Великі ідеї формують і розсувають межі можливостей, мають найбільший вплив на людське життя

Поширення таких ідей охоплює кілька етапів.

Перший етап Баскар називає зачаттям. Ідея може народитися у ванні, як в Архімеда, або під яблунею, як у Ньютона. Але ідея не обов’язково має народитися як миттєве осяяння — іноді вона розтягується на десятиліття, як у Дарвіна з його природним добором.

Другий етап — втілення в життя. Недостатньо просто вигадувати ідеї, потрібно виконувати їх на практиці, знайомити з ними світ. Дарвін почав із публікацій статей та книжок, де він доводив свою теорію світові. Якщо прорив залишається тільки всередині голови його автора, це не справжній прорив.

Третій етап — визнання. Теорія Дарвіна про походження видів була прийнята не відразу. Цьому передували обговорення, всебічне вивчення, переконання за допомогою доказів. У підсумку ідея широко поширилася і справила враження на всіх, хто має стосунок до науки, особливо до біології, і стала популярною.

У якісь історичні періоди одні етапи протікають легше, інші зустрічають перешкоди або борються з іншими ідеями. Деякі ідеї ніяк не можуть вийти у вигляді публікацій, або просто залишаються непоміченими протягом десятиліть, а то і століть.

Багато великих ідей крихкі, для їхньої появи та втілення, крім іншого, потрібна удача, щасливий випадок. Роберт Кох випадково виявив запліснявілу картоплю і відкрив спосіб виділення чистих бактеріальних культур з одним видом збудника. У ту пору всі працювали з рідкими середовищами, наливаючи в колбу живильний розчин, де розмножувалися бактерії. Було неможливо відокремити один вид бактерій від іншого. Але одного разу Кох забув у лабораторії варену картоплю, і через кілька днів виявив, що на її поверхні з’явилися плями різного кольору. Колонії різних мікробів росли окремо одна від одної.

Кілька років потому Александр Флемінг випадково відкрив пеніцилін, коли в лабораторії цвіль вбила колонію стафілококів. Радіація і рентгенівські промені теж були відкриті випадково, під час пошуку зовсім інших речей. Колумб відкрив Америку, вважаючи, що знайшов шлях до Індії. Спочатку кардіостимулятори призначалися для вимірювання серцебиття, а не підтримання серцевої діяльності.

Кожна ідея формується з інших ідей та містить у собі елемент випадковості. Це може бути вдалий експеримент, знахідка, відкриття зовсім в іншій галузі, яке можна перенести на потрібний ґрунт. Випадковості можуть бути й нещасливими: неправильне тлумачення фактів, помилкові експерименти, некоректні висновки перешкоджають народженню великих ідей.

Крім того, для ідеї важливо народитися в потрібний час, щоб суспільство виявилося готовим до неї. Паровий двигун був винайдений як механічна іграшка в Єгипті в першому столітті нашої ери, але повністю реалізувався тільки в XVIII столітті у Великій Британії. Великі ідеї чутливі не тільки до випадковостей, а й до духу часу — до його економіки, культури, менталітету. Одні ідеї щасливо визрівають у певну епоху, інші виявляються заблокованими до кращих часів.

Крім того, ідеї не виникають на порожньому місці, вони складаються з рекомбінації колишніх ідей. Прориви — не стільки радикально нові ідеї, а комбінації попередніх ідей. Дарвін сформулював теорію природного добору 1859 року, але він її не винайшов. Його велике відкриття ґрунтувалося на теоріях його власного діда Еразма Дарвіна, Ламарка, Анаксімандра. Він був знайомий із теоріями Мальтуса про зростання народонаселення, з роботами Чарльза Лаєлла з геології, що змінили сприйняття часу. Дарвін сам стверджував, що в його ідеї про походження видів було 34 попередники. Він вів постійну наукову дискусію з безліччю вчених кореспондентів. Він ішов до свого відкриття все життя, десятиліттями вивчаючи факти.

Сьогодні, у XXI столітті, ми накопичили велику кількість ідей, щоб, спираючись на них, здійснити чергові прориви. Цього вимагають і величезні проблеми, що стоять перед нами. Стає дедалі складніше підтримувати прийнятний рівень соціального й технічного розвитку для населення, що безперервно зростає. Але жителі багатих країн не готові відмовлятися від звичного способу життя, а жителі країн, що розвиваються, — від своїх амбіцій. Ми дуже потребуємо проривних ідей, не тільки в галузі технологій, а й у культурі та мистецтві, щоб розв’язати ці проблеми.

У наш час великим ідеям багато в чому складніше привести до прориву

Свого часу Пастер зробив кілька проривних відкриттів. Він змінив уявлення про природу хвороб завдяки своїй мікробній теорії хвороб. Він придумав техніку пастеризації, відкрив причини сепсису та його зв’язок із клінічною чистотою. Пастеру людство завдячує появою техніки вакцинації та вакцин від сказу й сибірської виразки. Він досліджував світ мікроорганізмів та їхню взаємодію, здійснюючи прорив за проривом. Усі його відкриття формувалися в спартанських умовах із мінімальним обладнанням, і водночас великому вченому доводилося розв’язувати повсякденні питання і практичні проблеми. Тільки під кінець життя за наказом Наполеона III він отримав сучасну лабораторію.

Ідеї Пастера змінили світ. З кінця XIX століття до наших днів тривалість життя збільшилася, медицина і громадська охорона здоров’я зробили крок далеко вперед. Відкриття сальварсану й пеніциліну змусило відступити хвороби, які раніше вважалися невиліковними.

Саме з відкриттів Пастера почався шлях до золотого віку медицини. Він тривав із середини 1930-х до середини 1980-х років, коли, здавалося, було можливо все. Проводилися операції на відкритому серці, поширилися трансплантація органів, технології для допомоги народженню, протизаплідні засоби та підтримання важких хворих у реанімації. Людство навчилося викорінювати важкі хвороби, такі як віспа та поліомієліт.

Збільшилася і тривалість життя, що насамперед пов’язано з поліпшенням громадської охорони здоров’я. У квартирах з’явилися вода й каналізація, збільшувалася кількість лікарень, скоротилася дитяча смертність — з 200 на 1000 народжень у 1880 році до 27 на 1000 у 1950-му. Тривалість життя 1890 року становила 44,1 року для чоловіків і 47,8 року для жінок; до 1950-го вона підвищилася до 66,4 та 71,5 відповідно. До 2000 року тривалість життя для чоловіків у Великій Британії становила 76 років для чоловіків і 80,6 років для жінок.

Однак поступово справа застопорилася. Зростання тривалості життя зупинилося.

Для досягнення проривів потрібно все більше грошей, часу, зусиль і вчених.

Кількість ліків, схвалених для проведення досліджень і розробок, скорочується вдвічі кожні 9 років. Водночас вартість розробки нових ліків зросла з 1950-х років приблизно в 80 разів. Для цього потрібно все більше коштів і сил, що дедалі більше ускладнює фармацевтичний прорив.