1

У людей реакція на стрес виникає не тільки у відповідь на загрозу, а й у її очікуванні

Що можна вважати стресом? Для сучасної людини це фінансові проблеми, неприємності на роботі, затори на дорогах, сімейні конфлікти, невизначеність майбутнього, тривожні новини. Однак для тварин, які живуть у природних умовах, стреси виглядають по-іншому. Головні стреси їм: серйозні тілесні ушкодження, хижаки, голод. Такі стреси були головними й для наших пращурів, які жили в диких умовах. Стреси, з якими стикалися, вимагали негайної фізіологічної реакції. І ми успадкували їхню систему реагування, але живемо тепер у зовсім інших умовах. Наша система реагування ідеально підходить для того, щоби долати такі надзвичайні ситуації, але погано пристосована для відповіді на більшість сучасних стресів.

Є і другий тип стресів, з якими часто стикалися попередні покоління. Це перспектива голоду й турбота про їжу, і реакції нашого організму теж добре пристосовані для такого виду стресу.

Роберт Сапольськи особливо виділяє третю групу стресів — психологічні та соціальні проблеми. Ми не виходимо на полювання за обідом, не тікаємо від хижаків саваною та рідко розв’язуємо свої проблеми бійкою. Ми здатні самі породжувати стреси силою уяви. Тварини не перевертаються перед сном з одного боку на інший, турбуючись про наступний іпотечний платіж або про майбутню співбесіду. Перманентний психологічний стрес виник у нашому житті порівняно недавно, більшість істот планети переживають короткострокові кризи. Сильні емоції, що спричиняють у нас такі тривоги, провокують типові для стресових ситуацій фізіологічні реакції. Якщо ці реакції стають хронічними й система реагування активується занадто часто, це призводить до зниження імунітету, хвороб серцево-судинної системи, діабету, проблем із травленням, репродуктивною системою, депресії.

Важливе поняття — гомеостаз. Цей термін означає, що кожен організм має ідеальний баланс: певний рівень насиченості крові киснем, відповідна кислотність, оптимальна температура тіла тощо. Стресори (зокрема психологічні) вибивають нас зі стану гомеостатичної рівноваги. Завдання нашої реакції на стрес — повернути нас до оптимального стану.

Концепцію гомеостазу розвиває поняття «алостаз», яке можна визначити як «постійність через зміни» — організм підтримує рівновагу за допомогою безлічі змін. Якщо, керуючись концепцією гомеостазу, вчені раніше думали, що змінити стан людини можна за допомогою одного коригування, концепція алостазу передбачає, що коригування можуть відбуватися безліччю різних способів за допомогою різних систем організму. Якщо стрес невеликий, то алостичний баланс досягається легко й не завдає шкоди організму, але якщо стрес дуже сильний, організм витрачає багато ресурсів на те, щоби повернути баланс. Автор порівнює сильний стрес із дитячими гойдалками, на яких розгойдуються два слони: як би чудово не працювали гойдалки, якщо на них часто катаються слони замість дітей, вони вийдуть із ладу.

2

Під час стресу організм відмовляється від довгострокових проєктів та мобілізує всі сили, щоб упоратися з поточною загрозою

Стресор — це все, що виводить наше тіло з алостатичної рівноваги. Реакція нашого організму на стрес — це його спроба відновити алостаз. Це відбувається за допомогою посилення кровообігу, швидкого вивільнення енергії та мобілізації глюкози, вироблення певних гормонів та припинення вироблення інших, прискорення серцевого ритму та підвищення артеріального тиску, частішання дихання для насичення крові киснем.

Загальна особливість реакцій на стрес — відмова від довгострокових проєктів на користь короткострокових потреб. Коли потрібно тікати від хижака, немає сенсу витрачати енергію на травлення. Головне завдання — вижити та мобілізувати для цього всі ресурси. Під час стресу пригнічуються як процеси травлення, так і функції зростання, регенерації тканин і репродуктивні функції — усе, що спрямоване на віддалене майбутнє. Крім того, під час стресу пригнічується імунітет. Причина в тому ж — імунна система захищає нас від інфекцій та хвороб, які можуть нашкодити нам через якийсь проміжок часу, тоді як рятуватися від хижака необхідно негайно.

Під час сильного стресу притуплюється відчуття болю, а також тимчасово змінюються когнітивні та сенсорні здібності — у надзвичайній ситуації загострюються почуття, короткочасний стрес покращує пам’ять. Однак, під час дуже сильного стресу та тривалому його впливі, пам’ять стає більш вразливою, знижується здатність до навчання, стрес прискорює старіння мозку.

Наші фізіологічні реакції на стрес ідеально підходять для відповіді на короткочасний стрес — збільшується приплив крові до м’язів, мобілізується енергія, біль притуплюється, загострюються почуття та пам’ять, уповільнюються функції організму, які розраховані на довгострокову перспективу.