Очищення будинку від непотрібних речей змінить ваше світовідчуття

Мінімалізм — це філософія, в основі якої лежить усвідомлене ставлення до вибору речей, якими ми володіємо. Його прихильники виходять із того, що люди купують, зберігають і оточують себе занадто великою кількістю предметів, половина з яких не виконує жодної корисної функції. Це призводить до того, що ми витрачаємо енергію і час на прибирання, сортування і перекладання величезної кількості непотрібних речей, замість того щоби просто їх позбутися.

Мінімалізм здатний зробити щасливішими навіть тих, хто ніколи про нього не замислювався, бо життя з меншою кількістю речей має низку плюсів. По-перше, ви економите час на прибиранні. Менш заставлену квартиру легше утримувати в чистоті. У будинку стане більше порядку, а отже, буде простіше знайти бажану річ. З фінансового боку це теж вигідно — у вас залишатиметься більше грошей, коли ви зрозумієте, що задоволені наявною кількістю предметів і не хочете більше нічого купувати. Заощаджені гроші, час і сили ви можете спрямувати на те, щоб зайнятися чимось новим, чи то втілення дитячої мрії, чи то довгоочікувану поїздку із сім’єю на море.

Багатьох людей турбує те, що, віддаючи та викидаючи нажите майно, вони втрачають частинку себе. Але автор запевняє, що це, навпаки, один зі способів збагатити себе. Володіння меншою кількістю речей також дає змогу сконцентруватися на найважливішому й не відвертатися на сторонні подразники. Потрібно серйозно ставитися до будь-якого предмета в домі, оскільки кожен із них тією чи іншою мірою впливає на ваше життя. Потрібно вдумливо вибирати те, що вас оточує, і залишати тільки ті речі, які дарують позитивні емоції.

Очищення будинку від непотрібних речей допомагає звільнитися від минулих спогадів, поганих думок і рухатися вперед. Коли в оселі залишаються тільки обрані речі, ми краще розуміємо, що нам важливо і хто ми є. А це не тільки робить наше життя більш організованим та усвідомленим, а й допомагає швидше досягти поставлених цілей.

Найчастіше люди замислюються про мінімалізм, бо хочуть скинути тягар минулого. Але почавши позбуватися речей, вони самі не помічають, як змінюються на краще. Бекер не був винятком. Спочатку він навіть не підозрював, що позбавлення від речей, які його сім’я зберігала багато років, настільки змінить його життя. Він хотів лише зробити свій будинок просторішим, а в підсумку придбав набагато більше — свободу й контроль над своїм життям.

Наше бажання купувати все більше й більше речей підігрівається рекламною індустрією

На думку автора, не тільки завзяті шопоголіки, а і звичайні люди купують більше, ніж потрібно для комфортного існування. Проблема полягає в тому, що ми цього не помічаємо. Нам здається, що кожна річ необхідна й що ми отримуємо задоволення від її покупки. Це заслуга маркетологів, які переконують людей у тому, що купувати багато й часто — це наша природа. Він розповідає про кілька хитрощів, які змушують нас купувати більше — клубні та дисконтні картки, розпродажі, банери на вході з товаром за «супернизькою ціною», безплатні дегустації, віддалене розташування потрібних відділів у великих супермаркетах. Це далеко не повний список усього, що роблять маркетологи, щоб залучити покупців.

Суспільство споживання в США почало формуватися в 1920-их роках, коли підвищився фінансовий добробут громадян. Тоді ж виникли такі галузі як реклама й маркетинг. Стало очевидно, що купівля залежить від правильного впливу на людину й переконання її в тому, що товар їй необхідний. Маркетологи зрозуміли, що товари продаються краще, якщо вони є «маячками» соціального благополуччя і престижу. Тому засоби масової інформації почали створювати образи того, що потрібно мати, щоб виглядати успішним. Якщо в людини є хороша машина, велика квартира в дорогому районі, дизайнерський одяг, то оточення оцінює її по-іншому. З цієї причини люди прагнуть роздобути речі, які в них асоціюються з успіхом.