У своїй книзі Крістофер Палмер досліджує зв’язки між психічними та фізичними розладами. Неможливо зрозуміти причини душевних хвороб, не вивчивши ці зв’язки. Основна причина ментальних розладів — порушення обміну речовин у мозку. Можна пояснити всі психічні захворювання, звернувшись до розуміння метаболізму.

Далеко не завжди тривога, депресія та страх пов’язані з психічними розладами. Вони неминучі супутники людського життя. Але коли вони трапляються невчасно або в гіпертрофованому вигляді, то звичайний психічний стан переходить у психічний розлад. І всі вони пов’язані з обміном речовин. Так, стрес призводить до порушення обміну речовин, а в довгостроковій перспективі, якщо він стає постійним, це може призвести до психічного захворювання. І воно може бути пов’язане не тільки зі стресом, а з будь-яким іншим чинником, що впливає на ваш метаболізм.

До розвитку психічної хвороби можуть призвести генетика, гормони, запалення, порушення сну, зловживання алкоголем і наркотиками, душевні переживання, травми, самотність, відсутність сенсу й мети. Усі ці чинники безпосередньо впливають на метаболізм, і цей зв’язок практично не розглядали раніше.

Є і ще один зв’язок: усі сучасні методи лікування психічних розладів, зокрема психологічні та соціальні, теж впливають на метаболізм. Цей факт відкриває величезні можливості для лікування психічних розладів новими методами. Ці методи зроблять можливим довгострокове зцілення, а не просто пом’якшення симптомів. Уже сьогодні є достатня кількість лікування за допомогою нормалізації метаболізму, і вони із часом удосконалюватимуться.

Зміст дайджесту

1Причини психічних хвороб досі до кінця не вивчені2Ожиріння, діабет і хвороби серця пов’язані з нестачею енергії в клітинах3Психічні розлади пов’язані з порушенням обміну речовин, що відбувається в мозку4Стрес може спричиняти як певні психічні стани, так і тривалі психічні розлади5Робота людського метаболізму тісно пов’язана з мітохондріями6Мітохондріальна дисфункція спричиняє збій у всіх системах організму7Лікування метаболічних і психічних розладів має вестися одразу в кількох напрямках8Завершальні коментарі

1

Причини психічних хвороб досі до кінця не вивчені

Психічні захворювання відомі з давніх часів і в будь-якій культурі. У наші дні їхня кількість тільки зростає, попри появу нових методів лікування. Однак причини душевних хвороб, як і раніше, не зрозумілі до кінця. У Середні віки психічні захворювання вважали підступами диявола або божою карою, іноді — одержимістю демонами, і в цьому разі використовували екзорцизм. За часів Античності Гіппократ вважав, що психічні хвороби спричинені дисбалансом рідин — гуморів. Одна із цих рідин, чорна жовч, спричиняла депресію, або, як її називали колись, меланхолію.

Фрейд вважав, що в усьому виною несвідомі бажання або конфлікти, у яких беруть участь сили Ід, Его й Суперего. Сучасні гіпотези пояснюють причини таких хвороб із погляду неврології або засвоєних патернів мислення. Є теорія про те, що у виникненні психічних розладів важливу роль відіграють хімічний дисбаланс, зміни в мозку, гормони, запалення і проблеми з імунною системою. Багато експертів відкидали цю теорію, вважаючи її надто спрощеною, яка зводить усю складність людського досвіду, емоцій і поведінки до біології та хімії людського організму.

Є багато чинників ризику, що підвищують ймовірність розвитку психічних розладів. Це стрес, вживання алкоголю та наркотиків, гормональні проблеми, наявність психічних хвороб у родичів. Однак жоден із них сам по собі не може спричинити якийсь конкретний розлад.

