Багато хто вважає, що трагедії 11 вересня могло б і не статися, якби не політика ЦРУ, яке після падіння Веж-близнюків звинувачували в некомпетентності, короткозорості, ігноруванні очевидних сигналів. Їхні захисники стверджували, що ЦРУ ні в чому не винне, оскільки щодня фільтрує безліч сигналів і запобігає іншим терактам, про які нікому нічого не відомо. Але автор книги, журналіст і письменник Меттью Саєд, дивиться на проблему по-іншому.

Кадрова політика ЦРУ була така, що на роботу брали переважно білих чоловіків протестантського віросповідання. Така політика призвела до того, що нові кадри були як рідні брати схожі на тих, хто їх вербував: білі англосакси із середнього та вищого класу, випускники коледжів. У 1980-х на роботу почали брати жінок, хоч і неохоче, і рідко. Мусульман не було взагалі. З 1990-х вхід у ЦРУ було заборонено не тільки етнічним і релігійним меншинам, а і просто злегка дивакуватим людям, які вибиваються із загального ряду. Їх відсіювали на рівні тестів, коли вони демонстрували нестандартне мислення. Таку однорідність помічали деякі політики, і вона їм не подобалася. Американське суспільство було строкатим і різноманітним, і виходило, що ЦРУ не представляє суспільство, для захисту якого створювалося. Але керівництво ЦРУ відкидало всі претензії. Вони просто наймають найкращих, які проблеми? Ну й що, що всі ці найкращі як на підбір одного кольору шкіри та статі? У питаннях безпеки політкоректність недоречна.

Таке протиставлення докорінно неправильне, особливо коли йдеться про роботу в групах, що розв’язують найскладніші проблеми. Для однієї людини їх вирішення занадто складне. Працюючи в команді, ми повинні вміти думати з погляду групи, а не тільки свого власного. Але якщо всі члени групи, як на підбір, схожі один на одного, якщо в них однакові смаки та світогляд, то й думати вони будуть однаково. Їм комфортно один з одним — ніяких суперечок і гострих обговорень, але ж саме в суперечках народжується істина.

Зміст дайджесту

1Люди зі схожими поглядами мають одні й ті самі сліпі плями в сприйнятті реальності2Люди можуть бути розумними як індивіди, але дурними як колектив3У складних ситуаціях динаміка домінування може мати важкі наслідки4Завдяки бунтарським ідеям народжуються рекомбінантні інновації5Навіть в епоху масових комунікацій погляди людей обмежені ехокамерами та інформаційними бульбашками6Стандартизація не враховує людської різноманітності7Різноманітність — це двигун розвитку людства8Завершальні коментарі
1

Люди зі схожими поглядами мають одні й ті самі сліпі плями в сприйнятті реальності

Щоб виробити розв’язання складної проблеми, потрібно спиратися на кілька рівнів розуміння, а відповідно — на кілька думок. Можна для розв’язання важкого медичного завдання найняти якомога більше лікарів — адже вони мають широкі знання. Але якщо ці лікарі мають схожий досвід і пройшли одну й ту саму підготовку, то з високим ступенем імовірності в них будуть однакові сліпі плями.

У 2001 році американські соціальні психологи провели експеримент. У ньому брали участь дві групи — одна з Японії, інша — зі США. Усім учасникам показали кліпи з підводним фільмуванням і попросили описати те, що вони бачили. Американці дуже детально описували риб: їхній колір, луску, форму плавників і хвоста. Японці бачили картину по-іншому: вони описували контекст. Вода була зеленою, отже, це, найімовірніше, струмок або річка, а не море чи озеро. На дні було каміння, раковини й рослини, біля дна плавали три риби. Як з’ясувалося, американці більш схильні зосереджуватися на об’єктах, японці — на контексті.

В іншій частині експерименту учасникам показали нові підводні сцени, коли до вже побачених об’єктів додали нові. Коли старі об’єкти були поміщені в новий контекст, японці їх практично не впізнавали, зосередившись тільки на новому контексті. В американців усе було навпаки — вони взагалі не помітили змін у контексті.

