Соціальні мережі від самого початку заохочували контрольовану й поліпшену версію самих себе. Користувачі публікували найкраще про себе й те, що хотіли запам’ятати. Єдиною емоційною реакцією на допис була кнопка «лайк». Однак із часом таке відредаговане й нещире життя стало спричиняти негативну реакцію. Користувачі стали віддавати перевагу особистостям, які не бояться бути недосконалими. Автори прогнозують, що користувачі шукатимуть нові способи збалансувати самосприйняття із цифровою присутністю, створюючи мінімалістичні віртуальні аватари, які виражають лише певні аспекти особистості. Таке вираження лише певних аспектів особистості автори називають «стратегічним мінімалізмом». Він стає відповіддю на небажання ділитися занадто великою кількістю особистої інформації з інтернет-гігантами. Такі аватари, хоча й не відображають усієї складності нашої ідентичності, усе ж можуть мати глибокий вплив на нашу поведінку в реальному світі. Коли ми створюємо віртуальну версію самих себе, яка представляє нас, наприклад, як музиканта, це може надихнути нас на подальший розвиток цієї пристрасті й у реальному світі. Це так званий ефект Протея — поведінка індивіда починає відповідати його цифровій самопрезентації. Автори згадують платформу Ready Player Me, яка пропонує створювати мультивсесвіт своїх ідентичностей. Вона дає змогу користувачам створювати віртуальні аватари, які можна використовувати в різноманітних іграх і додатках. Такі платформи, як Inworld AI, допомагають додавати аватарам особистісні риси та емоції.

Тенденція — «Імерсивні розваги». Імерсивні розваги виходять за рамки пасивного споживання і дають змогу людям стати активними учасниками процесу. Прикладом можуть бути художні виставки, які перетворюють картини на захопливі враження. Співачка Тейлор Свіфт використовує секретні послання і головоломки, щоб зацікавити своїх прихильників і створити відчуття міфології навколо своєї музики. Ще один приклад — серія концертів ABBA Voyage, у якій було представлено цифрові аватари учасників гурту, які виступали на сцені. Створення цих аватарів містило фільмування жестів і переміщень оригінальних учасників групи за допомогою спеціалізованих 3D-камер. Автори припускають, що імерсивні розваги формують майбутню норму індустрії. Розвитку імерсивних розваг сприяють досягнення в галузі технологій, як-от тактильні костюми для всього тіла й можливість спостерігати за спортивними матчами з погляду спортсменів. Співпраця The Walt Disney Company з Secret Cinema зі створення інтерактивних вражень на основі фільмів свідчить про зростаючий попит на розваги, які дають змогу глядачам активно залучатися до процесу.

Тенденція — «Приховане навчання». Що, якби ви могли навчатися, використовуючи відео та ігри, які зазвичай описуються як марна трата часу? Феномену «прихованого навчання» сприяють відеоігри й такі платформи, як TikTok. У TikTok освітній контент із хештегом #LearnOnTikTok набирає мільярди переглядів. Платформа інтегрувала освітній контент і навіть запустила Фонд творчого навчання під час пандемії. Відеоігри також надають інтерактивний і прихований досвід навчання для юних гравців. Використання таких інновацій, як м’які робототехнічні рукавички, продемонструвало перспективні результати під час навчання навичок без свідомого спрямування уваги. Приховане навчання потенційно здатне усунути нерівність в освіті, роблячи освітній контент доступнішим і знижуючи бар’єри на шляху до знань. У міру того як освітній контент дедалі більше інтегрується в розважальні платформи, люди прагнутимуть до навчання протягом усього життя та очікуватимуть, що набудуть навичок швидше та з більшим задоволенням як у класі, так і за його межами. Ця тенденція до інтеграції навчання в повсякденний онлайн-досвід являє собою майбутню норму освіти. Оскільки такі технології, як віртуальна реальність (VR), стають дедалі доступнішими, вони ще більше розширять потенціал прихованого навчання, забезпечуючи нові рівні занурення та інтерактивності.

Тенденція — «Боротьба з фейками». Проблема фейків виходить за рамки законодавства, оскільки вона підриває суспільну довіру й кидає виклик здатності людей визначати, що реально. Розвиток соціальних мереж, простота створення контенту, зростання обсягу синтетичних медіа та випуск потужніших інструментів на базі штучного інтелекту, які можуть генерувати правдоподібний текст, зображення та відео, посилили проблему. Дезінформація поширюється швидше, ніж правда, особливо у сфері політики. Необхідність засвідчувати справжність інформації стає нагальною, і в цьому можуть допомогти технології. З’являються інструменти, які використовують цифрові відбитки для виявлення фальсифікацій і забезпечення перевірки в режимі реального часу. Стартап Truepic пропонує застосунок, який вбудовує метадані в зображення, які потім перевіряються і завантажуються на сервер для автентифікації. Truepic Lens, випущений 2022 року, дає змогу інтегрувати перевірені метадані в будь-який застосунок, що містить зображення. Технологію перевірки зображень можуть використовувати журналісти, наукові організації, страхові компанії. Є потенціал для використання технології автентифікації зображень в електронній комерції, на платформах знайомств і підбору нерухомості.

Тенденції у сфері розв’язання соціальних проблем

Тенденція — «Боротьба із самотністю». Автори посилаються на дослідження, яке показало, що 22 відсотки дорослих почуваються самотніми (дані по США). Чинники, що сприяють самотності, містять напружений спосіб життя, онлайн-технології, що замінюють спілкування віч-на-віч, і зниження активності релігійних і громадянських груп. Соціальні мережі також відіграють певну роль, оскільки вони можуть змусити людей почуватися обділеними порівнюючи з іншими та посилювати почуття самотності. Як молоді, так і літні люди проводять значну кількість часу в установах, що обслуговують їхні вікові групи, що обмежує зв’язки між поколіннями. Боротьба із самотністю вимагає зміцнення таких міжпоколінних зв’язків. Ініціативи, що сприяють встановленню зв’язків між поколіннями, привертають дедалі більше уваги. Автори наводять як приклад концепцію шведського житлового комплексу SällBo, який заохочує міжгенераційні та кроскультурні зв’язки, вимагаючи від мешканців спілкуватися зі своїми сусідами щонайменше дві години на тиждень. Концепція житла об’єднує різні вікові групи, включно з літніми людьми, молоддю та дітьми-біженцями, з метою боротьби із самотністю і для зміцнення спільноти. Успіх SällBo призвів до його перетворення на постійний проєкт. Аналогічні ініціативи, що сприяють встановленню зв’язків між поколіннями, є і в інших місцях, наприклад, адміралтейство Кампунг у Сінгапурі та агентство зі спільного проживання Nesterly в Бостоні.