Випробування № 1. Примиріться зі своїм минулим

Одного разу, ще бувши дитиною, Ґоґґінс дуже сильно захворів. У нього була висока температура, його лихоманило, з вуха текла кров. Однак він був так заляканий батьком, що просто лежав у своєму ліжку й боявся поворухнутися, щоб його не помітили. Мати побачила, що із сином щось не те, помацала лоб і зрозуміла, що температура дуже висока. Вона одразу ж узяла його на руки й повезла в лікарню. Батько лише байдуже подивився на них і сказав, що не заплатить ні цента за медичну допомогу. У лікарні лікарі сказали, що якби маленького Гоггінса привезли трохи пізніше, то він міг би втратити слух.

Таких випадків у його житті було чимало. Він вчився терпіти біль і страждання, приховувати свою ненависть і презирство до тих людей, які погано до нього ставилися. Він до глибини душі ненавидів свого батька й понад двадцять років не спілкувався зі старшим братом через дитячі образи та розбіжності в поглядах. Ґоґґінс був єдиною в класі чорношкірою дитиною. Недалеко від його будинку збиралися члени місцевого відділення ку-клукс-клану. Він відчував презирство до білих реднеків, які називали його «нігером» і погрожували вбити його та його матір, і приєднався до вуличної банди. Одного разу, коли він повертався додому, його мало не підстрелив білий фермер, який просто їхав повз. Від стресу в нього стало випадати волосся і він почав заїкатися. Ґоґґінс перестав встигати в школі, через що його збиралися віддати до спецшколи, де навчалися діти з психічними розладами.

Після того як мати розлучилася з батьком і переїхала в інше місто, вона почала зустрічатися з пристойною людиною, яка добре ставилася до неї та Девіда. Вони дуже прив’язалися одне до одного, справа йшла до весілля. Хлопчик почав думати, що нарешті в його житті все налагоджується. Але за день до весілля на його майбутнього вітчима напали бандити та вбили його. Після цього мати Ґоґґінса кілька років перебувала ніби в заціпенінні та перестала приділяти увагу вихованню сина.

Ґоґґінс переживав одну невдачу за іншою, здавалося, що їм просто немає кінця. Життя автора складалося із суцільних помилок. І він зміг винести із цього головний урок, який став його першим і по-справжньому складним випробуванням — потрібно примиритися зі своїм минулим. Адже ми не вирішуємо, коли та в яких умовах народилися. Ми не вибираємо батьків. Ми не контролюємо багато аспектів свого життя. Ми можемо тільки змиритися із цим, поставити крапку, відкинути минуле, як стару шкіру, і почати рухатися далі.

Примиритися з минулим непросто. Головно тому, що минуле виникає в нашій голові фрагментами, а не єдиною картинкою. Щоб зібрати мозаїку минулого воєдино й назавжди позбутися його, автор рекомендує взяти блокнот і максимально правдиво написати про своє життя. Бути відвертим із самим собою. Написати про всі помилки, невдачі та гіркі моменти. Потрібно повністю зануритися в минуле. Якщо є можливість, поділитися найжахливішими моментами з близькими.

Мета першого випробування в тому, щоб зібрати все своє гірке минуле в одну картину й поділитися нею із самим собою і тими, кому ви довіряєте. Примиритися з минулим буде непросто, але це допоможе більше не сумувати про втрачені можливості, не збирати образи, а перейти на наступний етап.

Випробування № 2. Усвідомте свої недоліки — будьте максимально чіткими та жорсткими. Використовуйте «Контролююче дзеркало»

Коли ви навчитеся керувати своїм минулим і не зациклюватися на ньому, час переходити до усвідомлення своїх недоліків. І в цьому випадку потрібно також бути максимально відвертим із самим собою. Подивитися на себе збоку, встати, буквально, перед дзеркалом.

Ґоґґінсу не пощастило від самого народження, і річ навіть не в батьках та умовах, у яких він жив. Проблема була в кольорі його шкіри та місці, у якому він жив — у невеличкому містечку в штаті Індіана, де були дуже сильні расистські настрої та, як наслідок, часто відбувалися злочини на цьому ґрунті. Це жахливо, коли хтось не любить тебе або навіть хоче вбити тільки за те, що ти не народився з білою шкірою. Колір шкіри автор не міг змінити, але в нього був шанс змінити своє ставлення до того, що відбувається, перестати концентруватися на ненависті.

Гоґґінс пропонує читачеві стати перед дзеркалом і розповісти самому собі про свої недоліки. Ви незадоволені зайвою вагою? Подивіться на себе. Подивіться уважно. І скажіть собі правду: «Так, я товстий. Так, у мене зайва вага».