Наш мозок — це клубок очікувань. Якщо очікування не збігаються з реальністю, то мозок однаково намагається зробити так, щоби перемогли очікування

Ми помиляємося, коли думаємо, що наш мозок відображає реальність такою, яка вона є. Насправді він сам створює її відповідно до того, що ми очікуємо побачити. Наша внутрішня реальність зіткана з очікувань, які ми пред’являємо світу. Ці очікування можуть як позитивно, так і негативно позначатися на нашому здоров’ї та ставленні до життя. Вони настільки сильні, що можуть змусити людей заперечувати очевидне, ігноруючи реальний стан справ.

Ба більше, очікування здатні зцілювати. Один із прикладів — «ефект лікаря», коли ви помічаєте, що симптоми хвороби минають або знижуються саме в той момент, коли ви входите в кабінет лікаря. Така сила наших очікувань — ми очікуємо, що лікар допоможе нам і навіть просто зустріч із ним приносить полегшення. Ми бачимо кабінет, вдихаємо запахи медичних препаратів, починається вироблення внутрішніх анальгетиків, які знижують біль в організмі. У результаті ми відчуваємо полегшення, але можемо відчути й незручність через те, що ми даремно прийшли на прийом, якщо нічого не болить.

Проте очікування не можуть виникнути просто так. Потрібне підштовхування, вплив ззовні, який їх спровокує. У своїй книзі автор виділяє кілька таких чинників:

1. Плацебо. Це те, що видається за ліки, хоча насправді ними не є. Наприклад, вам дають червону пігулку й кажуть, що це новітній засіб від головного болю, який діє миттєво. Ви її приймаєте, і вам справді стає легше. А потім ви дізнаєтеся, що таблетка була звичайним цукром і ви прийняли плацебо. Механізми роботи плацебо вкрай складні й поки що мало вивчені.
2. Ноцебо. Це протилежність плацебо. Якщо перше здатне зцілювати, то ефект ноцебо зворотний — воно приносить біль і страждання, хоча жодних об’єктивних причин для цього немає. Під впливом ноцебо мозок може змушувати нас відчувати страждання. Як і у випадку з плацебо, буває достатньо кількох слів або однієї таблетки.
3. Гіпноз. Ще один маловивчений механізм впливу на людський мозок. Гіпноз існує, проте не на всіх він однаково діє і поки що достеменно невідомо, як він працює.
4. Ворожки, знахарі, чаклуни, гомеопати тощо. Ці люди здатні використовувати у своєму арсеналі ноцебо, плацебо та гіпноз, посилюючи нашу схильність до навіювання.
5. Алкоголь, наркотики, їжа. Це не плацебо й ноцебо, а речовини, що реально впливають на наш мозок. Однак варто мати на увазі, що наш мозок робить так, що ми сильно переоцінюємо нашу залежність від них.

Плацебо — це те, що здатне зцілювати людей без прямого впливу лікарських речовин

Навколо ефекту плацебо є багато домислів. Хтось вважає, що плацебо діє на людей, розсіяних, легковірних, схильних поступатися, погоджуватися, невиправних оптимістів. Однак усе це не відповідає дійсності. Як з’ясував автор, до ефекту плацебо схильні абсолютно всі. Причому дія цього ефекту не контролюється свідомістю. Навіть якщо ви знатимете, що приймаєте плацебо, ви все одно відчуєте його дію. Інше питання, що сила впливу плацебо на всіх проявляється по-різному.

Чим пояснюється ефект плацебо? Досі ми мало про нього знаємо. Факт у тому, що деякі, навіть досить серйозні захворювання, можна лікувати звичайними марницями або їхніми складнішими версіями — хибними операціями. Список захворювань, які лікуються за допомогою плацебо, досить великий. Ось лише кілька з них:

1. Депресія.
2. Хронічні болі.
3. Хвороба Паркінсона.
4. Псоріаз.
5. Різного роду залежності.
6. Мігрені та головні болі.

Від чого плацебо не лікує:

1. Рак.
2. Діабет
3. Синдром Альцгеймера.
4. ВІЛ.

Усі інші функціональні захворювання, які не залежать від психосоматики, тобто виключають вплив психологічних чинників на перебіг захворювання.

Чому плацебо діє? Тому що в справу вступають очікування. Після вживання лікарського препарату наш мозок очікує, що зараз нам стане легше. Приховано мозок дає організму команду виробляти внутрішні анальгетики та інші речовини, які заглушають біль, унаслідок чого він минає.