Ще недавно вважалося, що мозок, з яким ми народжуємось, змінити неможливо. Але останні наукові дослідження показали, що це не так — мозок можна переналаштовувати протягом усього життя, він пластичний.

Фахівець із роботи мозку, психолог і нейрофізіолог Джон Арден у своїй книзі «Перепрограмуйте ваш мозок» розповідає, як можна змінити свій мозок, щоби почуватися впевненіше, менше турбуватися, покращити пам’ять та настрій, жити активним та повним життям.

Не тільки наш мозок впливає на наші думки та вчинки. Наші дії, думки, почуття також впливають на мозок, змінюють його структуру. Ми здатні покращити роботу нашого мозку, що позитивно позначиться на всіх сферах нашого життя.

Про те, як це зробити, автор має кілька важливих ідей.

Зміст дайджесту

1Наш мозок змінюється під впливом досвіду2Щоб подолати психологічні бар’єри, концентруйтеся на тому, що має значення3Подолати пасивну та негативну поведінку допоможе активація лівої лобової частки4Ви можете покращити свою пам’ять5Харчування впливає на функції головного мозку6Допоможіть своєму мозку розвиватися: займайтеся фізичними вправами та налагодьте здоровий сон7Дефіцит спілкування небезпечний для здоров’я8Займіть місце «водія» свого життя та поверніть собі відчуття контролю9Постійна тривожність негативно позначається на роботі мозку10Завершальні коментарі

1

Наш мозок змінюється під впливом досвіду

Ще зовсім недавно вважалося, що від народження і до смерті людський мозок ніяк не змінюється і нові нейрони не утворюються, а функції мозку визначені та зумовлені генетичним набором.

Результати сучасних досліджень показують, що мозок здатний змінюватися під впливом зовнішнього досвіду протягом усього життя. Тому не варто протиставляти вроджені якості набутим. Люди реалізують свій потенціал, закладений природою, шліфуючи його зовнішнім досвідом. Отриманий досвід грає основну роль у тому, як люди реалізують те, що їм дано природою.

Мозок людини складається із мільярдів нейронів, які забезпечують функціонування нервової системи. Ще недавно була поширена думка, що права півкуля мозку відповідає за творчість, а ліва півкуля — за логіку. Але наукові дослідження показали — що б ми не робили, у нас одночасно працюють обидві півкулі.

Мозолисте тіло — набір нервових волокон — з’єднує праву та ліву півкулі. Вважається, що мозолисте тіло в жінок ширше, ніж у чоловіків, через що півкулі краще взаємодіють. У чоловіків права лобова частка мозку більша, ніж ліва, а ліва потилична більша за праву.

Права півкуля відповідає за обробку невербальної інформації та за просторову орієнтацію, завдяки чому людина може бачити загальну картину того, що відбувається. Для правої півкулі важливий контекст ситуації загалом та настрій. Для лівої півкулі, навпаки, важливі деталі. Воно відповідає за обробку лінійної інформації, наприклад, за мовні можливості. Якщо людина вчиться чогось нового, то в неї більш активна права півкуля. Якщо людина має справу зі знайомою інформацією, то включається ліва півкуля.

Кожна півкуля розділена на 4 частки: лобову, тім’яну, скроневу та потиличну. Функції кожної частки є різними. Наприклад, лобова частка відповідає за мову та вербальні навички. У жінок кількість нейронів у цій частині більша. Тому навіть із раннього віку дівчатка говорять більше ніж хлопчики.

У процесі еволюції людина розвинула свої лобові частки так, що вони стали становити приблизно 20 % всього мозку, і це стало найбільшою еволюційною зміною людини. Наприклад, у кішки лобові частки займають лише 3,5 % мозку. Передня частина лобових часток — префронтальна кора — відповідає за емоції, соціальну поведінку та взаємодію.

Кожна частка мозку складається з мільярдів нейронів, які прагнуть активації. Якщо нейронні зв’язки не працюють, то вони відмирають. У міру отримання нового досвіду та знань, взаємозв’язки між нейронами змінюються. Нейрони передають електрохімічні імпульси за принципом звичайного електричного вимикача.

