Людина має здатність мислити аналітично та раціонально, і ця здатність багато в чому компенсує нашу фізичну слабкість у порівнянні з іншими тваринами. Ми погано бігаємо, погано плаваємо, погано стрибаємо, погано лазимо по деревах, у нас немає гострих іклів та зубів. Але ми маємо особливу перевагу — вміння мислити. Завдяки йому ми підпорядковуємо навколишнє середовище власній волі, створюємо витвори мистецтва та дивовижні технології.

Проте, здатність мислити іноді нас підводить. Навіть попри широку доступність інформації та підвищення освітнього рівня, люди роблять помилки, вірять шарлатанам, неперевіреній інформації та односторонній пропаганді. Доступність інформації обертається тим, що чутки та навмисна брехня можуть поширюватися швидше та охоплювати значно більшу аудиторію, ніж раніше. Майже 60 відсотків статей, посилання на які поширюються в соціальних мережах, розсилаються людьми, які їх не читали.

Високий інтелект не допоможе протистояти дезінформації. Критичне мислення та IQ — різні речі. Проте, ми дійсно можемо покращити свої здібності до аналітичного, критичного мислення і знизити тим самим ризики потрапити в пастку дезінформації та маніпуляцій. Для цього важливо розуміти особливості нашого розуму, його слабкі місця, а також знати основні принципи роботи з інформацією.

Про це в автора книги, фізика, письменника та борця з лженаукою Девіда Роберта Граймса є кілька важливих ідей.

Зміст дайджесту

1Нас легко обманює видимість логіки2Ясному мисленню заважають евристики3Ідеології паразитують на вразливості нашого мислення4Наше сприйняття податливе, воно є об’єктивним зображенням  дійсності5Нас приваблює те, що може мати особистісне значення, ми схильні приміряти до себе найзагальніші характеристики6Люди схильні потрапляти в статистичні пастки7Як бути скептиком8Завершальні коментарі

1

Нас легко обманює видимість логіки

Саме на видимість логіки спирається конспірологічне мислення.

На відміну від інших живих істот людина здатна мислити раціонально, використовувати логіку для прийняття рішень, планувати на довгострокову перспективу. Це наша перевага, проте вона не завжди є нам надійною опорою. Нерідко те, що здається логічним, насправді не є таким. Замість логіки є її ілюзія, що веде до спотвореного мислення.

Сувора логіка, правила якої розробили ще давньогрецькі філософи, є інструментом, який допомагає нам приймати рішення і виносити міркування не лише в точних сферах, а й у повсякденному житті. Коли хтось навмисно чи випадково порушує правила логіки, він може легко ввести оточення в оману, тому важливо вміти помічати спотворення логіки.

У логічній побудові використовуються аргументи. Щоб аргумент вважався коректним, він має задовольняти двом умовам: мати валідну структуру та мати коректні посилки. Порушення в структурі чи некоректні посилання ведуть до логічних помилок. Одна з найпоширеніших — формальна помилка, яка має кілька підвидів і полягає в порушенні структури логічних побудов.

Для наочності автор наводить такий приклад, коли висновок є результатом посилань, але самі посилання некоректні:

Грецькі філософи — роботи-вбивці, що подорожують у часі (велике посилання).

Сократ — грецький філософ (менше посилання).

Отже, Сократ — робот-вбивця, що подорожує в часі (висновок).

Тут бачимо, як із двох абсурдних посилань робиться суворий логічний висновок. Цей приклад показує, що з правильного судження недостатньо лише логіки, необхідно, щоби посилання були правильними.

Граймс наводить сумний історичний приклад помилкового логічного умовиводу. Наприкінці IX століття новий папа Стефан VI влаштував судове провадження проти свого попередника Формоза, звинувачуючи того в безлічі гріхів. Важливий нюанс — Формоз був уже дев’ять місяців як мертвий, на суді сидів його напіврозкладений труп. Його мовчання було витлумачено як визнання провини, і вона була доведена. Папа Стефан використав такі аргументи проти попереднього папи:

Невинний зможе захистити себе (велике посилання).

Формоз не зміг захистити себе (менше посилання).

Отже, Формоз винний (висновок).

Тут бачимо логічну помилку, що часто виникає, — помилку інверсії, коли вважають, що якщо А веде до В (невинний захистить себе), то В призведе до відсутності А (Формоз не зміг захистити себе, тому він винен). Подібні логічні помилки призводять до висновків, які, на перший погляд, здаються раціональними. Часто їх важко розпізнати.

Ще одна помилка — затвердження консеквенту, помилка конверсії. Її припускають, коли вказують, що якщо у твердженні з А слідує В, то й з В слідує А.

Наприклад:

Усі люди смертні.

Сократ був смертним.

Отже, Сократ був людиною.

Або:

Якщо ви застудилися (антецедент), то почуваєтеся погано (консеквент).

Ви почуваєтеся погано (ствердження консеквенту).

Отже, ви застудилися.

Посилання здаються розумними, а висновок є логічним. Він може виявитися правдою — ви справді могли застудитися. Однак причина правильного висновку полягає у випадковому влучанні.

