Відокремте події, які можна передбачити, від непередбачуваних

Наприклад, абсолютно неможливо передбачити, хто переможе на американських президентських виборах у 2028 році. Не варто й намагатися. Ніхто не міг передбачити в 1940 році перемогу Дуайта Ейзенхауера на президентських виборах 1952-го. Зовсім інша річ, якщо йдеться про передбачення за рік до виборів — тоді вже окреслюються основні претенденти, прораховується ймовірність для кожного, і з урахуванням усіх супутніх чинників можна дати досить точний прогноз. Принципово непередбачуваними вважаються коливання цін на нафту і валютний ринок.

Дві основні помилки провісників — це намагатися передбачати непередбачуване й навпаки — не намагатися передбачити те, що піддається прогнозу.

Передбачуваність і непередбачуваність тісно пов’язані одна з одною. Усе залежить від того, що саме ми намагаємося передбачити, наскільки далеко хочемо зазирнути в майбутнє і за яких умов. Передбачення приховують у собі величезні можливості, якщо правильно поставити мету і визначити вимір цієї мети.

Експерти зазвичай не дають точних прогнозів, як свого часу не давали їх медики. Автори описують випадок з Арчі Кокрейном, основоположником доказової медицини, який багато зробив для того, щоб висновки лікарів спиралися на конкретні факти, а не на особистий досвід і знання. Сам Кокрейн теж був лікарем. Одного разу дерматолог побачив у нього на руці підозрілі темні плями, узяв трохи шкіри на гістологічне дослідження, й аналіз показав онкологічне захворювання, яке рідко дає метастази. Дерматолог видалив плями й рекомендував консультацію в провідного фахівця.

Фахівець виявив у Кокрейна ущільнення в пахвовій западині й запропонував видалити і його. Пацієнт довірився фахівцеві. Після операції він прокинувся з перебинтованими грудьми. Фахівець похмуро повідомив йому, що в пухлині було повно ракових клітин, тож про всяк випадок він вирізав і ділянки на грудях, повні таких самих клітин, але зовсім не впевнений, що тим самим врятував життя Кокрейна. Найімовірніше, жити пацієнтові залишилося зовсім недовго.

Кокрейн впав у відчай, але як з’ясувалося досить скоро, абсолютно марно. У нього не було раку. Фахівець зробив свій прогноз, ґрунтуючись не на результатах гістологічного дослідження (вони ще не були готові на момент операції), а цілком поклавшись на свій хірургічний досвід.

Кокрейну теж не спало на думку засумніватися в компетентності такого досвідченого хірурга з багаторічною практикою. Це був випадок так званої ілюзії знань, якій дуже легко може піддатися недосвідчений прогнозист.

Якщо хочете стати хорошим прогнозистом не робіть прогнозів, які не підкріплені твердими доказами, — інакше ваш прогноз потрапить у сферу непередбачуваного.

Щоб знайти відповідь на складне запитання, потрібно розбити його на простіші

Як приклад автори ставлять читачеві запитання: скільки в Чикаго настроювачів піаніно? До допомоги Google звертатися не можна.

Як отримати відповідь? Більшість людей після довгих роздумів назвуть перше-ліпше число — просто методом тику або на основі якихось здогадок, що ґрунтуються на відчуттях. Зрозуміло, що це буде дартс шимпанзе. Він може влучити в ціль, але тільки випадково, і це малоймовірно.

Цю головоломку придумав італійсько-американський фізик Енріко Фермі задовго до появи інтернету та «Жовтих сторінок». Він навчав своїх студентів оцінювати що завгодно за короткий період часу. Усі знання він вважав взаємопов’язаними й на основі цього робив свої прогнози. Відповідь на це запитання, на перший погляд, неможливе, він давав за допомогою своєї методики.

Він розбивав її на кілька інших, простіших запитань. Перше з них було «Яка інформація дала б мені можливість знайти відповідь?». У задачці про настроювачів достатньо було встановити чотири факти: 1) кількість роялів у Чикаго; 2) періодичність їхнього настроювання щороку; 3) час, що його займає настроювання; 4) скільки годин протягом року працює середній настроювач.