У нейронах виробляються нейромедіатори — спеціальні хімічні речовини, що передають повідомлення іншим нейронам у вигляді контакту — синапсу. Так нейрони активують інші нейрони.

Є понад 60 видів нейромедіаторів. Усі вони різні: одні викликають збудження, інші заспокоюють. Найкраще вивчені три нейромедіатори: серотонін, норадреналін та дофамін. Їх також називають нейромодуляторами. Вони змінюють чутливість рецепторів, збільшують активність нейрона.

Серотонін відповідає за емоційне регулювання. При низькому рівні серотоніну виникає тривожність, депресія і навіть обсесивно-компульсивний розлад.

Норадреналін стимулює увагу: посилює сигнали, що впливають на сприйняття, збудження та мотивацію.

Дофамін посилює та фокусує увагу. Викликає почуття задоволення, цим самим впливає на процеси мотивації та навчання.

Останніми роками отримано безліч підтверджень того, що сили синапса змінюються, отже, є синаптична пластичність — нейропластичність. Коли ми запам’ятовуємо щось нове, у мозку формуються нові синаптичні зв’язки. Якби структура мозку була незмінною, то люди просто не запам’ятовували б нову інформацію. Чим більше нової інформації ми запам’ятовуємо, тим більше нових нейронних зв’язків створюємо й тим міцніше ці зв’язки.

Отже, запам’ятовуючи нову інформацію, ми переналаштовуємо свій мозок. Чим частіше ми повторюємо щось, то міцніше зв’язок між нейронами. Але коли ми перестаємо повторювати, нейрони перестають працювати, і ми забуваємо інформацію.

За механізм пам’яті відповідають дві ділянки мозку — мигдалеподібне тіло (амигдала) та гіпокамп. Мигдалеподібне тіло бере участь у формуванні емоцій. Гіпокамп формує нові нейронні зв’язки. Ці дві ділянки мозку відповідають за різні види пам’яті — імпліцитну та експліцитну. Коли ви згадуєте, що їли вчора, як звуть сусідку, ви звертаєтеся до експліцитної пам’яті. Саме на цю пам’ять люди скаржаться, коли щось забувають. Імпліцитна пам’ять — несвідома. Вона пов’язана з емоційною інтенсивністю подій. Вона активується в періоди страху. Саме про неї говорять, коли виникає реакція «бий або біжи».

Щоби переналаштувати свій мозок, наслідуйте метод, що містить наступні кроки: концентрацію, зусилля, розслабленість, прагнення. Скорочено — КЗРП.

Ваше завдання — концентруватися на новому образі подій. Зусилля допоможуть вам діяти. Після того, як нові дії стануть звичними, вам знадобиться менше енергії на їхню підтримку. Щоб нові навички не забулися, необхідно прагнення їх постійно підтримувати.

2

Щоб подолати психологічні бар’єри, концентруйтеся на тому, що має значення

Страх публічних виступів — одна з найпоширеніших фобій. Але можна не лише навчитися контролювати свій страх, а і взагалі позбутися його.

До Джона Ардена звернулася дівчина, яка боялася публічних виступів через попередній невдалий досвід. Автор запропонував їй переналаштувати її мозок. Для цього необхідно було тренувати лобові частки, щоб вони пригнічували мигдалеподібне тіло. «Приборкавши» амигдалу, дівчина змогла б краще висловлювати свої думки та почуття. Для цього їй потрібно було сконцентруватися на приємних моментах презентації: на тій інформації, яку вона хотіла розповісти. Змістивши фокус, вона зможе віддалитися від страху перед аудиторією. Лобові частки стимулюють процес нейропластичності, який необхідний для переналаштування мозку.

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love” Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Повний текст цього та інших дайджестів книжок з тем #психології, #бізнесу, #здоров'я, #науки, #філософії, #саморозвитку доступні підписникам клубу “Rozum.Love”

Читайте тільки те, що заслуговує вашої уваги
ми вже відібрали 291 найкращих книжок та продовжуємо додавати нові щонеділі
Читайте тільки суть, без вступів, повторів та води
одна книга за ~30 хвилин
Читайте українською та вивчайте її нюанси
в кожному дайджесті по одному цікавому правилу рідної мови
Підтримуй українське!