Наука кохання: як і чому ми кохаємо
Дайджест бестселера Гелен Фішер «Чому ми кохаємо».
Про наукове пояснення феномена кохання.
Аудіоверсія скороченої книги доступна підписникам. Активувати підписку можна тут
Майже всім знайоме почуття кохання або принаймні закоханості. Хтось прожив зі своїм обранцем усе життя, хтось із трепетом згадує шкільну симпатію, а хтось час від часу переглядає світлини з відпочинку, згадуючи карколомний курортний роман. Кохання одних людей триває роками, а в когось пристрасть перегорає вже за тиждень. Спільним для всіх залишається одне — кохання не можна помацати, його можна тільки відчути. Воно подібне до надм’язової машини або чарівного приймача, який «гіпнотизує» нашу свідомість, витісняючи всі думки, окрім тих, що пов’язані з об’єктом нашого жадання. Але якщо навіть найскладніші пристрої можна розібрати на деталі й подивитися, як же там усе влаштовано, то любов розділити на гвинтики не можна. Не можна подивитися, який механізм відповідає за захват, захоплення партнером, симпатію, гіркоту втрати. Чи все-таки можна?
Автор книжки — Гелен Фішер, професорка антропології та автор кількох книжок-бестселерів, поставила собі за мету «препарувати» любовне почуття. У своїй книзі автор шукає відповіді на кілька запитань: чому ми віддаємо перевагу одним партнерам і відкидаємо інших? Що відбувається в організмі, коли ми відчуваємо симпатію до когось? Як мозок і гормони впливають на нашу поведінку під час закоханості? Чи можна змусити себе закохатися? Чи можна вилікувати розбите серце?
Про це в автора є кілька важливих ідей.
Зміст дайджесту
1Закоханість впливає на всіх людей однаково2У світі тварин теж є любов3Серотонін, дофамін і норадреналін — головні «гормони кохання»4Вазопресин і окситоцин — головні «гормони прихильності»5Романтичне кохання триває недовго, йому на зміну приходить прихильність6На вибір партнера впливає кілька чинників7У кожного з нас є своя «мапа кохання»8Відкинуте кохання проходить дві стадії9Є способи, які допомагають поліпшити самопочуття в разі нещасливого кохання10Завершальні коментаріЗакоханість впливає на всіх людей однаково
Вам може бути 15 або 65 років, ви можете жити в Австралії або в Сибіру, бути чоловіком або жінкою — коли ви закохаєтесь, ви будете відчувати «стандартний» набір «симптомів».
Перший із них — виділення партнера як «особливого». Доти, доки ви серйозно не зацікавитеся кимось, у вашому телефоні може бути ціла група контактів під загальним заголовком «Цілком нічого». Але щойно вас опанують серйозні почуття, усі їх замінить один-єдиний «той/та сама». У вашій уяві об’єкт кохання по-особливому усміхатиметься, розмовлятиме й навіть зав’язуватиме шнурки. Водночас ви не помічаєте недоліків партнера або ж зовсім перетворюєте їх на переваги: сором’язливість здається вам ознакою високого інтелекту, а грубуватість — ознакою мужності.
Друга властивість закоханості — уся ваша увага зосереджена на об’єкті прихильності. Ваші думки постійно повертаються до партнера. Ви не можете зосередитися на роботі та кожні п’ять хвилин перевіряєте, чи не з’явилося нове повідомлення, вам здається, що всі пісні саме про нього/про неї, можливо, ви навіть втратите апетит і сон.
Окрім цього, ви немовби стаєте учасником квесту «знайди прихований сенс». Ви ретельно аналізуєте повідомлення, фрази та погляди, весь час прагнете знайти десяток інтерпретацій і неочевидних значень навіть у найбуденніших речах.
Третя ознака — ви постійно розгойдуєтеся на «емоційних гойдалках». Якщо вам приділили увагу — ви немов ширяєте в повітрі, але варто партнеру не давати про себе знати більш ніж три години — й ось ви вже в паніці та страху, що про вас забули. Сильні почуття характеризуються сильними емоціями (принаймні на початку стосунків). Ви постійно перебуваєте на піку емоцій — від ейфорії до відчаю.
Ви весь час шукаєте емоційного єднання з партнером. У закоханого нерідко розмивається відчуття власного «Я». Ви прагнете розчинитися в партнері немов таблетка жарознижувального в склянці води. Ви постійно шукаєте спільні риси та все, що може вас об’єднати — фільми, які подобаються вам обом, музичні гурти та вподобання в їжі. У якийсь момент ви можете усвідомити, що щастя партнера стає вашим, а коли йому сумно, стає сумно і вам. Емпатія в стані закоханості значно посилюється.
