Хвилеподібне поширення технологій почалося з первісних часів і триває досі

Людський світ залежить від живих біологічних істот і від нашого інтелекту. Нині й те й інше переживають стрімкі зміни, які вплинуть на всі аспекти життя. Йде технологічна хвиля, пов’язана зі ШІ та синтетичною біологією. Ці дві хвилі обіцяють нові можливості для людства, але водночас їхнє швидке поширення перетворює їх на страшну зброю в руках злочинців, яка може призвести до масштабної катастрофи. Прийдешня хвиля технологій може призвести до поворотного моменту в історії людства. Він може бути і трагічним, із жахливими наслідками для нашого виду, і безпечним, до того ж таким, що несе фантастичні можливості.

Технології можуть бути невдалими. У звичайному сенсі це означає, що вони не працюють: двигун не запускається, міст не бажає стояти та падає. Але невдачі можуть бути й іншого роду. Наприклад, технологія небезпечна для життя, або створює некеровані суспільства, або здатна стати смертельно небезпечною в поганих руках. Це теж невдача, але в глибшому сенсі: коли йдеться не про саму технологію, а про структури, яким вона підпорядковується, мету, для якої використовується, контекст, у якому діє. Сьогодні стає дедалі менше невдач першого типу. Літаки рідко зазнають аварій, автомобілі стають безпечнішими й менш шкідливими для довкілля, комп’ютери — продуктивнішими та надійнішими. Але про невдачі другого типу мало хто думає.

Технології допомогли людям пройти шлях від слабких приматів до домінуючого виду планети. Люди та технології розвиваються в симбіозі. У першій хвилі технологій людського виду була проста ручна сокира. Нею можна було ефективніше вбивати здобич, обробляти туші, битися з ворогами. Поступово інструментів ставало більше, а разом із ними розвивалися шиття, малювання, різьблення по дереву, приготування їжі.

Наступною хвилею став вогонь. Він став джерелом світла, тепла, захисту від диких звірів. Вогонь дав можливість по-іншому готувати їжу, що призвело до швидшого вивільнення енергії. Травний тракт людини скоротився, а мозок збільшився. У предків-приматів ріст черепа стримували сильні щелепи, які безперервно пережовували їжу. З вживанням більш м’якої їжі, що побувала на вогні, у них стало більше часу на інші заняття, зокрема на виготовлення інструментів і встановлення соціальних зв’язків. Багаття стало місцем зустрічі людей, допомагало створювати спільноти, організовувати працю.

Потім люди навчилися кам’яної кладки. Вогонь і кам’яна кладка стали технологіями загального призначення. Після цього з’явилися нові винаходи, товари та способи організації суспільства. Технології загального призначення швидко поширюються, даючи ґрунт для подальших винаходів, появи нових інструментів і процесів. Незабаром їх перестають помічати і сприймають як належне. У ранніх хвилях були мова, сільське господарство, писемність. Усі вони сформували фундамент цивілізації, але сьогодні ми їх узагалі не помічаємо, вважаємо само собою зрозумілими.

Однією з найзначніших хвиль в історії була аграрна революція (9000–7500 рр. до н. е.), що призвела до появи двох технологій спільного призначення: одомашнення рослин і тварин. Завдяки цим технологіям змінився спосіб добування продуктів, їх зберігання, організація суспільства. Люди навчилися контролювати врожаї рослин і поголів’я худоби, що, своєю чергою, призвело до революції в інструментах: мотиках і плугах. Із цих простих інновацій виросла сучасна цивілізація.

Кожна хвиля створює основу для наступних хвиль. З 1770-х років у Європі виникла перша хвиля промислової революції. Вона об’єднала парову енергію, механічні ткацькі верстати, фабричну систему та будівництво каналів. У 1840-х роках нова хвиля включила будівництво залізниць, телеграфів і пароплавів, незабаром і верстатобудування. Усе це разом призвело до Першої промислової революції. Через кілька десятків років настала Друга промислова революція з її двигуном внутрішнього згоряння, електроприводом та електрикою. Після цього інновації та зміни прискорилися, вони вже вимірювалися десятиліттями, а не століттями, як раніше.

Найшвидші зміни в суспільство внесли комп’ютерні технології, які поширилися швидше, ніж будь-які інші винаходи за всю людську історію. Наприкінці 1950-х рр. Роберт Нойс придумав інтегральну схему в Fairchild Semiconductor і зробив кілька транзисторів на кремнієвих пластинах. Це був прототип кремнієвого чипа. А вже з початку 1970-х років кількість транзисторів на кристалі збільшилася в 10 млн разів.

Завдяки зростанню обчислювальної потужності почався розквіт комп’ютерів, смартфонів та інших підключених пристроїв. Широко поширилися електронна пошта, соціальні мережі, онлайн-відео, а за період із 2010 до 2020 року обсяг даних збільшився в 10 разів.

Комп’ютери та пов’язані з ними технології стали головною рисою сучасної цивілізації. Жодна хвиля не поширювалася так швидко, але на нас уже чекає наступна, ще більша й сильніша.

Міць технологічної хвилі має передбачати і способи її стримування

Міць сучасних технологій зростає в геометричній прогресії. Що ширший доступ до них, то більшою може бути потенційна шкода від наслідків, які наразі ще ніхто не може передбачити в точності. Чи можна гарантувати, що прийдешня хвиля принесе більше користі, ніж шкоди? Оскільки відповіді на це питання немає, потрібно продумати механізми стримування, контролю і, у крайньому разі, — закриття технологій на етапі розробки або впровадження, щоб стримати хвилю ненавмисних наслідків.

Стримування має передбачати регулювання, підвищення технічної безпеки, нові способи управління та власності, підзвітність і прозорість. Воно не може охопити всі технологічні проблеми, але має стати фундаментом для майбутнього.

В історії вже були приклади стримування. Так, коли в XV столітті вся Європа стала користуватися друкарськими верстатами, в Османській імперії султан спробував їх заборонити. Йому не потрібне було масове поширення знань і культури, до того ж преса була для нього чимось чужим, що прийшло з ворожого Заходу. У Стамбулі було не менше населення, ніж у столицях великих європейських міст, але перший друкарський верстат офіційно з’явився тільки в XVIII столітті, майже через 300 років після його винаходу. Неможливо вічно відмовлятися від того, що поширилося по всьому світу.

Усе нове й незвичне спричиняє насамперед страх і підозри. Іноді інновація отримує відсіч, на яку є свої причини. Луддити, які не приймали промислові методи, зовсім не виняток. Нові технології часто зустрічали в багнети найрізноманітніші люди, від правителів до гільдій майстрів.

Папа Урбан II в XI столітті намагався заборонити арбалет. Наприкінці XVI століття англійська королева Єлизавета I заборонила новий вид в’язальної машини, боячись, що гільдії погано поставляться до нововведення. Джону Кею, винахіднику однієї з ключових технологій промислової революції — летючого човника для ткацтва, довелося тікати з Англії до Франції, побоюючись за своє життя. Ні Японія, ні Китай у XVII–XVIII столітті не бажали приймати технології «західних варварів». Люди в усьому світі чинили опір новим технологіям, боячись, що вони залишаться без роботи, побоюючись за майбутнє своїх сімей або чинячи опір чужоземному впливу.