Іноді унікальні здібності виникають після якогось нещастя

Маленький Джеймс Гаррісон народився в містечку Джуні в Австралії та ріс, що називається, бідовою дитиною. Він часто хворів, але водночас весь час прагнув на вулицю, де постійно потрапляв в історії. То він бігав за сестрою з ложкою в роті, і під час падіння вона встромлялася йому в горло, то влаштовував із друзями перегони на велосипедах залізничними коліями. Одного разу він примудрився мало не потрапити під машину швидкої допомоги. Слабке здоров’я і пустотливий характер робили його частим гостем у лікарні, але все ж нічого надто серйозного з ним не траплялося. Однак 1951 року у віці 14 років Джеймс потрапив до лікарні з бронхітом, який перейшов у пневмонію. Пеніцилін не допомагав, запалилися обидві легені, боліли груди. З Джуні його перевезли в лікарню Сіднея у відділення торакальної хірургії. Молодий хірург Гаррі Віндзор вирішив вдатися до лобектомії — вирізати інфіковану частину легені, щоби припинити подальше поширення інфекції. Хлопчик був у поганому стані й Віндзор не був упевнений, що він виживе.

Однак Джеймс не вішав носа. Він говорив лікарю і медсестрам, що в нього є щасливий пенні, і показував їм монетку, розчавлену колесами поїзда, — вони з друзями часто розважалися тим, що клали монетки на рейки, і якщо якась із них не відлітала, а розплющувалася, вона вважалася щасливою.

Попри те, що його постійно кололи голками, вставляли в горло трубки для дослідження дихальних шляхів і водили на рентген, він не скаржився і не вередував, а лише чіпав свій щасливий пенні.

Дослідження крові Джеймса показало, що він мав першу групу (0) з негативним резусом, яку мають лише приблизно 7 відсотків людей. Це найбільш підхожа кров для переливань — вона підходить для реципієнтів із будь-якою групою. Однак її носіям підходить тільки вона. Загалом є чотири групи крові. Крім того, кров людей різниться за резус-фактором — він може бути позитивним або негативним залежно від наявності в крові антигенів. Найпоширеніший позитивний резус-фактор, люди з негативним становлять приблизно 15 % популяції (у різних частинах світу співвідношення може коливатися). Під час переливання кров має бути сумісною з групою і резус-фактором, це питання життя і смерті.

Медсестри обсипали Джеймса компліментами, особливо вони хвалили його випнуті вени, кажучи, що вони такі ж сильні, як австралійське сонце. Вони намагалися відвернути його від трубок і голок, а він із задоволенням розповідав про свої витівки.

Настав день операції. Батьки Джеймса дуже хвилювалися. Його батько, механік Реджинальд Гаррісон, був міським Санта-Клаусом і постійним безплатним донором. Він любив сина й дуже хвилювався за нього. Було вирішено видалити частину правої легені, у гіршому разі — всю легеню цілком, тоді ліва, що залишилася, працюватиме за дві. Операція ризикована, як і всі операції на легенях, — вони мають ризик сильних кровотеч. Внутрішня кровотеча може продовжитися і після операції, бо під час неї втрачається велика кількість тромбоцитів і кров розріджується.

Перед самою операцією Джеймс раптом злякався. Він втрачав сили, його мучили кашель і жар, він цілий тиждень провів у лікарні, а тепер його ще й розріжуть. До того ж він бачив, що батьки стривожені. Але він постарався не видати свого страху. Незабаром він уже лежав під наркозом на операційному столі.

Коли доктор Віндзор дістався легень, він виявив, що три частки правої легені вже змертвіли, а простір між легенею і грудною стінкою був заповнений гноєм. Гній відкачали, відмерлі ділянки почистили. І тут у Джеймса почалася кровотеча.

Віндзор на цей випадок приготував пляшки з кров’ю. Вони швидко закінчилися, але кровотеча не припинилася. Серце билося часто, дихання стало неглибоким. Віндзор зшивав судини й тканини, життя Джеймса висіло на волосині. Він втрачав кров, але її вливали знову, — іншу, з пляшок. Операція тривала 11 годин, і Джеймс вижив. Власної крові в ньому більше не залишилося, вона була повністю замінена донорською.

Коли Джеймс прийшов до тями в реанімації, він побачив щасливих батьків. Батько сказав йому, що його життя врятувала чужа кров, без неї він би помер. І Джеймс відповів йому, що поверне борг. Кров, яку перелили Джеймсу, не лише врятувала йому життя, а і зробила ніби іншою людиною. Він швидко одужав не лише після важкої операції, а й від усіх своїх нескінченних хвороб, розквітнув і зміцнів. І щойно він досяг повноліття, почав за прикладом батька регулярно здавати кров — так він повертав борг.

Те, що має захищати, іноді атакує

Молодий доктор Джон Горман приїхав до США з Австралії 1955 року. Він був честолюбний і вважав, що в Америці знайде найкраще застосування своїм талантам. Спочатку все складалося не так, як йому хотілося. Він був сором’язливий і часто не міг знайти контакт із пацієнтами, а вони не довіряли його методам лікування. Він мріяв займатися лікарською практикою, не стикаючись із пацієнтами. Горман знайшов себе в мікробіології, гематології та хімії, а згодом почав працювати з банками крові та лабораторними дослідженнями.

У лабораторії Колумбійського університету Горман працював над багатьма проєктами, пов’язаними з кров’ю. Він вивчав підготовку крові до переливання і фіксував найпоширеніші помилки. Несумісні переливання могли відправити людину на той світ, викликати запалення і жовтяницю. Крім того, люди, які працюють над дослідженнями крові, постійно шукали засіб від гемолітичної хвороби новонароджених. Вона абсолютно точно була пов’язана з кров’ю, але було незрозуміло, як боротися з несумісністю крові матері та плоду. Честолюбний молодий учений вирішив, що в цій галузі для нього відкривається багато перспектив.

Цьому багато в чому сприяло знайомство з Вінсом Фредою, лікарем і дослідником. Фреда завжди цікавився властивостями крові й навчався протягом року в Александра Вінера, який працював із Карлом Ландштейнером, провідним дослідником крові. У 1937 році саме Ландштайнер і Вінер виявили позитивний резус-антиген, який є в 85 відсотків людей, і його відсутність у решти 15 відсотків (резус-негативних). Це відкриття зробило переливання крові набагато безпечнішим. Інший учень Ландштайнера, Філіп Левін, виявив, як розбіжність резус-факторів шкодить новонародженим.