У прагненні бути ближче до вашого обранця ви можете багато чого поміняти у звичках і укладі життя — від стилю в одязі до місця проживання.
Крім єднання душ, ви також будете прагнути до єднання фізичного. Зигмунд Фрейд вважав сексуальне бажання першорядним складником романтичного зв’язку. І, звісно, ви нізащо не погодитеся ділити свого партнера з ким-небудь — ревнощі — ще одна «годувальниця кохання». Йдеться як про фізичну близькість, так і про емоційну — коли ми закохані, наш партнер має належати нам і нікому більше.
Перешкоди на шляху вашого почуття тільки посилять пристрасть. Це чимось схоже на відтягування пружини — що більше кінці віддаляються один від одного, то більша сила впливає на те, щоб вони були ближчими. Відстань, різниця у віці та менталітеті, несхвалення роману суспільством — усе це лише підігріває любовне зілля. Цей феномен відомий як «ефект Ромео і Джульєтти». Коли ви закохуєтеся в когось, хто за всіма параметрами вам не підходить, нагадайте собі, що закоханість і тривалі стосунки дуже сильно відрізняються — те, що викликає у вас захват сьогодні, може бути абсолютно непридатним у довгостроковій перспективі. Джек і Роза з «Титаніка» навряд чи змогли б бути разом у звичайному житті, а сімейні обіди Монтеккі та Капулетті, найімовірніше, взагалі б не відбулися. Тому, коли вас починає тягнути до невідповідної людини, майте на увазі, що перше палке почуття часто буває дуже оманливим.
Швидкоплинність — ще одна властивість закоханості. Нейробіологи дійшли висновку, що пристрасть зазвичай триває від 12 до 18 місяців. Потім на її місце часто приходять глибші почуття — прихильність і почуття єднання з партнером. Ми не можемо весь час перебувати на піку емоцій — це вимагає занадто великих ресурсів. Емоції на початку стосунків потрібні для того, щоб з’єднати людей і видати своєрідний «кредит» на стосунки. І тільки від вас залежить, закладете ви його як фундамент міцної пари чи «розтратите» на яскравий, але нетривалий роман.
У світі тварин теж є любов
З початком періоду спарювання багато тварин починають пошук «того самого»: вони концентрують увагу на одному партнері, часто повністю ігноруючи інших. Подібна вибірковість — не така рідкість, як може здатися. На це є свої причини. Автор наводить як приклад африканських слонів — самиця здатна до зачаття лише один раз на рік, і триває цей період п’ять днів. Якщо запліднення відбувається, то наступні 4 роки (два з яких — період вагітності) її сексуальність ніяк не проявляється. Нічого дивного, що слониха підходить до вибору самця з особливою ретельністю. Схожа ситуація складається і серед орангутангів: самиці здатні до зачаття лише п’ять днів за сім років!
Кохання з першого погляду також існує у тваринному світі. Причина його — в обмеженому часі, відведеному природою на репродукцію. У більшості самок є всього лише кілька днів або навіть годин, щоб зустрітися поглядом із партнером, придивитися один до одного й зачати. Крім того, період залицянь вимагає величезних витрат енергії та сил. Це спеціально передбачено природою, щоб замість нескінченного поневіряння в пошуках «того самого» ми могли зайнятися по-справжньому важливими, з погляду виживання, речами.
Що дивно, так це те, що вибір партнера не пов’язаний лише з фізіологічним періодом можливого зачаття. Так, фахівець із приматів, професор Гудолл, стверджує, що шимпанзе виявляють симпатію до певних особин незалежно від фази циклу.
У тваринному світі самиці схильні віддавати перевагу самцям вищого рангу, а також «власникам» найкращих місць проживання.
Усі види тварин у період залицянь прагнуть якомога яскравіше проявити себе: слони задирають хобот догори, рухають вухами, а завершує образ своєрідне бурчання, що демонструє впевненість у собі. Шимпанзе встають на задні лапи, розгойдуються і трясуть гілки, самці кажанів постійно плескають крилами поруч з обраницею, вусаті кити підіймаються з води та рухають масивними плавниками.
Крім проявів моногамії, тварини виявляють і інші почуття, так схожі на любов серед людей.
Чарльз Дарвін вважав, що тварини відчувають той самий спектр емоцій, що й люди: пристрасть, потяг, ревнощі, підозрілість і навіть цікавість.
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Переглянути коментарі (0) Підписатися на Telegram-канал