Своїм довголіттям LEGO багато в чому зобов’язана ключовим принципам, які допомагали їй в складні періоди її історії

Компанію іграшок заснував 1932 року Оле Кірк Крістіансен, він заклав основи та цінності компанії. Крістіансен розраховував, що у важкий час батьки захочуть хоча б у чомусь поліпшити життя своїх дітей, і його розрахунок справдився — іграшки компанії (тоді ще дерев’яні) мали попит. Компанія пережила Велику депресію і наступні економічні спади. Крістіансен сформулював головну цінність фірми, яка відображена в самій її назві. LEGO — це скорочення від данських слів «leg godt», що в перекладі означає «грайте добре». Назва відображає філософію компанії: «хороша гра» сприяє розвитку творчих здібностей дітей, які їм знадобляться в дорослому житті. Ще одна основоположна цінність, закладена Крістіансеном, — принцип постійного вдосконалення та підвищення планки: «найкраще ніколи не буває занадто хорошим».

Спочатку LEGO виробляла збірні дерев’яні іграшки, але син Оле Кірка Готтфрід, який став керівником компанії після батька, вирішив, що вона має зосередитися на цеглинках, зроблених із високоякісного пластику. Це було непросте рішення, оскільки воно означало, що компанії доведеться відмовитися від виробництва інших іграшок, на частку яких на той час припадало 90 відсотків асортименту компанії. Але, на думку Готфріда, занадто великий асортимент заважав створенню правильної ігрової концепції. Рішення Готтфріда про вузький фокус забезпечило компанії бурхливе зростання й популярність. Вузький фокус дав змогу компанії LEGO створити велику кількість прибуткових продуктів. Також було обмежено кількість кольорів у наборах іграшок. Подібні обмеження допомогли дизайнерам фірми повністю зосередитися на нових можливостях використання цеглинки та, як це не парадоксально, стимулювали творчий процес.

Інший важливий основоположний принцип компанії: інновації народжуються в результаті постійного експериментування й наполегливих спроб, а не в результаті разової амбітної стратегії. Протягом тривалого часу компанія впроваджувала інновації, що дають змогу домогтися найкращого зчеплення між цеглинками. Постійне експериментування підвищує шанси на те, що хоча б одна спроба виявиться успішною й дасть змогу обійти конкурентів. Експериментування і спокійне ставлення до невдалих спроб та навіть провалів було характерним і для ранніх етапів розвитку компанії. За найпопулярнішими лінійками продуктів компанії стояли роки спроб і невдач.

Ще один основоположний принцип компанії — сумісність. Продукти компанії являють собою сумісну один з одним систему. Якщо першим далекоглядним рішенням компанії став вибір на користь вузького фокуса на пластиковій цеглинці, то другим важливим кроком був перехід від проєктування поодиноких іграшок до ігрових систем. Завдяки такому підходу, діти могли з’єднувати одні набори з іншими, і всесвіт LEGO постійно розширювався, що багато в чому стало основою зростання компанії.

Також, одним із важливих принципів діяльності компанії був пріоритет інтересів магазинів, з якими співпрацювала LEGO. Попри те що місія LEGO була спрямована на творчий розвиток дітей, основним напрямком зусиль компанії було встановлення тісних зв’язків із магазинами, які закуповують їхні іграшки. Крім того, часто представники магазинів підказували керівникам LEGO напрямки для інновацій та подальшого розвитку.

1979 року керівником компанії став К’єлль Кірк Крістіансен, онук Оле Кірка. Саме він організував управління компанією навколо Системи гри, також під час його керівництва почалося бурхливе зростання продажів, що тривало п’ятнадцять років — протягом кожних п’яти років обсяги продажів компанії подвоювалися.

Компанія зіткнулася із серйозною кризою наприкінці 1990-х рр.

На початок 1990-х років, здавалося, ніщо не віщувало біди — LEGO зростала й захоплювала нові ринки, вона перетворилася на групу з більш ніж сорока компаній на шести континентах, в яких працювало близько дев’яти тисяч осіб. Однак зростання не супроводжувалося таким же швидким розвитком інновацій. Компанія почала демонструвати ознаки самозаспокоєності та зарозумілості, за що незабаром поплатилася.

Ще 1988 року закінчився термін дії останнього патенту данців на цеглинки, що з’єднуються, унаслідок чого компанія втратила монополію, і в неї з’явилося безліч конкурентів, які пропонували дешевші аналоги. Також до середини 1990-х рр. закінчився період бурхливого зростання компанії, коли вона покладалася на завоювання нових ринків за допомогою традиційного асортименту. Подальше розширення асортименту не приносило плодів.