Міф про капіталізм: монополії та смерть конкуренції
Дайджест бестселера «The Myth of Capitalism».
Про те, як сьогодні спотворюється саме поняття капіталізму, який підміняють могутністю кількох монополій, що створюють умови, у яких конкуренція неможлива.
Монополісти, коли бракує конкуренції абсолютно не турбуються про споживача, у якого немає вибору — він однаково нікуди не дінеться. Саме таке ставлення монополій до споживача на тлі їхньої зростаючої могутності викликає в усьому світі зростання революційних настроїв, бажання змінити несправедливий порядок речей, який бачать і ліберали, і консерватори. Свого часу капіталізм вивів зі злиднів багато країн, підживлював технічний прогрес, удосконалював фінансові системи та ринки. Сьогодні він перетворюється на свою фальшиву версію — капіталізм без конкуренції.
Для капіталізму характерні дві головні риси — непорушність приватної власності та можливість отримання прибутку в умовах конкуренції. Приватна власність залишається недоторканною досі, а з конкуренцією все по-іншому. З кількома величезними монополіями, які зосередили у своїх руках ключові галузі, конкуренції майже немає. Тим часом саме конкуренція дає рівні шанси й можливість розвитку. В умовах коли її бракує, споживачі та працівники обмежені у виборі. Вона стимулює попит і пропозицію, розвиває інновації, сприяє зростанню економіки, підживлює демократичні інститути, зміцнює права і свободи. Еволюція технологічних та інших галузей відбувається завдяки конкуренції, без неї все перетворюється на застій.
Монополії послабили або поглинули менші фірми, посиливши в такий спосіб свою ринкову владу. Наслідками стали зниження продуктивності, економічної динаміки, менша кількість стартапів, завищення цін на продукцію монополістів за погіршення якості товарів чи послуг, зниження зарплати працівникам. Ринки працюють найкраще в умовах здорової конкуренції, але сьогодні її практично немає.
Конкуренція — це чесна гра. В умовах фальшивого монополістичного капіталізму великі компанії мають можливість впливати на регулятори, придумуючи правила під себе, лобіюють потрібні їм закони, фінансуючи політиків, стають дедалі більшими, тоді як менші компанії просто зникають, що не залишає вибору ані споживачеві, ані працівникові.
У багатьох галузях США ринки контролюють 3–4 великі компанії. Дві корпорації захопили пивний ринок і виробляють 90 % усього пива, яке п’ють у країні. Повітряні перевезення контролюють чотири авіакомпанії, половина банківських активів США перебуває у віданні всього п’яти банків. У багатьох штатах ринок медичного страхування захопили дві монополії, що мають частку ринку приблизно 90 відсотків. І цей список можна продовжувати довго.
У сфері технологій усе ще гірше. Вона сама по собі погано регулюється чинними законами, занадто застарілими для неї. У Google в Інтернеті 90 % ринку, у Facebook — 80 % частки соціальних мереж. Майже вся інтернет-реклама зосереджена в їхніх руках. Закони писалися без урахування роботи цифрових платформ, і як їх регулювати сьогодні — незрозуміло. А тому ці платформи живуть за власними правилами.
Така концентрація могутності в руках монополій не призведе ні до чого хорошого, ні в економіці, ні в політиці. Уже сьогодні в наявності сильне уповільнення економічного зростання, попри величезні фінансові вливання ФРС.
Між лівими та правими політичними силами ведеться дискусія про сучасний капіталізм. Однак самого предмета розмови немає. Є лише прагнення до монополізації, коли великі компанії поглинають дрібні, а закони пишуться для багатих і проти бідних. І тому сьогодні потрібна нова мирна революція, щоб відновити конкуренцію і позбавити монополії їхньої влади та могутності.
Зміст дайджесту
1Монополії маскуються під олігополії або дуополії2Олігополії можуть діяти як монополії, вступаючи в пряму змову3Промислова концентрація веде до зниження зарплат, нерівності доходів, зменшення стартапів та інвестицій4Монополіст використовує своє домінування в одній галузі для переходу на інші ринки5Антимонопольне законодавство в США майже втратило силу за мовчазного схвалення уряду6У галузях, пов’язаних із патентним законодавством і захистом авторських прав, закони регулювання майже не діють7Економічну нерівність можна виправити за допомогою робочого антимонопольного законодавства і створення умов для конкуренції8Завершальні коментаріМонополії маскуються під олігополії або дуополії
Поки що ринки не повністю монополістичні й конкуренція все ще зберігається. Немає компанії, яка підгребла б під себе 100 % ринку. Але це і присипляє пильність: якби таке сталося, регулятори втрутилися б. Але коли йдеться про дві-три великі компанії, так звану олігополію або дуополію, це не так впадає в око. Але це ті ж самі монополії, які поки що розділяють владу й могутність із кількома побратимами.