Люди бачать світ по-різному. Якби американця і японця об’єднати в одну команду, вони змогли б розгледіти картину загалом, побачити й об’єкти, і контекст. Поодинці б вони бачили лише певні її аспекти. Якщо двоє людей бачать картину не повністю, то, об’єднавшись, вони зрозуміють більше, а не менше, допомагаючи одне одному усунути сліпі плями. Демографічне розмаїття підвищує інтелект команди, даючи їй тонше й повне розуміння реальності. Коли група гомогенна, вона не просто часто помиляється, а й робить це цілком передбачуваним чином.

Ще до теракту 11 вересня бен Ладен оголосив війну США з печери на території Афганістану (23 серпня 1996 року). Він закликав до мусульман світу, щоб вони допомогли в боротьбі з ворогами — Ізраїлем і США. З погляду аналітиків ЦРУ, він виглядав сільським божевільним — з бородою, у простому одязі, що сидить біля багаття в якійсь печері. Вони навіть не вважали за потрібне витрачати час і гроші на вивчення цього дикуна. Що він міг зробити наймогутнішій країні світу, сидячи біля свого багаття?

Однак мусульманин або просто людина, знайома з ісламом, сприйняв би побачене зовсім інакше. Простий одяг — це відсилання до пророка Мухаммеда, а зовсім не символ відсталості. Усама, як пророк, пішов у печеру, щоби постити, теж як пророк. Він приймав ті самі пози й намагався відтворити образи з Корану. Це були образи, які багато говорять мусульманам, але невидимі тим, хто з ісламом незнайомий. Образами з Корану бен Ладен заманював тих, хто хотів стати мучениками ісламу, ототожнившись у їхніх очах із пророком. Його терористична організація знаходила собі прихильників по всьому світу, навіть у Європі, де отримували притулок мусульмани з арабських країн. Але всього цього не змогли розгледіти, бо не мали відповідного кута зору. У ЦРУ було дуже мало аналітиків, які знають арабську, фарсі, китайську, корейську, урду. У 1998 році там не було жодного фахівця, який володіє пушту — головною мовою Афганістану. І водночас там було багато прекрасних фахівців. Щоправда, вони були хороші поодинці, але не як група, індивідуально сприйнятливими, але колективно сліпими. Така вузькість мислення гомогенної групи.

2

Люди можуть бути розумними як індивіди, але дурними як колектив

Крім розуму певних членів будь-якої команди, є розум колективний. І тому вкрай важливо, щоб люди доповнювали одне одного.

Автор розповідає, як його запросили до консультаційної ради Футбольної асоціації Великої Британії. Крім нього, до групи входили як професійні футболісти, тренери, спортивні експерти, так і люди, які, здавалося б, не мають до футболу прямого стосунку. Там були засновник відомих стартапів, педагоги, тренер збірної Великої Британії з регбі, тренер із велоспорту й жінка — директор військового коледжу при Сандхерсті. Групу зібрали з метою вивести чоловічу футбольну збірну Великої Британії на світовий чемпіонат. За останні 50 років їй жодного разу не вдалося виграти ні чемпіонату Європи, ні чемпіонату світу. Причини називалися різні: проблеми з тренерами, психологічний бар’єр тощо.

Коли для розв’язання проблеми зібрали настільки різнорідну групу, англійська футбольна спільнота поставилася до цього без жодного ентузіазму. Навіщо потрібні фахівці з велоспорту, регбі та настільного тенісу, щоб допомогти футбольній команді вийти в чемпіони?

Сумніви здавалися цілком зрозумілими. Однак група, створена на громадських засадах, створила диво. Майже кожен знав те, чого не знав інший, ділячись своїм унікальним досвідом. Виходило, що всі члени групи пропонували бунтарські ідеї, які йшли всупереч із традиційним підходом.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 312 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!