Такий розлад, як ПТСР, спричиняє відчуття страху, неприємні спогади, тривожність і відчуття оніміння на місяці або роки після травмувальної події. Здавалося б, на ПТСР має страждати будь-яка людина, яка пережила травму, але тільки 15 відсотків людей, які її пережили, переживають ПТСР. Дві людини можуть пережити одну й ту саму жахливу подію в один і той самий час, але в однієї розвинеться розлад, а в іншої — ні. Травма сама по собі не спричиняє ПТСР. Немає і такої комбінації чинників ризику, яка стовідсотково призводить до ПТСР, як і до будь-якого іншого психічного розладу. Є багато прикладів, коли психічне захворювання розвивається на тлі важкого дитинства, захворювання щитоподібної залози, зради чоловіка тощо. Але водночас психічна хвороба може з’явитися й у цілком щасливої людини, здавалося б, без жодної причини.

У депресію час від часу впадають усі, але не у всіх вона протікає у важкій формі, коли людина відчуває пригніченість, втому, смуток, проблеми з концентрацією уваги, зі сном та апетитом. Люди повністю втрачають радість життя, відчувають почуття безнадійності та думають про суїцид.

Є встановлені чинники ризику розвитку важкої депресії. Це генетика, сімейна історія депресії, стрес, смерть близької людини, розрив стосунків, конфлікт на роботі або в навчальному закладі, фізичне та сексуальне насильство. Чинником ризику можуть стати й гормональні проблеми, такі як низький рівень гормонів щитоподібної залози, високий рівень кортизолу, коливання жіночих гормонів у післяпологовий період або під час місячних. Сама жіноча стать є чинником ризику, оскільки жінки вдвічі частіше за чоловіків страждають на депресію. Ризик можуть збільшити також вживання наркотиків чи алкоголю і навіть деякі антибіотики та ліки проти підвищеного тиску. Роблять свій внесок і соціальні проблеми: немає друзів, глузування, самотність, бідність і агресивне середовище проживання.

Депресія може розвинутися на тлі надлишку або нестачі сну, хронічного болю, діабету, хвороб серця, ревматоїдного артриту та інших захворювань. А може й не розвинутися. Жінки вдвічі частіше за чоловіків страждають на депресію, проте самої лише належності до жіночої статі явно недостатньо для розвитку хвороби. Досі немає єдиної думки про якийсь єдиний визначальний чинник появи хвороби.

Методів для лікування депресії не менше, ніж чинників ризику та ймовірних причин, і все ж таки це симптоматичне лікування, яке не усуває причину хвороби. У когось симптоми помітно зменшуються, іноді переходять у стадію ремісії. Хтось роками приймає ліки, а потім з’ясовується, що він цілком здатний обходитися без них.

Не краще йде справа і з діагностикою психічних хвороб. Усі психіатричні діагнози виставляють на підставі синдромів, тобто сукупності ознак і симптомів, що виникли з невідомої причини. Іноді психічні симптоми спричинені неврологічним або медичним захворюванням, таким як інфекції, рак, аутоімунні та вірусні хвороби. У цьому випадку не завжди діагностується психічний розлад, хоча багато симптомів не відрізняються від симптомів депресії. Однак лікуються вони поза психіатрією, фахівцем з основної хвороби.

Палмер розповідає про хворого, на ім’я Майк, 44-річного чоловіка, у якого було діагностовано хронічний інвалідизуючий розлад. У дитинстві йому поставили діагноз СДУГ і прописали препарати, що стимулюють. Вони подіяли, але вчитися було важко, і над ним часто сміялися однокласники. Він поскаржився на сильне занепокоєння через соціальний стрес і йому призначили психотерапію з діагнозом «соціальний тривожний розлад». Припускали також і синдром Аспергера. До підліткового віку він став страждати від важкої депресії і йому прописали антидепресант, від якого стало трохи легше. Але через кілька місяців у нього розвинулися симптоми манії, і як ще один діагноз було поставлено біполярний розлад. Йому прописали інші ліки та кілька разів шпиталізували через галюцинації та марення. Діагноз змінили на шизоафективний розлад. Потім у нього розвинулися нав’язливі ідеї та стани, у зв’язку із чим був діагностований обсесивно-компульсивний синдром. У підсумку в нього було виявлено абсолютно різні розлади з різними методами лікування і різними передбачуваними причинами. Водночас у нього всього один мозок, у якому навряд чи могла розвинутися така кількість певних розладів, ніяк не пов’язаних один з одним.

