1

В основі сили волі лежать три складники

Що ми маємо на увазі, коли говоримо про силу волі?

Більшість скаже, що це здатність не піддаватися спокусам — уміння казати «ні» будь-яким спокусам — ліні, солодощам, цигаркам, приємним відволіканням, нічному пильнуванню перед телевізором. Але насправді сила волі цим не вичерпується. У її основі лежать три складники:

1. Перша — сила «Я не буду».

Саме ця сила найчастіше спадає на думку, коли ми говоримо про силу волі. Ця сила виражається в умінні припинити робити те, що не йде нам на користь або навіть шкодить. Наприклад: не пити алкоголь, не курити, не переїдати, не засиджуватися допізна перед телевізором, не відвертатися на соцмережі. Щоб визначити цю частину сили волі, запитайте себе, що вам потрібно припинити робити, щоб ваше життя змінилося на краще.

2. Друга — сила «Я буду».

Говорити «ні» шкідливому важливо, але іноді не менш важливо казати «так» корисному, навіть тоді, коли це корисне дуже не хочеться робити — йти на роботу, прокидатися за будильником, виконувати фізичні вправи. Ці справи здаються нудними й навіть неприємними обов’язками, які дуже хочеться відкласти на потім, але ми розуміємо, що їх потрібно робити заради кращого майбутнього. Щоб визначити для себе такі справи, поставте собі запитання — що я маю почати робити, щоби покращити своє життя?

    3.. Третя — сила «Я хочу».

Це здатність пам’ятати, чого насправді ви хочете. Ця сила пов’язана з вашими довгостроковими цілями й тим, що ви хочете насправді. Вона допомагає вам усвідомити, яке бажання ховається за гаслом «я буду». Щоб виявити цю силу, запитайте себе — на яку головну мету ви б хотіли спрямувати свою енергію? Які спокуси утримують вас від досягнення цієї мети?

Самовладання виражається в управлінні трьома цими силами: «Я не буду», «Я буду», «Я хочу» за допомогою самосвідомості.

2

У сили волі є еволюційний сенс

Сила волі — це унікальна людська якість, що відрізняє нас від тварин. Але яка її мета, чому вона з’явилася і розвинулася під час еволюції? Умови, що ускладнювалися, вимагали від людини більшого самовладання. Люди — соціальні істоти, які могли вижити в диких умовах тільки спільно. Співпраця і тривалі стосунки з іншими людьми стали головними чинниками розвитку людської цивілізації. Людина перестала керуватися лише інстинктами та набула здатності планувати майбутнє та ухвалювати рішення з урахуванням довгострокової перспективи. Сила волі допомагала нашим предкам краще взаємодіяти з іншими людьми, полегшуючи спілкування та співпрацю.

Наш мозок умовно можна поділити на дві частини — стародавню, що має багато спільного з мозком ссавців і навіть рептилій, і нову, що характерна лише для людей і в якій виокремлюється префронтальна кора (нервові центри на рівні чола та очей). Саме префронтальна кора відповідає за свідомість — управління нашими бажаннями, думками, почуттями та діями. Завдяки їй ми поступаємося миттєвими бажаннями заради довгострокових цілей — встаємо вранці, навіть якщо не виспалися, йдемо до спортзалу, навіть якщо хочемо валятися на дивані, і відмовляємося від додаткової порції морозива.