1

Здебільшого люди, які пережили травму, знаходять нові здібності

Кожна людина, яка пережила подію, що травмує, стає перед вибором, як жити далі. У тих, хто зіткнувся з тяжкими випробуваннями, змінюється світогляд. Те, що було важливим раніше, стає несуттєвим. Після досвіду, що травмував, їм потрібно наново вчитися жити серед людей, шукати нового сенсу життя.

Травматичні події порушують звичний спосіб життя, і ніхто не може передбачити, з ким може статися біда. Усі люди безпорадні перед мінливістю долі, але одні знаходять у собі сили жити далі, а інші занурюються в депресію, у них розвивається посттравматичний стресовий розлад.

Проте статистика свідчить про те, що здебільшого люди згодом усе ж таки знаходять у собі сили повернутися до нормального способу життя. А деякі не зупиняються на досягнутому й роблять неординарні вчинки, які змінюють не лише їхнє життя, а й життя інших людей. Таких людей автори й називають «наново народженими».

Наприклад Аші Мевлани, у якої діагностували рак грудей. До діагнозу вона працювала в стартапі в Нью-Йорку, жила звичайним життям. На щастя, вона перемогла свою хворобу. Але після одужання все стало здаватися їй несуттєвим, і життя втратило сенс. Дівчина вирішила порвати з минулим та змінити життя. Ще під час лікування вона почала брати уроки імпровізації на скрипці, бо давно любила грати. Але до діагностики раку Аша навіть і не думала заробляти життя грою на скрипці. Вона була прагматичною та вважала, що потрібна стабільна робота. Після лікування та місяців практики гри на скрипці Аша почала грати в аматорських рок-групах. Незабаром її запросили грати на концертах у Лос-Анджелесі. Раніше вона ніколи б не ризикнула так кардинально змінити своє життя, але, зіткнувшись із хворобою, вирішила жити так, як їй хочеться, попри шаблони та стереотипи.

Як і Аша, багато людей, які пережили травматичні події, змінюють життя на краще. Вони відновлюють зв’язок зі своїми життєвими цінностями, починають бачити можливості, на які раніше не звертали уваги.

Так, друг Аші запропонував їй піти на проби до відомої групи, яка вирушала до гастрольного туру. Дівчина була впевнена, що шансів у неї немає, але саме вона поїхала із групою в тур. Після цього вона працювала з багатьма відомими виконавцями, виступала на преміях та шоу. А її власна група підписала контракт зі звукозаписною компанією. З моменту переїзду в Лос-Анджелес минуло лише 15 місяців, і якби їй раніше розповіли про такий успіх, вона б не повірила. Але Аша змогла повернутися до активного життя та знайти себе.

Люди, подібні до Аші, — не супергерої, у них немає суперздібностей. Але вони змогли вхопитися за нагоду, робили те, у що вірили, хотіли знайти своє призначення.

Трагедії трапляються, ніхто від них не застрахований. Ми не можемо передбачити своє майбутнє, але ми завжди можемо пам’ятати, що люди мають величезну здатність до опору та виживання. Історії новонароджених людей вселяють надію, що травма може не тільки не знищити людину, а призвести до зростання і нового життя.

2

Штучно культивуючи в собі позитивне мислення, ви втрачаєте можливість об’єктивно оцінити ситуацію і виправити її

Багато людей вважають, що позитивне мислення є ключем до успішного майбутнього. Однак, не заперечуючи його користі в деяких випадках, автори приходять до висновку, що позитивне мислення може погіршити й так непросту ситуацію.

Автори розповідають про Алана Лока, який вирішив перетнути Атлантичний океан за 75–100 днів на човні з веслами. Цей захід і так був небезпечним, тому що в човні не було ні мотора, ні вітрил, і він був маленьким. Але головне — Алан був незрячим — він втратив зір через рідкісну хворобу. Проте він та його напарник змогли втілити задумане.

Шанувальники Алана вважали, що всіма своїми досягненнями він завдячує силі позитивного мислення, оскільки після втрати зору він зберіг позитивний настрій і не здався. Але насправді Алан завжди готувався до гіршого та вважав себе песимістом.

Як може бути, що людина, яка вишукує гірше, досягає великих результатів? Адже ми звикли чути, що саме позитивний настрій допомагає долати труднощі.

Алан Лок змалку мріяв стати військовослужбовцем. Щойно ставши штурманом на есмінці, він став помічати, що зір його підводить. Виявилося, що він має рідкісне генетичне захворювання, лікування проти якого не було. Це означало, що він не зможе повноцінно бачити, читати, писати. Кар’єрі військового настав кінець.