1

В основі системи лежить простий акт записування, користь якого ми часто недооцінюємо

До створення системи автора призвело особисте прозріння, яке почалося з проблеми зі здоров’ям. У нього несподівано захворіло горло, біль ніяк не вщухав, Форте ходив по лікарях, а ліки, які вони виписували, приносили лише тимчасове полегшення. Не знайшовши порятунку, автор вирішив самостійно записати всю інформацію про своє здоров’я і лікування. Маючи перед собою всі дані, він нарешті почав помічати в них закономірності, дивитись, яке лікування допомагало, а яке ні. Він став проєктним менеджером свого здоров’я. На основі цих даних і консультацій лікарів він зрозумів, що його проблема належить до функціональних порушень голосу, а ліки лише знімають симптоми. Справжнє рішення вимагало комплексного підходу до здоров’я. Автор почав вивчати, як правильно дихати, харчуватися, як робити вправи для зміцнення голосових зв’язок, як пов’язані розум і тіло, паралельно здійснюючи записи про те, що дізнавався в процесі. Зміни на краще відбулися практично відразу. Автор зрозумів, що його записи відігравали не менш важливу роль, ніж саме лікування. Вони допомогли побачити ситуацію з нового ракурсу, перейти від теорії до практики.

Доопрацювати систему автору допоміг попередній досвід роботи вчителем і аналітиком у консалтинговій фірмі, де доводилося працювати з величезними обсягами інформації. Його база заміток стала повноцінним бізнес-партнером, до якого можна було звернутися в будь-який момент за новими ідеями та корисними порадами. До автора почали звертатися колеги, щоб він поділився з ними своїм методом організації. Він зауважував, що багато з них роблять записи, використовують різні інструменти для організації, але мало хто дотримується системного підходу, без якого не можна отримати максимум користі із записів.

Автор почав розуміти, як організовувати інформацію комплексно, назвавши свою систему «другим мозком». Записування — її основа, а цифрові інструменти слугують для зручності та усувають обмеження фізичних носіїв.

Упродовж століть записування думок та ідей допомагало творчим людям, яскравий приклад тому — записник Леонардо да Вінчі. У часи промислової революції записники були вже не просто щоденниками з особистими роздумами, а інструментом навчання, у якому люди могли осмислювати своє місце у швидко мінливому світі. Історик і колишній директор бібліотеки Гарвардського університету Роберт Дарнтон у книзі «Доводи на користь книг» пояснює роль записників: «На відміну від сучасних читачів, які йдуть за ходом оповіді від початку до кінця, англійці раннього Нового часу читали уривками й перескакували з книги на книгу. Вони розбивали тексти на фрагменти та збирали їх у нові схеми, переписуючи їх у різні розділи своїх зошитів. Потім вони перечитували копії та перебудовували схеми, додаючи нові уривки. Таким чином, читання і письмо були нероздільними різновидами діяльності. Вони були безперервною спробою осмислення речей, оскільки світ був сповнений знаків: ви могли прочитати свій шлях через нього; а ведучи облік прочитаного, ви створювали свою власну книгу, на яку накладали печатку своєї особистості».

Записники слугували для взаємодії зі світом, люди використовували їх для об’єднання знань із різних джерел і для натхнення. Сьогодні в нас є цифрові замінники записників, які усувають усі їхні фізичні обмеження і недоліки. Однак цифрові джерела інформації орієнтовані більшою мірою на миттєве споживання, на щось яскраве й часто порожнє. Щоб це змінити, ми можемо запозичити підхід до ведення записників у наших попередників. Так ми можемо зробити взаємодію з інформацією більш вдумливою та глибокою, розвинути мислення, зберегти психічне здоров’я і розв’язати проблеми з увагою. Ми можемо використовувати цей підхід, доповнивши його можливостями сучасних технологій для зберігання, організації, синхронізації та пошуку інформації. Система «другий мозок» і являє собою записник у цифровому форматі, який можна підлаштовувати під різні цілі та потреби. Автор порівнює його з лабораторією, де ви покращуєте своє мислення та експериментуєте з новими ідеями.

Автор пропонує розуміти нотатки як будівельні блоки знань, які зберігаються на зовнішньому носії. Вони можуть бути різного обсягу, це можуть бути нотатки з книги або статті, враження про фільм, фото з інтернету з анотацією, списки, ваші думки про якусь тему, приклади. Головне, щоб вони були відібрані й оброблені саме вами, пропущені крізь призму вашого сприйняття. Такі блоки знань із часом можуть бути перетворені на щось більш значне: твір, звіт, історію, пропозицію, аргумент. Їх можна збирати разом і комбінувати. Технології допомагають не тільки зробити написання нотаток більш ефективним, але й перетворити саму природу цих нотаток.

Коли ведення нотаток перетвориться на звичку, ви почнете помічати, як буде змінюватися ваше мислення. Ви будете бачити закономірності, краще розуміти, що для вас важливо й що спонукає вас до дії. Ви помітите, що краще концентруєтеся і запам’ятовуєте. Ваш розум перестане бути вузьким місцем, що стримує ваш потенціал.

2

Щоб створити свою систему «другий мозок», покладайтеся на основні принципи

Тьяго Форте радить розглядати «другий мозок» як надійного особистого асистента, який завжди на зв’язку й готовий вам допомогти. В нього є чотири «суперсили».

Перша — він допомагає конкретизувати ідеї: «вивантажити» їх і одягнути в конкретну форму. Автор наводить приклад, як видатні вчені Френсіс Крік і Джеймс Вотсон, які відкрили подвійну спіраль ДНК, будували прості моделі з картону, експериментуючи з ними та шукаючи різні способи їхнього з’єднання. Так вони візуалізували абстракції, робили їх відчутними. Так само й з нотатками: коли ми формулюємо ідеї та записуємо їх, ми можемо оцінювати їх, поєднувати, допрацьовувати.

Друга суперздатність — «другий мозок» допомагає виявляти нові асоціації між ідеями, виявляти несподівані взаємозв’язки. Це важлива частина будь-якого творчого процесу.

Третя суперздатність — збереження ідей у часі. Найчастіше під час роботи над новим проєктом і розв’язанням завдання ми спираємося лише на ті ідеї, які снуються в нашій голові в конкретний момент, ми намагаємося отримати миттєві відповіді на свої питання. Однак вкрай малоймовірно, що наш мозок видасть найкраще або найбільш інноваційне рішення на першу вимогу. Крім того, існує упередженість новизни — люди схильні віддавати перевагу ідеям, які спали на думку останніми, незалежно від того, наскільки вони хороші. «Другий мозок» допомагає уникнути пастки новизни. Завдяки йому у вас буде можливість оцінити ідеї, порівняти їх між собою, обравши кращу.Четверта суперздатність — відточування унікальної перспективи. «Другий мозок» слугує не тільки та не стільки для збереження чужих ідей, скільки для розвитку власного мислення і пошуку власних ідей. Автор посилається на дослідження Принстонського університету, яке показало, що з найменшою ймовірністю будуть автоматизовані та замінені машинами ті професії, які передбачають вміння інтерпретувати інформацію, просувати й аргументувати певну точку зору.