1

Шкіра людини — найбільший наш орган

Саме шкіра створює захисний бар’єр зовні та прикриває наші нутрощі. З нею пов’язаний дотик, завдяки якому ми відчуваємо задоволення та біль, тепло та холод. Шкіра продукує фермент меланін, який захищає нас від ультрафіолетових променів. Вона здатна відновлюватися після опіків, подряпин та інших травм.

Внутрішній шар шкіри називається дермою, а зовнішній — епідермісом. Роговий шар знаходиться на поверхні епідермісу, це відмерлі клітини, які ми поступово скидаємо. Але не так, як це роблять змії чи ящірки, а поступово, мільйонами лусочок, невидимих ​​оку.

Дерма містить фолікули, з яких виростають волоски та виділяється шкірне сало із сальних залоз. Воно змішується з потом, утворюючи на поверхні маслянистий шар. Він захищає шкіру від сухості та зморшок, а також від чужорідних бактерій.

Забарвлення шкірі надають пігменти, найважливіший із яких — меланін. Він фарбує не тільки шкіру, а й пір’я птахів, риб’ячу луску, чорнило восьминогів та кальмарів. З віком організм виробляє все менше меланіну, і тому ваше волосся поступово стає сивим. Ластовиння на шкірі з’являються також завдяки меланіну. Він же забарвлює в чорний колір шкіру жителів Африканського континенту та в коричневий — жителів Шрі-Ланки та Полінезії. Це відбувається для того, щоб адаптувати людей до кліматичних умов, у яких вони живуть.

Через шкіру ми отримуємо вітамін D. З ним пов’язана міцність наших кісток та зубів, він підвищує імунітет, захищає від канцерогенних захворювань та живить серце. В організм цей вітамін потрапляє або разом із продуктами, або через сонячне світло. Головне — не перестаратися зі світлом, щоби не отримати надто великої дози УФ-випромінювання. Воно пошкоджує ДНК у наших клітинах і може спричинити рак шкіри.

Візерунки на шкірі подушечок пальців унікальні для кожної людини, принаймні ніхто ще не знайшов відбитків пальців, що повністю збігаються, у різних людей. Ніхто не знає, чому в нас з’явилися ці унікальні візерунки, і для чого вони призначені з погляду еволюції.

Учені висловлювали припущення, що завитки на пальцях допомагають нам міцніше тримати те, що ми схопили, покращують зчеплення, як шини на дорозі. Інші припускали, що роблять руки більш чутливими. Проте досі немає доказів, що саме так. До того ж існують люди, які народжуються без папілярних візерунків на пальцях і долонях, але це не заважає їм міцно хапати та утримувати речі.

Через шкіру виділяється піт, який на 99,5 % складається з води та на частину, що залишилася, — із солі та інших речовин. Ми потіємо постійно, навіть уві сні, хоча це відбувається непомітно. Однак, піт зменшує запаси рідини в організмі, і потрібно їх періодично заповнювати, особливо в жарку погоду та після інтенсивних навантажень, щоб уникнути зневоднення.

На шкірі живуть цілі колонії мікробів та бактерій, одні з них постійні й не розлучаються зі своїм носієм мало не з народження. Інші — прийшли, приходять ненадовго й потім зникають.

Спроби позбавитися мікробів за допомогою антибактеріального мила призводять до того, що разом зі шкідливими мікробами гинуть і хороші шкірні бактерії, що захищають нас від ворожих видів. Тому багато інгредієнтів антибактеріального мила та дезінфекційних розчинів заборонені до вживання.

І не лише мікроби живуть на шкірі, а і крихітні кліщі Demodex folliculorum. Вони «пасуться» на голові та в пахвах, нешкідливі та невидимі. Ці кліщі вже настільки давно зріднилися з людиною, що за їхньою ДНК можна відстежувати міграції наших предків протягом сотень тисяч років. Вони харчуються змертвілими частинками шкіри, поїдаючи їх, як кукурудзяні пластівці.

2

У кожному з нас живуть бактерії, віруси, гриби та протисти

Коли ми дихаємо, саме бактерії перетворюють азот, що вдихається, на кисень. Вони перетворюють його, роблячи придатним для вдиху, і без їхньої допомоги ми просто не змогли б дихати.

Але цим роль мікробів не вичерпується. Вони розщеплюють їжу, витягуючи з неї корисні речовини, такі як вітаміни В2, В12 та фолієва кислота. Людський організм може виробити лише двадцять травних ферментів, а бактерії — 10 тисяч.

У порівнянні з нами бактерії мають куди більші можливості. Ми не здатні змінювати свої гени, а бактерії обмінюються ними між собою і навіть запозичують ДНК у своїх загиблих побратимів. Завдяки цій здатності вони мають високий рівень адаптації та часто мутують, від чого їх живучість тільки зростає.

Як не дивно, про мікроби нам відомо не так уже й багато. Їх вивчають у лабораторіях, але в місця їх природного перебування проникнути не так легко. Встановлено, що приблизно 900 видів мікробів мешкають у наших ніздрях, 800 — на внутрішній поверхні щік, 1300 — на яснах та майже 40 тисяч — у шлунково-кишковому тракті. Причому постійно з’являються нові види: так, завдяки дослідженню, проведеному у Великій Британії на початку 2019 року, було виявлено 105 нових видів мікробів.

Люди постійно обмінюються мікробами та бактеріями один з одним. Так, під час поцілунку до мільярда бактерій переноситься з одного рота до іншого, проте надовго вони там не затримуються. Через невеликий час починається очищення від непроханих гостей і незабаром мікрофлори закоханих повністю відновлюються в колишньому вигляді.

Будь-яка людина для мікробів і бактерій — це цілий світ зі своїми екосистемами, яким їм зручно переміщатися.