1

Всупереч широко поширеному уявленню, маніпулятивна поведінка — не спроба особистості захистити себе. В основі її дій  — агресія, бажання принижувати та контролювати інших

Що змушує жертв маніпуляторів жити з ними та терпіти їхню поведінку? Річ у тім, що багато жертв маніпуляторів виправдовують своїх мучителів. Вони вважають, що в такий спосіб ті просто захищаються від внутрішнього страху й намагаються впоратися з дискомфортом. Жертви шукають причини поведінки своїх мучителів у їхніх психологічних проблемах і травмах. Вони вважають, що маніпулятори — це маленькі перелякані діти, які намагаються впоратися зі своїм занепокоєнням як уміють.

Але таке розуміння маніпулятора абсолютно не відповідає дійсності. В основі поведінки маніпулятора — не спроба захиститися, а прагнення захопити владу, бажання контролювати й пригнічувати інших людей. І їхнім жертвам дуже важливо це зрозуміти.

Такий погляд на природу маніпуляцій відрізняється від трактувань класичних психологічних теорій, де людину розглядають насамперед як невротика, що постійно шукає підтвердження своєї цінності в оточення, має занижену самооцінку й усередині якого розгортається внутрішній конфлікт між бажаннями та нормами моралі. Невротика можна назвати людиною з надлишком совісті — часто такі люди сумніваються навіть у своєму праві мати природні базові потреби.

Але в сучасному світі стає дедалі більше інших людей — із розладами характеру, по суті, протилежностей невротиків. Можна сказати, що в них, навпаки, бракує совісті, вони виходять із зовсім іншої мотивації — вони агресивні від природи, їм потрібна влада, їм потрібно пригнічувати й контролювати інших, і не тому, що так вони намагаються компенсувати свої внутрішні проблеми, висловити провину або страх, а тому, що це їхнє природне прагнення. І саме до такого типу людей і належать маніпулятори.

Автор розповідає про своїх пацієнтів — матір-одиначку та доньку, яка ніяк не хотіла братися за навчання та використовувала цілий арсенал маніпулятивних технік: від викликання провини до погроз. Мати вважала, що її донька якимось чином захищається від зіткнення з непривітним світом і її маніпуляції — спроба захистити свою особистість. Але тільки коли мати зрозуміла, що поведінка доньки — не захист, а справжній напад, що їй потрібен не самоаналіз, а коригування поведінки й встановлення обмежень для взаємодії з оточенням, тільки тоді проблема почала розв’язуватися, а стосунки між ними налагоджуватися. Дівчинка зовсім не страждала через провину, сором або страх. Вона хотіла домогтися бажаного для себе — бути головною, тримати під контролем оточення і самій встановлювати правила, і вона цілком свідомо домагалася цього за допомогою маніпуляцій.

2

Спроби зрозуміти та змінити поведінку маніпуляторів за допомогою методів, які застосовуються щодо невротиків,  — неефективні, адже ці особистості є цілковитими протилежностями

Найчастіші жертви маніпуляторів — люди невротичного складу характеру. Самі маніпулятори — люди з розладами характеру. І поки жертва не зрозуміє, що її мучитель має абсолютно іншу мотивацію, вона не зможе правильно взаємодіяти з ним.

Риси вираженого невротика яскраво контрастують із рисами особистості з вираженими розладами характеру. Про ці відмінності важливо пам’ятати як людям, які зіштовхнулися з проблемами в стосунках, так і терапевтам, що прагнуть розібратися в нездоровій ситуації та виправити її.