Компанія Amazon, яка трансформувала електронну комерцію і роздрібну торгівлю, може стати причиною масштабного скорочення робочих місць

Автор згадує, як школярем підробляв у магазинах — сортував коробки, розставляв по полицях товар, отримуючи за це приблизно 4 долари на годину. Те ж саме він робив, навчаючись в університеті, тільки отримував уже 14 доларів на годину за неповний робочий день, і вже був членом профспілки. Він був звичайнісінькою, нічим не примітною молодою людиною, й у нього завжди була можливість підробити.

Зараз не ті часи, вважає він. Колишні роздрібні магазини були орієнтовані на середній (і нижче середнього) клас. Колись давно їх цінували за близькість до дому, потім, із розвитком автомобільної промисловості, — за знижки та брендові товари. Поступово ці магазини перейдуть на автоматичне обслуговування, звільнять касирів, помічників буде все менше — їх замінять роботи та належне програмне забезпечення. Згодом це будуть магазини для багатих із нечисленними співробітниками-експертами. І початок цьому процесу поклала компанія Amazon Джеффа Безоса.

На початку свого існування, в 1994–1995 році, Amazon торгувала тільки книжками. На сайті компанії викладали обкладинки книг з анотаціями та відгуками читачів, зокрема й негативними. Безос вважав, що будь-який відгук — зрештою благо, і не помилився. На той час частка електронної комерції в загальному обсязі продажів була мізерно мала, ніхто не розглядав її серйозно як інструмент торгівлі. Але Безос розумів її величезні можливості. Вона не була прив’язана до вмісту складу (його можна було поповнити пізніше), численного персоналу, що обслуговує, а відгуки допомагали скласти об’єктивну думку про товар. Продажі зростали, і в 1997 році Amazon випустив свої перші акції.

Великі роздрібні продавці, такі як Walmart і Macy’s, не звертали жодної уваги на нового конкурента, а він тим часом нарощував оборот. Поступово до книг додалися компакт-диски, відеокасети, комп’ютерні ігри, дитячі іграшки, одяг, взуття, меблі, харчові продукти. Паралельно компанія Amazon приділяла величезну увагу логістиці — мережа клієнтів зростала, треба було швидко задовольнити їхні вимоги, а для цього — забезпечити максимально зручне доставлення. Безос підійшов до цього з усією серйозністю, зокрема наймав колишніх генералів, фахівців із військової логістики, щоб розробити найшвидші та найзручніші маршрути. Поступово із цього виросла ще одна послуга Amazon — доставлення не тільки своїх товарів, а й чужих вантажів до місця призначення.

Іншою сферою інтересів Amazon була робототехніка. Вона економила Безосу величезні кошти. До 2016 року до звичайного транспорту, який використовували в Amazon, додалися безпілотники та дирижаблі як нові засоби доставлення товарів. Люди полюбили Amazon і звикли купувати на сайті компанії товари, і це поступово відучувало їх від походів у магазини. Утім, пара магазинів в Amazon є: у них немає касирів, а гроші за товари просто автоматично списуються з картки при виході з дверей.

Офлайн-рітейлери неухильно втрачають своїх клієнтів, попри титанічні зусилля, яких вони докладають для їх утримання. Вони закривають свої філії, звільняють співробітників, і незабаром це призведе до безробіття серед продавців, вантажників, касирів. До власних співробітників Amazon ставиться погано, змушуючи їх працювати на знос і майже ніколи не підвищуючи зарплату.

Протистояти гігантові можуть лише кілька корпорацій — Sephora, Home Depot і Best Buy. Це магазини, що використовують високі технології, наймають експертів-продавців, у кваліфікацію яких вкладають кошти та час. Купувати в них будуть багаті клієнти, решта куплять на Amazon.

Країні потрібні лідери, які орієнтовані на суспільне благо, а не тільки на особисте збагачення. Це люди, які забезпечують майбутнє з великою кількістю робочих місць, а не мільярдери, які використовують пільгове оподаткування і заручилися урядовою підтримкою.

 Apple заохочує невиправдану тягу до розкоші

Смерть Стіва Джобса, на думку Галловея, сприяла перетворенню його на ікону, а всього, чим займається Apple, — на якийсь вид релігії. Якби Елвіс, кумир мільйонів, помер би, не доживши до 30, у період своїх перших звукозаписів, ніхто про нього сьогодні й не знав би. Якби він помер у глибокій старості, то із часом з ідола перетворився б на поважного пенсіонера, який у комфорті доживає свій вік. Але він помер у зеніті слави, коли ось-ось мав настати захід сонця, і це зробило його Королем і назавжди зробило безсмертним. Щось подібне сталося і з Джобсом, — він став легендою, ідеальним образом для бренду Apple. Нікого вже не хвилює, яким він був насправді — а Ґалловей зазначає, що справжній Джобс був вельми далекий від свого лакованого образу. Він не хотів платити аліменти дочці, хоча прекрасно знав, що це його дочка, і був на той час мільйонером. Він знущався зі співробітників, нічого не жертвував на благодійність, мав жахливий характер і страждав на манію величі. Але його смерть змила всі його гріхи, а заодно зробила й Apple практично непогрішною.

У 2015 році подружня пара в Сан-Бернардіно влаштувала стрілянину на святі, убивши й поранивши багато людей. До рук ФБР потрапив iPhone стрільця, Сайєда Різвана Фарука, і за рішенням суду Apple мала розблокувати його. Apple відмовилася, і це зійшло їй із рук. Суспільство розкололося: молоді технократи стали на бік Apple, старі республіканці обурювалися і закликали до законослухняності, й автор був на їхньому боці. Прихильники Apple стверджували, що вона захищає конфіденційність клієнтів і власних технологій, і якщо поступиться один раз, то конфіденційності не буде зовсім. Це так само смішно, як якби злочинці замкнули жертву в багажнику автомобіля Ford, що блокується, і співробітники Ford відмовлялися відкривати багажник, посилаючись на секрети технології.