У психіатрії лікарі дивляться на ефективні методи лікування і роблять висновок, що докопалися до причини розладів. Самі розлади для них — це скупчення симптомів, діагностично позначених як розлади. Але вони нічого не говорять про причини та наслідки хвороби, про те, що відбувається з мозком і тілом. Депресію лікують серотоніном, як ангіну лікують тайленолом. Але ніхто з терапевтів не вважає, що ангіну спричиняє дефіцит тайленолу, а нежить — дефіцит фенілефрину в організмі. Щоб знайти ефективні методи лікування, потрібно зрозуміти фізіологію психічних розладів. Тоді із часом вдасться запобігти цим розладам ще до того, як вони виникнуть.

На жаль, сьогодні немає перевірених тестів для точної діагностики психічного розладу. Їх замінюють контрольні списки симптомів і критеріїв, розпитування самих пацієнтів і членів їхніх родин, зіставлення та дослідження. Діагноз ставиться на основі найкращого збігу або груп збігів, характерних для тієї чи іншої психічної хвороби. Іноді це спрацьовує, і тоді лікування успішне. Але часто буває, що лікування затягується, а поліпшень немає.

2

Ожиріння, діабет і хвороби серця пов’язані з нестачею енергії в клітинах

Сучасна медицина відокремлює психічні захворювання від інших розладів. Вони розглядаються як певні категорії. Але є багато медичних розладів, які супроводжують психічні розлади, і навпаки. Багато метаболічних і неврологічних розладів теж мають сильний двосторонній зв’язок із психічними розладами.

Автор наводить як приклад три порушення обміну речовин (ожиріння, діабет, серцево-судинні захворювання) і два неврологічні розлади (хвороба Альцгеймера та епілепсія). За всіх цих станів можуть розвинутися тривога, депресія, безсоння, іноді й психоз. Є і зворотна залежність: у людей із психічними розладами сильно підвищується ризик розвитку ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань, хвороби Альцгеймера та епілепсії.

Коли в пацієнтів із цими п’ятьма медичними розладами з’являються симптоми психічного захворювання, їх не завжди розглядають як нормальну реакцію на фізичний стан. Людина із серцевою недостатністю часто страждає на депресію, що не дивно. І тільки від лікаря залежить, діагностувати в цьому випадку психічний розлад чи ні. Адже симптоми однакові, незалежно від причини, і препарати для їхнього лікування використовуватимуться ті самі, що й за депресії без порушень серцевої діяльності. Це будуть антидепресанти, седативні засоби, у деяких випадках — нейролептики.

Ожиріння, діабет і серцево-судинні захворювання пов’язані з порушенням обміну речовин, або метаболічним синдромом. Він діагностується за наявності трьох або більше станів: підвищений тиск, надлишок цукру в крові, багато жиру на талії, високий рівень тригліцеридів і низький рівень ЛПВЩ. У таких людей частіше розвиваються діабет 2-го типу, інсульти та серцеві напади.

Люди з психічними розладами часто хворіють на діабет: шизофреніки приблизно в 3 рази, а ті, хто страждає на депресію, на 60 % частіше, ніж люди без психічних проблем. Але є і зворотний зв’язок: ризик розвитку депресії в діабетиків у 2–3 рази вищий, ніж у людини без діабету. Підлітки з діабетом частіше страждають не тільки на депресію, а й на суїцидальні нахили та інші психічні розлади.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 344 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!