Олігополія в перекладі з грецької означає «мало продавців». Фактично олігополісти — це олігархи, а олігополія — та сама монополія, яка визначає умови, на яких люди можуть отримати доступ до її товару чи послуги.
Багато великих компаній прагнуть до знищення конкуренції. Так діє і Воррен Баффет. Він відкрито говорить, що вкладення грошей у галузі, де є конкуренція, — справа небезпечна й безглузда, на відміну від створення монополій. Баффет починав із того, що скуповував єдині газети в містах, газети, у яких не було конкурентів. Отже, він отримував можливість регулювати ціну такої газети на свій розсуд, конкурентів у неї все одно не було. Він говорив, що маючи в руках монополію, нею може керувати будь-який ідіот. Там, де не можна було купити монополію, він купував дуополію або погоджувався на олігополію.
Пітер Тіль, один із засновників PayPal та інвесторів у LinkedIn і Facebook, теж не любить конкуренцію, віддаючи перевагу монополії та дуополії. Він навіть написав книгу «Від нуля до одиниці», де радив підприємцям націлюватися на створення монополій.
Вихваляння монополій слідом за Баффетом і Тілем підхопили й інвестиційні банки, зокрема Goldman Sachs, які рекомендують своїм клієнтам вкладати гроші в олігополії, що можуть диктувати цінову політику, тиснути на робітників і постачальників. Багато сучасних економістів відкрито захоплюються монополіями та вважають їх досконалішою формою капіталізму, наступним щаблем його еволюції, зрозуміти яку дано не кожному, а тільки особливо освіченим умам.
Хай там як, очевидно одне: у найрізноманітніших галузях економіки конкуренції стає дедалі менше. З 1997 до 2012 року понад 60 % американських галузей промисловості зосередилися в руках кількох фірм. Їхній прибуток зростає внаслідок монополізму. Відбуваються безперервні поглинання і злиття. Реалізується передбачення Маркса про безперервне пожирання дрібних капіталістів більшими, поглинання капіталу слабкої компанії сильнішими.
Попри щорічне зростання економіки США, кількість зареєстрованих компаній скорочується. Якщо так піде й далі, до 2070 року в ній залишиться по одній компанії на галузь, і така тенденція може призвести до соціальних потрясінь, зокрема й до революції.
Не можна сказати, що великими компаніями керують суцільно лиходії. Вони цілком раціональні, усуваючи конкурентів шляхом купівлі їхніх дрібніших компаній і монополізуючи свої галузі. Але те, що правильно й добре для окремої корпорації, далеко не завжди є благом для економіки загалом.
Олігополії можуть діяти як монополії, вступаючи в пряму змову
Олігополії взаємодіють одна з одною, удаючи, що конкурують, а на ділі вступаючи в картельну змову, подібно до того, як мафіозні сімейства домовляються між собою про розподіл сфер впливу на різних територіях. Теппер і Гірн наводять як приклад об’єднання родин з ініціативи Лакі Лучано 1931 року після так званої Кастелламмарської війни. Владу розділили між сімействами, що підтримують партнерські стосунки та не вдираються на чужу територію, а панування боса всіх босів, який одноосібно правив усіма, відійшло в минуле. Схожа ситуація сьогодні склалася з олігополіями в різних галузях. На вигляд вони конкурують, на ділі ж негласно співпрацюють, утворюючи картелі.
Періодично деякі картелі виявляються і викриваються. Так, у США з 1996 до 2010 року було виявлено й закрито 128 корпорацій, які встановили завищені ціни в найрізноманітніших галузях. Але насправді їхня кількість набагато більша, за руку ловлять не більше ніж 20 % таких фірм, а більшість залишається в тіні.
Останнім часом було розкрито міжнародні картелі в таких галузях, як морепродукти, авіаперевезення, комп’ютерні монітори, ліфти та багато іншого. Картелі тримають ціни та скорочують пропозицію, багато з них існують десятиліттями та рухаються в бік олігополій. Більшість картелів припадає на такі сфери, де кільком фірмам належить до 75 % ринку.
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”
Переглянути коментарі (0) Підписатися на Telegram-канал