Життя більшості людей розгортається за чужими сценаріями, у яких їм уготована роль рабів, які продають свій час за гроші, а як винагороду отримують порожні розваги…

На початку своєї книги Ем Джей пропонує замислитися, чи правда те, що сценарій нормального життя передбачає роботу, що отупляє з 9 до 6 з понеділка до п’ятниці, і чи правда те, що ми маємо про це мріяти й до цього прагнути? Але що як уявити, як у старості ми озираємося на прожите життя й із жалем розуміємо, що значну його частину ми провели безцільно й на ненависній роботі та що не можна повернути втрачений час?

Книжка Ем Джея ДеМарко називається «Поза сценарієм». Що це за сценарій і чому Ем Джей вважає, що потрібно з нього вирватися?

Це ненависна робота; витрачання часу на порожні розваги; очікування вихідних і свят як порятунку в низці однакових днів, що отупляє; це витрачання часу і грошей на здобуття освіти, яка стає лише допуском до рабства, але в офісному одязі; це продаж часу життя — головної нашої цінності за гроші; це слідування порадам гуру збагачення, які заробляють зовсім не на тому, на чому радять, а на самих своїх порадах; це постійна економія і відкладання грошей на старість, до якої можна й не дожити; і водночас — це бездумне споживацтво й життя в кредит; це схибленість до масових розваг — шопінгу, спортивних ігор, вигаданих героїв серіалів і кіно, на спокусливих пастках сучасної масової культури. Це відчуття, що ти не господар сам собі. Це сучасне рабство. Це питання, яке постійно переслідує вас: «Що я тут роблю?».

Коли звичайна людина порівнює себе з кимось видатним, вона відчуває, що в її житті відбувається щось неправильне. Немає пристрасті, немає щастя, немає мрії, немає цілей. Вона жива, але не відчуває себе живою.

Одного ранку в понеділок, коли автор ще працював шофером лімузина (робота давала йому змогу оплачувати рахунки й займатися своїми бізнес-починаннями), — він сидів у чиказькому кафе і спостерігав за людьми, які йдуть на роботу. Вони були схожі на роботів — з байдужими й тупими виразами облич, похмурим поглядом. Усі індивідуальності перетворилися на безлику масу. З боку це здавалося якимось організованим божевіллям, що повторюється день у день.

Життя багатьох людей схоже на симуляцію

Не так давно підприємець Ілон Маск припустив, що людство може жити в симуляції, створеній більш високорозвиненою цивілізацією. Багато мислителів сучасності серйозно розглядають допустимість такого припущення. Цій же темі присвячений популярний фільм «Матриця».

Якщо відкинути фантастичні теорії, то можна виявити, що більша частина людей уже живе в такій матриці, розігруючи своє життя за сценарієм, який написав хтось інший. Типовий сценарій звучить так:

«Будь слухняною і добре вчися, влаштуйся на стабільну роботу і слухайся всіх, мрій про відпускні два тижні, які ти можеш провести тільки за чужим дозволом, потім шукай собі пару, адже біологічний годинник цокає, візьми квартиру в кредит, присвячуй вільний час серіалам, шопінгу й комп’ютерним іграм, прагни отримати вигадані статуси та нагороди, створи собі імідж у соцмережах — свою гіперперсону, чекай на пенсію, відкладаючи та довіряючи свої заощадження, тишком-нишком мрій про славу й багатство, дивлячись на знаменитостей і із жалем згадуючи дитячі мрії, адже тепер потрібно стати реалістом».