Перегляньте основи того, як ви працюєте, і поставте на перше місце найбільш перспективні проєкти

У вас може бути безліч ідей і цікавих задумів, але ви не зможете їх втілити, якщо більша частина вашої енергії та часу витрачається на відволікання і погані звички.

Кожна творча людина стикається з невпевненістю і кризами — свого роду внутрішніми демонами, але в сучасному світі «демонів» стало більше, а самі вони — набагато настирливіші. Це відволікання, які відводять нас усе далі від головних наших життєвих цілей.

Однак ми не можемо звинувачувати тільки своє оточення, необхідно взяти особисту відповідальність за реалізацію своїх цілей. Для початку варто замислитися над тим, як організовано вашу роботу й чи можна поліпшити її організацію. Так, Скотт Белскі пише, що коли він запитує команди про те, коли вони востаннє обговорювали те, як вони працюють, то у відповідь отримує лише здивоване мовчання.

Виникає парадокс: люди почуваються страшенно зайнятими, страждають через погану організацію роботи, але не можуть знайти жодної хвилини, щоб замислитися над тим, як можна поліпшити становище. Найбільша проблема — це наша власна реактивність, коли ми лише відповідаємо на стимули, а не задаємо напрямок своїй роботі самостійно, бездумно приймаємо культуру «завжди на зв’язку». Тому, перш ніж освоювати нові техніки, потрібно переосмислити організацію робочого потоку. Потрібно відійти на крок назад і подивитися, що можна поліпшити.

Проведіть аудит вашої організації праці — оцініть, як ви працюєте, і візьміть на себе відповідальність за виправлення того, що вас не влаштовує.

По-справжньому видатні досягнення вимагають сотень, а іноді й тисяч годин роботи. Для цього необхідно працювати щодня і регулярно, попри настрій і не чекаючи натхнення. Тому творчі люди виробляють для себе певні ритуали, щоби працювати регулярно і плідно. Так, Ернест Гемінгвей встановлював для себе мінімальний ліміт практики — він писав мінімум 500 слів на день, незважаючи ні на що. Багато творчих людей виробляють звички, які створюють потрібний для роботи настрій. Вони виконують роль свого роду тригера або «фреймворку» для продуктивної роботи.

У кожного в житті багато обов’язків, які необхідно виконувати незалежно від наших бажань. Це сімейні та робочі обов’язки, оплата рахунків і кредитів. Водночас у нас є свої прагнення, які не реалізуються самі по собі, а отже, якщо ми дійсно хочемо їх втілити, ми самі маємо докладати зусиль, щоб знайти для них час, причому робити це не уривками, а на регулярній основі.

Це здається оманливо простим, але в реальності чинити опір імпульсам і тиску з боку оточення досить складно. Але коли пріоритетами для нас стають чужі вимоги, а не наші мрії, виникає відчуття, що ми проживаємо не своє життя.

Найважливіше рішення, яке необхідно прийняти, щоб реалізувати щось значуще, — це поставити на перше місце креативну роботу, а на друге — реактивну. Тут вам доведеться зіткнутися з дискомфортом, спричиненим можливим осудом із боку тих, хто чекає на вашу увагу та миттєвий відгук. Але краще розчарувати кількох людей у маленьких речах, ніж пожертвувати найважливішим для вас.

Виділяйте блоки часу для сфокусованої роботи, встановіть асоціативні тригери, які налаштовуватимуть вас на потрібний лад

Під час роботи ми розриваємося між двома протилежними тенденціями. Перша — наші глобальні завдання, які вимагають фокусування. Друга — вимога завжди бути на зв’язку, через що ми постійно відвертаємося. Тобто від вас одночасно вимагається і справлятися з відволіканнями, і реагувати на них. Відволіканням дуже легко піддатися, а оскільки в нас немає точних метрик для відстеження їхньої шкоди, ми не можемо точно знати, у що вони нам обходяться. Ми не помічаємо шкоди й звертаємо увагу виключно на їхню користь. Відволікання на роботі — розмови в групових чатах, безглузді повідомлення, що масово пересилаються поштою, заважають продуктивній роботі та можуть коштувати роботодавцям тисяч людиногодин.

Попри те що систему можна змінити лише в довгостроковій перспективі, ми можемо змінити свої індивідуальні звички, щоб вони допомагали нам зберігати концентрацію у світі, сповненому відволікань. Найпростіший і найдієвіший спосіб — регулярно резервувати у своєму розкладі блоки часу для поглибленої та сфокусованої роботи над важливими для вас проєктами. Заплануйте такі блоки часу на тиждень наперед. Цей час буде законно належати тільки вам, і ніхто не матиме права відвертати вас від сфокусованої роботи. Але планування — це тільки пів справи. Інша половина — не відриватися, не піддаватися імпульсам. Щоби поліпшити свою опірність імпульсам, використовуйте кілька технік:

• Починайте зі встановлення маленьких блоків, а потім поступово подовжуйте періоди. Ви можете почати навіть із 15 хвилин, але обіцяйте собі нізащо не відриватися в цей час.
• Для сфокусованої роботи оберіть конкретне й чітко визначене завдання, на якому ви можете зосередитися, не заглядаючи в сторонні джерела.

• Найкраще, якщо під час такого блоку ви працюватимете в якомусь іншому місці — не в тому, у якому ви працюєте зазвичай. Добре, якщо ви працюватимете на папері — у блокноті чи альбомі, не використовуючи комп’ютера та гаджетів.

Створюйте блоки часу для різних типів роботи. Почніть зі спостереження за собою — коли ви на піку енергії, а коли вона знижується? У який час ви найбільш креативні, а коли краще запланувати рутинні справи? Для багатьох найкраще починати найважливішу роботу насамперед — зранку.

Друга обов’язкова умова для сфокусованої роботи — відмова від мультизадачності. Як показують дослідження, людський розум може бути мультизадачним лише тоді, коли йдеться про автоматичну поведінку — наприклад, ви можете вести бесіду під час прогулянки або слухати аудіокнигу, коли виконуєте прості фізичні вправи. Якщо ви намагаєтеся виконувати два завдання, що вимагають концентрації, в один період часу, то ви будете перескакувати з одного на інше. Через такі перемикання ви втрачатимете час, який знадобиться вам, щоби повернути концентрацію. Так, дослідження Центрального Університету штату Коннектикут показало, що студенти, які користувалися Instagram під час читання книжки, читали абзац на 25 відсотків довше, як порівняти зі студентами, які просто читали (природно, з розрахунку було виключено час, який студенти провели безпосередньо в Instagram, — рахувався тільки час читання). Якщо ви перемикаєтеся між завданнями, то довше виконуєте кожне з них, крім того, підвищується ймовірність помилок.