Схожа помилка — «Заперечення антецедента, що виникає, коли в аргументації замість правильної форми («Якщо, А, то В. Не В. Отже, не, А») використовують неправильну форму («Якщо, А, то В. Не А. не В.»).

Наприклад:

Якщо ви застудилися (антецедент), то почуваєтеся погано (консеквент).

Ви не застудилися (заперечення антецеденту).

Отже, ви не почуваєтеся погано.

Саме така спотворена логіка може використовуватись у суперечках для створення ілюзії правдоподібності, і не завжди легко розпізнати, що це не логіка, а її ілюзія. Прихильники конспірологічних теорій використовують свою версію помилки конверсії:

Посилання 1: Якщо влада приховує правду, вона спростовуватиме все, що сприяє її розкриттю.

Посилання 2: Влада спростовує наші твердження.

Висновок: Отже, влада приховує правду.

Автор наводить приклад гучної доповіді про те, що випромінювання мобільних телефонів та Wi-Fi роутерів шкодить здоров’ю та пошкоджує ДНК, автори якої припустилися помилки нерозподіленого середнього посилання. Їхня логіка виглядала наступним чином:

Усі радіочастотні випромінювання є електромагнітними випромінюваннями (велике посилання).

Деякі типи електромагнітного випромінювання спричиняють рак (менше посилання).

Отже, радіочастотне випромінювання спричиняє рак (висновок).

Схожа помилка наочно помітна в наступному абсурдному висновку:

Усі собаки мають хвости.

Кіт Барсік має хвіст.

Отже, кіт Барсік — собака.

Так хибна логіка створює видимість правдоподібності. Люди рідко перевіряють подібні твердження, оскільки це потребує розумових зусиль. Але раціональне мислення означає дотримання логічних правил.

Ще один спосіб перекручення логіки — підміна тези, яку називають «тактикою солом’яного опудала». Її використав відомий учений, анатом Річард Оуен, для закидів Чарлзу Дарвіну та його теорії природного добору. Оуен спотворив суть теорії Дарвіна, заявляючи, що Дарвін стверджує, що людина походить від сучасних мавп. Ні Дарвін, ні його прибічники цього не стверджували. Згідно з теорією Дарвіна, люди зовсім не походять від сучасних мавп, його теорія говорила лише про те, що в них у давньому минулому був спільний пращур. Проте збочене трактування теорії Дарвіна просочилося в маси та ввело багатьох в оману. Дарвіна висміювали, зображуючи його як істоту з головою людини й тілом мавпи.

Оуен використав дуже поширену тактику підміни тези, при якій спеціально створюється враження, що критикуються і відкидаються аргументи опонента, але насправді його позиція перекручується, аргументи підмінюються, а нападають на те, що опонент зовсім не мав на увазі. Ви легко можете виявити приклади цієї тактики практично в будь-яких суперечках та дебатах. Особливо сумно, що збочене розуміння тез закріплюється в суспільній свідомості, люди починають реагувати інстинктивно та поверхово оцінювати те, у чому не розуміються.

2

Ясному мисленню заважають евристики

Люди здатні мислити глибоко й залучати аналітичне мислення, але це мислення вимагає серйозних витрат енергії та часу, тому часто ми виносимо швидкі, так звані евристичні судження, які не потребують когнітивних зусиль. У багатьох ситуаціях вони допомагають нам, без них ми часто б впадали в аналітичний параліч і не встигали вчасно зреагувати на небезпечну ситуацію. Однак багато сучасних життєвих проблем потребують повільнішого і трудомісткого мислення, евристичний підхід у таких ситуаціях не працює.

Так, ми дуже чутливі до емоційно забарвлених повідомлень та особистих історій, чим користуються розробники реклами. Ми краще розуміємо інформацію, якщо вона представлена ​​наочним прикладом, але ці ж приклади можуть спотворити наше розуміння, призвести до хибнопозитивного висновку. Аргументування нагоди з життя називається помилкою оманливої ​​жвавості, або анекдотичним свідченням. Через нього ми робимо надто загальні висновки на основі рідкісних окремих випадків, таких як виграш у лотерею. Історії можуть привертати увагу або сіяти паніку саме через свою незвичайність і рідкість. Не можна зробити висновки на основі окремих випадків без розуміння інформації про те, наскільки вони звичайні чи незвичайні. Якщо після приймання якогось засобу одужала одна людина, цей випадок не може бути свідченням дієвості цього засобу. Щоб зробити висновки про ефективність того чи іншого засобу, необхідно тестувати його на широкій вибірці та порівнювати з тими, хто не використовує цей засіб.

Схожа помилка — «помилка того, хто вижив», коли ми не розглядаємо ситуації, що залишаються непоміченими. Класичний приклад: мореплавець стверджує, що уникнути смерті в шторм йому допомогла молитва. Однак ми не можемо зробити висновок про те, що молитва допомагає вижити в штормі, тому що ми не знаємо, скільки мореплавців молилися, але все-таки потонули, вони просто не можуть нам про це розповісти.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 344 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!